номер провадження справи 9/51/24
про залишення позову без розгляду
25.06.2024 Справа № 908/555/24
м.Запоріжжя
За позовом: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
до відповідача: ОСОБА_2 , м. Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: МІДДЛ ІСТ ІНВЕСТМЕН ГРУП (MIDDLE EAST INVESTMENT GROUP (FZС)) (країна резиденства: Об'єднані Арабські Емірати, зареєстроване та ліцензоване у Вільній економічній зоні Міжнародного аеропорту м.Шарджа 30.07.2007, реєстраційний номер 005187, свідоцтво про утворення/реєстрацію №4910, місце знаходження: офіс в Зоні МАШ Q1-05-148/C; поштова скринька: 121203, Шарджа, ОАЕ; адреса для листування в Україні зазначена позивачем: АДРЕСА_1 )
про визнання правочину недійсним
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Самойленко О.П.
За участю представників:
від позивача: Кузьменко О.А., Ткаченко Д.А.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
06.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 05.03.2024 ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, а саме - Установчого договору від 29.08.2017, укладеного у Вільній економічній зоні Міжнародного аеропорту Шарджа Об'єднанні Арабські Емірати з продажу, переуступки та передання частки ОСОБА_1 (м. Запоріжжя), який володіє 20 акціями компанії «Міддл Іст Інвестмент Груп» (країна резиденства: Об'єднані Арабські Емірати, зареєстроване та ліцензоване у Вільній економічній зоні міжнародного аеропорту м. Шарджа, реєстраційний номер 005187, свідоцтво про утворення/реєстрацію 4910, місце знаходження: офіс в Зоні МАШ Q1-15-148/С; поштова скринька: 121203, Шарджа-ОЕА) на ОСОБА_2 (м. Запоріжжя) на підставі довіреності від 03.07.2012.
Підставою для звернення з позовом зазначено протиправне використання відповідачем довіреності від 03.07.2012, внесення змін до установчої угоди компанії «Міддл Іст Інвестмент Груп» (ОАЕ) у зв'язку зі зміною складу засновників та переоформлення компанії з 100% акцій на себе. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 230, 238 ЦК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.03.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/555/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою господарського суду від 11.03.2024 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази на усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву в уточненій редакції та докази направлення копії заяви про усунення недоліків з додатками відповідачу.
Ухвалою суду від 27.03.2024 позовна заява (в уточненій редакцій) прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/555/24, присвоєний номер провадження 9/51/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.04.2024. Ухвалою суду від 23.04.2024 залучено до участі у справі № 908/555/24 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - МІДДЛ ІСТ ІНВЕСТМЕН ГРУП (MIDDLE EAST INVESTMENT GROUP (FZС)) (країна резиденства: Об'єднані Арабські Емірати, зареєстроване та ліцензоване у Вільній економічній зоні Міжнародного аеропорту м.Шарджа 30.07.2007, реєстраційний номер 005187, свідоцтво про утворення/реєстрацію № 4910, місце знаходження: офіс в Зоні МАШ Q1-05-148/C); цією ж ухвалою підготовче засідання відкладено на 21.05.2024. Ухвалою суду від 21.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження на десять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 30.05.2024. Ухвалою суду від 30.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження на двадцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 25.06.2024.
21.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідачем фактично викладно заяву про застосування строку позовної давності, а також надані копії документів щодо ліквідації третьої особи.
28.05.2024 до суду від позивача надійшли заперечення щодо викладеного у відзиві на позов клопотання про застосування строків позовної давності.
21.06.2024 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в т.ч. на виконання ухвали суду від 30.05.2024.
У підготовче засідання 25.06.2024 відповідач та третя особа не з'явились; про причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З положень ч. 1, ч. 2 ст. 3 ГПК України слідує, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
За змістом ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
Статтею 23 ГПК України визначено, що у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № № 2709-IV, який встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок:
- приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи;
- іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;
- вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
- правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору (ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Згідно з ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники приватноправних відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникають або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами.
До засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створена юридична особа. Сторони договору, за яким учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи з іноземною участю зобов'язуються реалізовувати свої права та повноваження щодо такої юридичної особи певним чином або утримуватися від їх реалізації (корпоративний договір), можуть обрати право, що застосовується до такого корпоративного договору (ст. 46 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
У пункті 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України).
