майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/68/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Трохліб М.С., довіреність №2696-05 від 20.12.2023;
за участі прокурора Ільченко П.Л., службове посвідчення №071249 від 01.03.2023;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області (смт.Ємільчине Звягельського району Житомирської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (м.Житомир)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів за непоставлений товар на суму 247242,21грн,
з перервами в судових засіданнях з 15.04.2024 до 27.05.2024, з 27.05.2024 до 24.06.2024, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.
Керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області, з позовом до ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", в якому просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 14.07.2021, №2 від 19.07.2021, №3 від 23.07.2021, №4 від 13.08.2021, №5 від 20.08.2021, №6 від 21.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 21.10.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 19.11.2021, №12 від 23.11.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", та стягнути з ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області кошти в сумі 247 242,21грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що оспореними додатковими угодами всупереч інтересам держави безпідставно зменшено обсяг поставленої електричної енергії та збільшено її ціну без належного обґрунтування відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що, у свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації. При цьому поширення дії додаткових угод на правовідносини, що виникли між сторонами до їх укладення, суперечить ч.3 ст.631 ЦК України. Отримана відповідачем за наслідками безпідставного збільшення ціни товару оплата за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.
Ухвалою суду від 12.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2024.
26.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що довідки ТТП, на підставі яких укладались оспорювані додаткові угоди, містять всі необхідні дані, зокрема: ринкова ціна на товар, її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку та визначений відсоток зміни ціни на товар. Тобто, відповідач вважає довідки ТТП обґрунтованим документальним підтвердженням коливання ціни на ринку. Також відповідач наполягав на тому, що обмеження підвищення ціни товару в 10%, як максимального ліміту, не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки така норма була чинною до 19.04.2020. Також вказав, що до позовної заяви не надано належних доказів, що уповноважені органи не здійснюють або неналежним чином здійснюють повноважень щодо розпорядження коштами місцевого бюджету (а.с.119-125).
09.02.2024 до суду від Звягельської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (а.с.131-140).
Ухвалою суду від 13.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 11.04.2024 (включно); відкладено підготовче засідання на 12.03.2024.
19.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.154-156).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2024.
У судовому засіданні 15.04.2024 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 27.05.2024, яку було продовжено до 24.06.2024.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. Оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що його неявка не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні вважав позов безпідставним та просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Ємільчинською селищною радою Житомирської області (позивач) в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення UA-2021-04-19-007309-с про проведення відкритих торгів за предметом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія з очікуваною вартістю закупівлі 861 000,00гривень.
До участі у відкритих торгах свої тендерні пропозиції було подано 4 суб'єктами господарювання: ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (відповідач) з остаточною ціновою пропозицією 636 999,99грн, та ТОВ "Житомиргаз Збут" з остаточною ціновою пропозицією 637 000,00грн, ТОВ "Екотехноінвест" з остататочною ціновою пропозицією 640 050,60грн та ТОВ "Полтаваенергосбут" з остаточною ціновою пропозицією 714 000,00грн.
Найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", яка відповідає кваліфікаційним вимогам Аукціону на підставі вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
28.05.2021 між Ємільчинською селищною радою Житомирської області (позивач) та ТОВ "ЖОЕК" (відповідач) укладено договір №324-Т про закупівлю на постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого постачальник зобов'язується продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1.1. договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування предмета закупівлі: Електрична енергія. Код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія.
За умовами пункту 2.2 договору, очікуваний обсяг постачання електричної енергії включно до 31.12.2021 року становить 350 000 кВт/год.
Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що строк (термін) постачання товару включно до 31.12.2021.
Місце поставки товару визначено в додатку №1 (пункт 3.2. договору).
Відповідно до 5.1 договору, ціна електричної енергії за цим договором визначена відповідно до комерційної пропозиції постачальника (додаток №2 до цього договору) та становить за 1 кВт/год електричної енергії:1,81999997грн в тому числі ПДВ:0,30333002грн. Загальна сума договору становить 636 999,99грн, ПДВ 106 1666,67грн
За умовами пункту 5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 13.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Згідно з пунктом 13.2. договору, умови цього договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору. Істотні умови цього договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Додатком №1 до договору №324-Т було погоджено перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача (а.с.32-34).
Додатковою угодою №1 від 14.07.2021 сторонами погоджено збільшення договірної ціни за 1 вКт/год електричної енергії з 1,81999997грн з ПДП до 1,965262грн з ПДВ (1,637718грн без урахування суми ПДВ). Таким чином сторони збільшили вартість товару на 7,98% відносно вартості, визначеної у договорі №324-Т (а.с.37).
