Справа № 369/10229/24
Провадження №1-кс/369/2090/24
20.06.2024 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111390000033 від 13.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111390000033 від 13.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12024111390000033 від 13.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.06.2024 року до ЧЧ ВП №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що останньому невідомі особи нанесли тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота та ЗЧМТ у селі Дмитрівка Бучанського району Київської області.
При цьому, у ході досудового розслідування, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області, згідно ч. 3 ст. 233 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення 14.06.2024 в період часу з 23 год. 24 хв. по 23 год. 44 хв., було проведено огляд транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Navara» vin: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем, вказаного транспортного засобу є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого було виявлено та вилучено наступне: змив з підлокотника в салоні автомобіля, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері в салоні автомобіля з водійської сторони, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері з салону автомобіля внутрішньої правої задньої двері, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері в салоні автомобіля з лівої задньої двері; 2 (два) сліди папілярних узорів з лобового скла, які було відкопійовано на 1 (один) відрізок плівки СТ, які поміщено до сейф-пакету НПУ № ICR0104830.
Підставою для арешту майна, щодо якого заявляється клопотання та його метою є, відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням та запобігання їх знищенню.
В органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що у разі не накладення арешту на зазначене майно існує загроза використання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення та відчуження, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
В зв'язку із вищевикладеним в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, яке є предметом злочину (кримінального правопорушення), знаряддям його вчинення, та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, прокурор просила накласти арешт на змив з підлокотника в салоні автомобіля, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері в салоні автомобіля з водійської сторони, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері з салону автомобіля внутрішньої правої задньої двері, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері в салоні автомобіля з лівої задньої двері; 2 (два) сліди папілярних узорів з лобового скла, які було відкопійовано на 1 (один) відрізок плівки СТ, які поміщено до сейф-пакету НПУ № ICR0104830, які було вилучено в ході огляду транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Navara» vin: НОМЕР_1 , користувачем, вказаного транспортного засобу є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання прокурор не з'явилась, в клопотанні просить розгляд проводити у їївідсутність. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на змив з підлокотника в салоні автомобіля, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері в салоні автомобіля з водійської сторони, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері з салону автомобіля внутрішньої правої задньої двері, який поміщено до паперового конверту; змив з ручки двері в салоні автомобіля з лівої задньої двері; 2 (два) сліди папілярних узорів з лобового скла, які було відкопійовано на 1 (один) відрізок плівки СТ, які поміщено до сейф-пакету НПУ № ICR0104830, які було вилучено в ході огляду транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Navara» vin: НОМЕР_1 , користувачем, вказаного транспортного засобу є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6