26.11.2012 укладено Договір між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах (ратифіковано Україною 19.06.2013, дата набрання чинності для України - 20.02.2014), відповідно до ч. 2 ст. 18 якого визначено, що у справах, які не пов'язані із нерухомим майном, суди Сторони мають юрисдикцію у випадках коли: a) відповідач має постійне місце проживання або перебування на території цієї Сторони на момент подання позову; b) відповідач на момент подання позову займався підприємницькою діяльністю або працює на території цієї Сторони і позов стосується цієї діяльності; c) відповідно до угоди у будь-якій формі між позивачем та відповідачем договірні зобов'язання, які стали підставою для судового розгляду, були або мали бути виконані на території цієї Сторони; d) у разі не договірної відповідальності, неправомірні дії вчинені на території такої Сторони; e) відповідач у будь-якій формі прийняв юрисдикцію суду.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Договору між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами, громадяни однієї Сторони користуються на території іншої Сторони таким же правовим захистом, як і громадянин іншої Сторони, а також мають право звертатись до її судових органів на тих же умовах, що і громадянин іншої Сторони.
Як свідчать матеріали справи, предметом позову у ній є визнання недійсним правочину, а саме - Установчого договору від 29.08.2017, укладеного у Вільній економічній зоні Міжнародного аеропорту Шарджа Об'єднанні Арабські Емірати з продажу, переуступки та передання частки ОСОБА_1 (м. Запоріжжя), який володів 20 акціями компанії «Міддл Іст Інвестмент Груп» (країна резиденства: Об'єднані Арабські Емірати, зареєстроване та ліцензоване у Вільній економічній зоні міжнародного аеропорту м. Шарджа, реєстраційний номер 005187, свідоцтво про утворення/реєстрацію 4910, місце знаходження: офіс в Зоні МАШ Q1-15-148/С) на ОСОБА_2 (м.Запоріжжя) на підставі довіреності від 03.07.2012.
Вказаний оспорюваний Установчий договір (повна назва - «Установчий договір і Статут Компанії») від 29.08.2017 укладений у Вільній економічній зоні Міжнародного аеропорту Шарджа Об'єднанні Арабські Емірати для пана Бакланського Едуарда Миколайовича, громадянина України, який народився в Україні, проживає в ОАЕ. Установчий договір підписано ОСОБА_2 та уповноваженою особою відділу лізингу, ліцензування та юридичних питань Вільної економічної зони Міжнародного аеропорту Шарджа Об'єднанні Арабські Емірати (копія в перекладі на українську мову міститься в матеріалах справи).
Вільна економічна зона (ВЕЗ) - частина території країни, виділена із загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності.
На території спеціальної (вільної) економічної зони зазвичай діє законодавство країни, в якій вона створена, і може бути встановлений спеціальний правовий режим провадження господарської діяльності.
Відповідно до наданого позивачем (в копії, в перекладі на українську мову) Установчого договору і Статуту Компанії від 02.07.2012 (який передував оспорюваному Установчому договору від 29.08.2017 та регулював відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) слідує, що 02.07.2012 громадянами України ОСОБА_3 (перша сторона) та ОСОБА_4 (друга сторона) у Вільній зоні міжнародного аеропорту Шарджі (SAIF-Zone), Об'єднанні Арабські Емірати укладено Установчий договір, згідно з яким ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були введені до складу акціонерів з розподілом часток статутного капіталу компанії, а саме: Е. Бакланський - 80 акцій (120,000 дирхамів), О. Кузьменко - 20 акцій (30,000 дирхамів), разом - 100 акцій (150,000 дирхамів) (стаття 5 «Капітал» Установчого договору і Статуту Компанії).
Згідно статті 1 «Створення» Установчого договору і Статуту Компанії (в редакції 2012 року), компанія створюється відповідно до положень Порядку реалізації компанії вільної зони (FZC), що застосовується в даний час або в майбутньому Управлінням Вільної економічної зони (SAIF-Zone) (далі - Управління) або для нього.
Як зазначалось вище, у пункті 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України).
