ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.03.2024Справа № 910/16689/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"
до Фізичної особи-підприємця Марчук Оксани Станіславівни
про стягнення 250 785,05 грн.
Суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Фізичної особи-підприємеця Марчук Оксани Станіславівни про стягнення 250 785,05 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/16689/23 та призначено засідання на 08.12.2023.
Ухвалою суду від 08.12.2023 відкладено розгляд справи на 02.02.2024.
Ухвалою суду від 02.02.2024 відкладено розгляд справи на 25.03.2024.
07.02.2024 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про розгляд справи без участі представника.
19.03.2024 відділом діловодства суду від позивача отримано додаткові пояснення у справі.
В судове засідання 25.03.2024 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги та надав свої усні пояснення по суті позову.
В судове засідання 25.03.2024 представник відповідача не з'явився.
В судовому засіданні 25.03.2024 винесено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
18.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" направлено фізичній особі-підприємцю Марчук Оксані Станіславівні пропозицію (оферту) укласти Договір № 162589-КС-004 про надання кредиту.
18.11.2021 фізичною особою-підприємцем Марчук Оксаною Станіславівною прийнято пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 162589-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Позивачем було направлено фізичній особі-підприємцю Марчук Оксані Станіславівні через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1789 на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Таким чином, 18.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі-кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Марчук Оксаною Станіславівною (далі-позичальник) було укладено Договір № 162589-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п. 1 Договору № 162589-КС-004 про надання кредиту від 18.11.2021 кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 60 000, 00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Так, строк кредиту: 24 тижнів; процентна ставка: в день: 1, 08049055 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 Договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
Пунктом 3 Договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 162589-КС-004 про надання кредиту від 18.11.2021 неналежним чином виконав свій обов'язок з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 250 785, 05 грн., з яких 60 000, 00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 187 685, 70 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 3 099, 35 грн. - сума прострочених платежі за комісією.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Внаслідок укладення Договору про надання кредиту № 162589-КС-004 від 18.11.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (стаття 1048 Цивільного кодексу України)
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу позику (кредит) у розмірі 60 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідачем не у повному обсязі повернув отриманий від позивача на умовах Договору № 162589-КС-004 про надання кредиту від 18.11.2021 кредит, сплативши грошові кошти (кредит), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 250 785, 05 грн.
Крім того, плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1, 0804905 % за кожен день користування Кредитом.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктом 2 Договору № 162589-КС-004 про надання кредиту від 18.11.2021 визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення позики в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення з боржника заборгованість у загальному розмірі 250 785, 05 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати передбачених Договором платежів.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Марчук Оксани Станіславівни ( АДРЕСА_1 ; код РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість у розмірі 250 785 (двісті п'ятдесят тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 009 (три тисячі дев?ять) грн. 42 коп.
3. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.05.2024.
Суддя Мельник В.І.