Справа № 369/3474/21
Провадження № 1-кп/369/511/24
іменем України
19.04.24 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12020110200003412 від 10.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має середньо-спеціальну освіту, розлучений, працює водієм в ТОВ «ВОРКЛАЙФ», раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановив:
ОСОБА_9 09.12.2020 року близько 18.45, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_2 , під час руху проїзною частиною в районі будинку АДРЕСА_2 в смузі для руху в бік вулиці Чорновола, в порушення вимог пп. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та в порушення вимог п. 18.1 ПДР, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала, перетинаючи проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху керованого ОСОБА_7 транспортного засобу пішохід ОСОБА_10 , не зменшив швидкість руху, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на неї.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 була доставлена до Київської обласної лікарні для надання медичної допомоги.
Відповідно до висновку експерта № 180/Д від 01.08-01.12.2023 року у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наданої медичної документації та висновків консультантів-рентгенолога, нейрохірурга та офтальмолога КОБСМЕ мались наступні тілесні ушкодження:
-закрита черепно-мозкова травма: забійно-рвана рана підборідної ділянки, наскрізна забійно-рвана рана нижньої губи, забій головного мозку легкого ступеня із субдуральними крововиливами, які трансформувалися в хронічні двосторонні субдуральні гематоми лобних ділянок. Перебіг черепно-мозкової травми ускладнився двостороннім ураженням відвідних черепних нервів з виключенням нервової регуляції латеральних прямих м'язів орбіт. Зазначені ураження призвели до невиправних змін з боку органу зору, а саме до абсолютної паралітичної збіжної косоокості обох очей, диплопії. Описана черепно-мозкова травма відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, як така, що викликала тривалий розлад здоров'я терміном понад 21 день (згідно п. 2.2.1 «в» Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України). В той же час, оскільки описана черепно-мозкова травма призвела до невиправних окорухових змін (абсолютна паралітична збіжна косоокість обох очей, диплопія), вона може бути віднесена до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, якщо буде визнано, що косоокість знівечує обличчя (згідно п. 2.1.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України).
-перелом лівої малогомілкової кістки в нижній третині зі зміщенням уламків відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, як такий, що викликав тривалий розлад здоров'я терміном понад 21 день (згідно п. 2.2.1 «в» Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України).
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пп. «б» п. 2.3, п. 18.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_11 черепно-мозкової травми, яка призвела до невиправних окорухових змін (абсолютна паралітична збіжна косоокість обох очей, диплопія) та є тяжким тілесним ушкодженням за критерієм непоправного знівечення обличчя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у ДТП визнав, пояснив, що ввечері 09.12.2020 року з дітьми 4-х та 8-ми років за кермом автомобіля «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_2 , рухався по вул. Лесі Українки в м. Вишневе, попереду їхав автомобіль, який здійснив маневр повороту ліворуч. В цей час він відволікся на доньку, яка злізла з сидіння та сіла на підлогу, внаслідок чого відбувся наїзд на пішохода. У вчиненому щиро розкаявся, за час судового розгляду частково відшкодував завдану потерпілій шкоду.
Допит потерпілої ОСОБА_12 виявився неможливим за станом її здоров'я, з 06.06.2023 року ОСОБА_13 встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 1104950 від 13.06.2023 року (том 1 а.с. 238).
В інтересах потерпілої її представник - адвокат ОСОБА_5 звернувся з позовом про відшкодування 81797,97 грн матеріальної шкоди та 900000 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (том 1 а.с. 34-76, том 2 а.с. 36-64).
З досліджених судом матеріалів кримінальної справи з'ясовано, що наїзд на ОСОБА_11 відбувся на пішохідному переході (том 1 а.с. 98-101), цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_7 була застрахована (том 1 а.с. 106), на момент ДТП водій був тверезий (том 1 а.с. 107), автомобіль «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_2 , - технічно справний (висновок експерта від 04.01.2021 року № СЕ-19/111-20/63095-ІТ, том 1 а.с. 116-119), відео з камер спостереження доведено, що перешкод для виявлення пішохода у водія не було (том 1 а.с. 120-137), винуватість водія в порушенні ПДР встановлено, в тому числі, висновком експерта від 09.03.201 року № СЕ-19/111-21/8133-ІТ (том 1 а.с. 150-155), тяжкість тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_11 визначена висновком експерта № 180/Д від 01.07-01.12.2023 року (том 2 а.с. 26-29).
Отже, з'ясувавши всі обставини у кримінальному провадженні, дослідивши надані в розпорядження суду докази та оцінивши їх з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд робить висновок, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена повністю.
Водій ОСОБА_7 09.12.2020 року близько 18.45, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_2 , проїзною частиною в районі будинку АДРЕСА_2 в смузі для руху в бік вулиці Чорновола, в порушення вимог пп. «б» п. 2.3, п. 18.1 Правил дорожнього руху, на пішохідному переході наїхав та збив пішохода ОСОБА_11 , яка отримала черепно-мозкову травму, що призвела до невиправних окорухових змін (абсолютна паралітична збіжна косоокість обох очей, диплопія), що суд визнає невиправним знівеченням обличчя і відносить до тяжких тілесних ушкоджень.
На невиправність тілесного ушкодження вказує медична документація, висновки експерта та фото обличчя потерпілої до та після ДТП.
З огляду на наведене суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння за ч. 2 ст. 286 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної, хоча і ненавмисної поведінки, та добровільне часткове відшкодування завданої шкоди. Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено. Також судом враховуються сталі соціальні зв'язку обвинуваченого, його позитивні характеристики за місцем проживання та за місцем роботи, перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також те, що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Тому за результатами судового провадження суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті з призначенням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами зі звільненням від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Також суд вважає, що діями ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_11 завдана майнова шкода у розмірі 81797,97 грн, яка є вартістю лікування, та з урахуванням добровільно відшкодованої суми (51393 грн) підлягає стягненню з обвинуваченого в сумі 30404,97 грн. Також суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 завдав потерпілій ОСОБА_11 моральну шкоду, яка полягає у безпорадному стані потерпілої, втраті неї звичного ритму життя та роботи, необхідності постійної сторонньої допомоги, та, виходячи з засад розумності та справедливості, задовольняє позовні вимоги потерпілої ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди частково - в розмірі 300000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 128, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання - позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання - 4 (чотирьох) років позбавлення волі - якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: прибувати на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частковою.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка мешкає в АДРЕСА_3 (тридцять тисяч чотириста чотири) грн 97 коп матеріальної та 300000 (триста тисяч) грн моральної шкоди.
Речові докази у справі: автомобіль «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_2 , який переданий власнику, залишити у його розпорядженні; відеодиск з записом ДТП - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні № 12020110200003412.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_14