Доказів укладення сторонами угоди про підсудність даної справи з іноземним елементом судам України матеріали справи не містять.
Натомість, у статті 17 Установчого договору і Статуту (в редакції 2012 року) акціонерами ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) погоджено, що спори, що виникають між акціонерами або їх законними спадкоємцями, пов'язані з виконанням цього Установчого Договору, передаються до арбітражу, узгодженому між сторонами. В іншому випадку кожна сторона призначає по одному арбітру, а вони призначають суддю. Арбітражне вирішення спору є обов'язковим. В іншому разі справа може бути передана тільки в компетентний суд і за правилами Шарджі, а в разі розбіжностей або протиріч переважну силу матиме арабський текст.
З наведеного вбачається, що учасники (акціонери - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ) узгодили порядок розгляду спорів, що можуть виникнути між акціонерами у зв'язку із діяльністю та управлінням компанії, а саме - узгодили виключно два шляхи вирішення спорів: арбітражне вирішення та, в іншому випадку з настанням певних умов, тільки компетентний суд і за правилами Шарджі.
З огляду на викладене, дана справа не підлягає розгляду в судах України, в т.ч. за правилами господарського судочинства із застосуванням положень Цивільного кодексу України, на які посилається позивач у позові.
Слід також зазначити, що вказаний Установчий договір і Статут (в редакції 2012 року) між ОСОБА_3 (перша сторона) та ОСОБА_4 (друга сторона), як і довіреність від 03.07.2012 на підставі якої, як зазначає позивач, у подальшому був укладений спірний Установчий договір від 29.08.2017, були складені та зареєстровані за правилами Шарджа ОАЕ; установчий договір - для використання в Вільній Економічній зоні (SAIF-Zone); довіреність посвідчена державним нотаріусом Дубаю. Зазначеною довіреністю, як то вбачається з її змісту, уповноважена довірителем - ОСОБА_8 особа, а саме - ОСОБА_7 має абсолютно всі повноваження, що надані довірителем за ісламським законом і світським законом.
Крім того, позивачем надано суду докази, які свідчать про застосування учасниками положень Установчого договору і Статуту та звернення ОСОБА_9 за вирішенням спору, пов'язаного з перерозподілом часток статутного капіталу і переоформленням компанії відповідно до спірної установчої угоди від 29.08.2017 на підставі довіреності від 03.07.2012 з 100% акцій на Е. Бакланського, стягненням вартості частки позивача у статутному капіталі та річних прибутків, до Суду Шарджі Об'єднаних Арабських Еміратів.
Відповідно до п. 7, п. 11 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо:
- сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України);
- між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (п. 11 ч. 1 ст. 226 ГПК України).
На підставі усього вищевикладеного, керуючись зазначеними вище відповідними положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право», Договору між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах, враховуючи угоду між сторонами щодо визначення суду для вирішення спорів, що виникають між акціонерами - арбітражне вирішення та, в іншому випадку, тільки компетентний суд і за правилами Шарджі, а також відсутність умов за яких можуть бути застосовані положення п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України (від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору заперечення проти вирішення спору в господарському суді не надходили), суд дійшов до висновку, що в даному випадку позов ОСОБА_1 у даній справі №908/555/24 підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 11 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).
Згідно з п. 4 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже судовий збір, сплачений заявником при поданні позовної заяви, підлягає поверненню ухвалою суду за відповідним клопотанням.
Керуючись п. 11 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, а саме - Установчого договору від 29.08.2017, укладеного у Вільній економічній зоні Міжнародного аеропорту Шарджа Об'єднанні Арабські Емірати з продажу, переуступки та передання частки ОСОБА_1 (м. Запоріжжя), який володів 20 акціями компанії «Міддл Іст Інвестмент Груп» (країна резиденства: Об'єднані Арабські Емірати, зареєстроване та ліцензоване у Вільній економічній зоні міжнародного аеропорту м. Шарджа, реєстраційний номер 005187, свідоцтво про утворення/реєстрацію 4910, місце знаходження: офіс в Зоні МАШ Q1-15-148/С) на ОСОБА_2 на підставі довіреності від 03.07.2012 - залишити без розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.07.2024.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва