Справа № 909/568/24
про повернення заяви
01.07.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали справи за заявою адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 5393/24 від 13.06.2024),
Представник фізичної особи ОСОБА_1 - адвокат Мотальова-Кравець Валерія Юріївна звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2024, для розгляду справи призначено суддю Михайлишина В. В.
Ухвалою від 18.06.2024 суд залишив без руху заяву адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 5393/24 від 13.06.2024). Запропоновано заявнику у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області:
- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
- копію трудової книжки (за наявності) або пояснення причин відсутності трудової книжки;
- первинні документи, що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором, зокрема але не виключно: копії договорів з кредиторами, включеними до конкретизованого списку кредиторів (з урахуванням викладеного в мотивувальній частині ухвали);
- уточнені і редаговані декларації про майновий стан боржника за 2021 - 2023 роки, та станом на 01.06.2024, заповнені з урахуванням приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (у тому числі з відомостями про дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серії та номера паспорта / номера паспорта у формі картки (ID)), а також із доказами звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів), складені у відповідності до статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази відсутності зареєстрованого за боржником рухомого майна (довідку з ТСЦ МВС).
26.06.2024 за вх. № 10505/24 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Івано-Франківської області від адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої заявник витребуваних судом документів не подав, натомість надав суду пояснення щодо поданих раніше документів, зокрема, зазначив, що:
- підготовка остаточного плану реструктуризації боргів здійснюватиметься в процесі процедури реструктуризації боргів боржника за безпосередньою участю арбітражного керуючого та з дотриманням всіх зазначених в статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- для заповнення декларацій за 2021 - 2024 роки змушений був у деяких графах щодо членів сім'ї проставити відмітку "Член сім'ї не надав інформації у зв'язку із тим, що не отримав повної інформації від членів сім'ї;
- бюро кредитних історій є джерелом достовірної та повної інформації про правовідносини боржника з кредиторами.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши її зміст та додані до неї документи, Господарський суд дійшов висновку повернути заяву адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 і додані до неї документи без розгляду, з огляду на наступне.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно зі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно наданих ОСОБА_1 декларацій за 2021 - 2023 роки, та станом на 01.06.2024, розділи ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII, ІX, X, XI, XII, XІІІ, XIV не містять жодних відомостей про доходи, майно, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника, проставлено "Член сім'ї не надав інформацію".
Відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Водночас, до заяви ОСОБА_1 не додано доказів самостійного звернення до членів сім'ї та державних установ в письмовій формі щодо отримання відповідних відомостей, або відмову членів сім'ї та державних установ в письмовій формі щодо інформації яка необхідна була заявнику для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частині 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд із цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Таким чином, доказів наявності/відсутності зареєстрованого за членами боржника рухомого майна останнім не надано.
Щодо пояснення адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 , що конкретизований список кредиторів містить достовірну і повну інформацію про кредиторів, розмір заборгованості і строки їх виконання згідно з Кредитною історією ТОВ "Українське бюро кредитних історій", яка є належним доказом, за допомогою якого можна встановити наявність відносин з кредиторами, суми заборгованості, період виникнення зобов'язань, суд зазначає наступне.
Так, правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначає Закон України "Про організацію формування та обігу кредитних історій".
Статтею 3 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено, зокрема, що бюро кредитних історій - це юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію (надалі - Бюро); ведення кредитної історії - це діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію; кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач Бюро - це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає та має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію (надалі - Користувач); кредитний звіт - це сукупність інформації про суб'єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії; суб'єкт кредитної історії - будь-яка юридична або фізична особа, яка звернулася до Користувача з метою укладення кредитного правочину або вже уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія.
Наведені норми свідчать, що у спірних правовідносинах фізична особа-боржник, яка звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, є суб'єктом кредитної історії.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій", джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону, а також відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
Перелік інформації, що містить кредитна історія, визначений статтею 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій", у пункті 2 частини 1 якої зокрема вказано, що це відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину); сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином; вид валюти зобов'язання; строк і порядок виконання кредитного правочину; відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином; дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо); відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання.
Створений за допомогою електронно-програмних засобів кредитний звіт є електронним документом, який надається суб'єктам звернення (Користувачам, іншим бюро та суб'єктам кредитних історій) у електронній формі або у паперовій (паперовій копії електронного документа).
Заявник долучив до матеріалів справи роздруківку кредитного звіту у текстовому режимі, отриману останнім (суб'єктом кредитних історій) через web-інтерфейс на офіційному сайті Бюро (https://ubki.ua/), яка містить QR-код. Отже, така роздруківка є примірником електронного документа з паперовим носієм інформації.
Водночас, кредитний звіт не є достатнім доказом для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності боржника чи її загрози, оскільки такий звіт в сукупності із іншими долученими доказами хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 917/1604/21 (постанова від 16.11.2022), в якій також вказано на передбачене частиною 5 статті 13 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" право суб'єкта кредитної історії щодо звернення до Бюро з письмовою заявою у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Будь-яких відомостей щодо припинення боржником погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців вказаний звіт не містить.
Згідно сталої судової практики, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, як і сам звіт, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Надані заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Отже, кредитна історія боржника, складена ТОВ "Українське бюро кредитних історій", не може бути належним та допустимим доказом наявності грошових вимог в силу статті 77 Господарського процесуального кодексу України та доказом наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21 вказав на те, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Згідно із відомостями, приєднаними до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документів не можливо встановити, який розмір зобов'язань боржника перед кожним із кредиторів, чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, з врахуванням вимог частини 3 статті 115 Кодексу (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції).
Також адвокатом Мотальовою-Кравець Валерією Юріївною - представницею боржника ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а також до заяви про усунення недоліків долучено клопотання про витребування доказів, в яких заявниця просить суд витребувати у кредиторів, згідно з реєстром кредиторів поданим ОСОБА_1 , копії кредитних договорів та розрахунки заборгованості на теперішній час.
Відповідно до положень статей 74, 80 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок подання доказів у справі покладено на сторін та інших учасників справи.
Витребування доказів судом за клопотанням учасника справи у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду, яким суд користується у виняткових випадках у разі об'єктивної неможливості отримати та надати суду такий доказ учасником справи самостійно.
За правилами статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладено на заявника. Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд констатує, що саме ОСОБА_1 будучи стороною кредитних договорів, укладених з метою отримання у користування грошових коштів, несе відповідальність за збереження їх примірників та дотримання визначених у них умов, які у відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом із тим, в силу вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, який доказ витребовується.
При цьому, заявник у вказаних клопотаннях посилаючись на відсутність частини кредитних договорів та розрахунків заборгованості не конкретизував, які саме копії кредитних договорів та розрахунків заборгованості необхідно витребувати у кредиторів, а отже подані клопотання про витребування судом доказів не відповідають вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, в задоволенні клопотань про витребування доказів належить відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Частинами 1, 2, 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Таким чином, заява підлягає поверненню, оскільки заявник станом на 01.07.2024 не усунув недоліки заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас суд зауважує, що заява адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 5393/24 від 13.06.2024) та додані до неї документи були надіслані в електронній формі через підсистему "Електронний суд" та були роздруковані судом, а тому заява у письмовому вигляді заявнику не повертається.
Керуючись статтями 37, 38, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотань адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 про витребування доказів вх. № 5395/24 від 13.06.2024 та вх. № 5933/24 від 01.07.2024 - відмовити.
2. Заяву адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни - представника боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 5393/24 від 13.06.2024) - повернути заявнику без розгляду.
Заява вх. № 5395/24 від 13.06.2024 та додані до неї документи не підлягають надісланню заявнику, оскільки зазначені документи були надіслані в електронній формі через підсистему "Електронний суд" та роздруковані судом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
5. Ухвала підписана - 01.07.2024.
Суддя В. В. Михайлишин