19.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №324-Т, відповідно до якої збільшеноити ціну, зазначену в договорі, в межах не більше 10%, а саме, ціну за 1 кВт/год збільшено до 2,124904грн з ПДВ (1,770753грн без урахування суми ПДВ), або на 8,12 % від ціни попередньої додаткової угоди № 1, що призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год, електричної енергії на 16,75 % до ціни за 1 кВт/год електричної енергії, визначеної основним договором (а.с.40).
23.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №324-Т, якою збільшено ціну, зазначену в договорі, в межах не більше 10%, а саме, ціну за 1 кВт/год збільшено до 2,300350грн з ПДВ (1,916958грн без урахування суми ПДВ), або на 8,25% від ціни попередньої додаткової угоди №2 (2,124904 грн. з ПДВ за 1 кВ г/год.), що призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. електричної енергії на 26,39% до ціни за 1 кВт/год електричної енергії, визначеної основним договором (а.с.43).
Додатковою угодою №4 до договору №324-Т збільшено визначену ним ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 2,473689грн з ПДВ (2,061407грн без урахування суми ПДВ за 1 кВт/год), або на 7,54% від ціни попередньої додаткової угоди №3, що призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії на 35,92% до ціни, визначеної основним договором (а.с.46).
20.08.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №5, згідно з якою погоджено підвищення договірної ціни до 2,683665грн за кВт/год, тобто на 8,49% від ціни за попередньою додатковою угодою та на 27,45% від ціни, визначеної в договорі №324-Т від 28.05.2021 (а.с.49).
Додатковою угодою №6 від 21.09.2021 сторони передбачили підвищення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 2,914430грн, що на 8,6% більше, ніж за умовами попередньої додаткової угоди №5 від 20.08.2021 та на 60% більше ціни, запропонованої ТОВ "ЖОЕК" в ході аукціону (а.с.52).
Додатковою угодою №7 від 24.09.2021 сторони досягли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару та вирішили збільшити ціну зазначену в договорі в межах не більше 10%, а саме, ціну за 1 кВт/год збільшено до 3,134737 грн. Таким чином сторони збільшили вартість товару на 72,24% відносно вартості, обумовленої договором №324-Т від 28.05.2021 (а.с.7).
В додатковій угоді №8 від 28.09.2021 сторонами погоджено змінити ціну за одиницю електричної енергії шляхом її збільшення до 3,384841 грн. Таким чином сторони збільшили вартість товару на 85,98% відносно вартості, обумовленої договором №324-Т від 28.05.2021 (а.с.58).
21.10.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №9 від 21.10.2021, якою погоджено підвищення ціни за одиницю товару до 3,586173 грн/кВт.год, що на 97% більше ціни електричної енергії, що передбачалася договором №324-Т від 28.05.2021 (а.с.61).
В додатковій угоді №10 від 25.10.2021 до договору №324Т, сторони погодили підвищення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 3,846466грн, тим самим, збільшивши вартість одиниці товару у порівнянні з договором про закупівлю на 111,34% (а.с.64).
В додатковій угоді №11 від 19.11.2021 до договору №324-Г сторони досягли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару та вирішили збільшити ціну за 1 кВт/год до 4,195493грн, що на 130,52% вище вартості, визначеної договором №324-Т від 28.05.2021 (а.с.67).
Додатковою угодою №12 від 23.11.2021 документально оформлено збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 4,579386грн, що на 151,61% вище ціни, передбаченої договором №324-Г від 28.05.2021 (а.с.70).
Вищевказані додаткові угоди укладені згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та мотивувалися коливанням та зміною ціни товару на ринку порівняно з ціною, запропонованою на торгах.
В обґрунтування наявності коливання ціни на ринку ТОВ "ЖОЕК" подано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.39, 42, 45, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72).
Так, ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1335-4/21 від 16.06.2021 з посиланням на відомості ДП "Оператор ринку" засвідчено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку "на добу наперед" по об'єднаній енергетичній системі України станом на 03.06.2021 становила 1 104,41грн за МВт/год, станом на 03.06.2021 становила 1 219,66грн, відповідно, відсоток зміни ціни + 10,74% (а.с.39)
Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1335-5/21 від 16.06.2021 з посиланням на відомості ДП "Оператор ринку" засвідчено, що середньозважена ціна на електричну енергію на ринку "на добу наперед" по об'єднаній енергетичній системі України станом на 03.06.2021 становила 1 219,66грн за МВт/год, станом на 04.06.2021 становила 1 385,81грн, відповідно, відсоток зміни ціни + 13,62% (а.с.42)
Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1335-6/21 від 16.06.2021 відзначено, що середньозважена ціна на електричну енергію по об'єднаній енергетичній системі України станом на 06.06.2021 становила 1278,67грн за МВт/год, станом на 07.06.2021 становила 1 417,35грн за МВт/год, таким чином, відсоток зміни ціни між цими датами становить +10,85% (а.с.45).
Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1884-2/21 від 13.08.2021 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію по ОЕС України станом на 29.07.2021 становила 1 698,18грн за МВт/год та станом на 05.08.2021 становила 1 988,79грн за МВт/год, та наведено відсоток підвищення ціни на рівні +17,11% (а.с.54).
Довідкою Харківської торгово-промислової палати №1884-1/21 від 13.08.2021 визначено, що відповідно до інформації ДП "Оператор ринку" середньозважена ціна на електричну енергію по ОЕС України станом на 09.08.2021 становила 2 240,53грн за МВт/год та станом на 10.08.2021 становила 2 434,81грн за МВт/год, та наведено відсоток підвищення ціни на рівні +8,67% (а.с.57).
Довідкою Харківської торгово-промислової палати №2181/21 від 15.09.2021 визначено, що відповідно до інформації ДП "Оператор ринку" середньозважена ціна на електричну енергію по ОЕС України, які склались за 3 декаду серпня 2021 у порівнянні з 1 декадою вересня 2021 станом на (21.08.-31.08.) 2021р. становила 2 034,14грн за МВт/год та станом на (01.09.-10.09) 2021р. становила 2 217,07грн за МВт/год, та наведено відсоток підвищення ціни на рівні +8,99% (а.с.60).
Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №2355-1/21 від 24.09.2021 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію по ОЕС України станом на 10.08.2021 становила 2 434,81грн за МВт/год та станом на 14.09.2021 становила 2 596,47грн за МВт/год, та наведено відсоток підвищення ціни на рівні +6,64% (а.с.63).
Довідкою Харківської торгово-промислової палати №2355-2/21 від 24.09.2021 визначено, що відповідно до інформації ДП "Оператор ринку" середньозважена ціна на електричну енергію по ОЕС України станом на 14.09.2021 становила 2 596,47грн за МВт/год та станом на 23.09.2021 становила 2 805,51грн за МВт/год, та наведено відсоток підвищення ціни на рівні +8,05% (а.с.66).
Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №2739/21 від 03.11.2021 визначено, що середньозважена ціна на електричну енергію по ОЕС України станом на 28.10.2021 становила 3 113,44грн за МВт/год та станом на 01.11.2021 становила 3 491,75грн за МВт/год, та наведено відсоток підвищення ціни на рівні +12,15% (а.с.63).
На умовах, визначених договором про закупівлю відповідачем здійснено поставку 14 568 кВт/год електричної енергії на суму 26 511,50грн за ціною, передбаченою договором, в той час як поставка 124 619 кВт/год електричної енергії на суму 474 051,05грн здійснена за цінами, що передбачені умовами додаткових угод.
Водночас у відповідності до умов договору №324-Т від 28.05..2021 сплата Ємісьчинською селищною радою 500 562,55грн кореспондувала виникненню у постачальника обов'язку поставити 275 034,446 кВт/год електричної енергії.
За доводами прокурора, у зв'язку з укладенням оспорюваних додаткових угод, ТОВ "ЖОЕК" недопоставлено 135 847,446 кВт/год оплаченої замовником електричної енергії (275 034,446 кВт/год - 139 187 кВт/год), вартість якої за умовами договору дорівнює 247242,21грн (135 847,446кВт/год х 1,81999997кВт/год*грн). Вказана сума грошових коштів підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України, як сума сплаченого за непоставлений товар. З метою захисту інтересів держави в особі Ємільчинської селищної ради Житомирської області керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи питання наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Ємільчинської селищної ради Житомирської області, господарським судом враховано наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно абз.1, 2 ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Як передбачено абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7);
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38);
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п.39);
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40);
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).
Позивачем у цій справі визначено Ємільчинську селищну раду Житомирської області.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, установи, організації.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Згідно частини третьої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 27 цього ж Закону до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що закупівля №UA-2021-04-19-007309-с здійснена за рахунок коштів селищного бюджету, та саме на Ємільчинську селищну раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі при проведення публічних закупівель, а тому остання в даному випадку підлягає визнанню органом, уповноваженим на виконання функцій захисту інтересів держави (місцевого самоврядування) в розумінні Закону України "Про прокуратуру".
На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", Звягельською окружною прокуратурою позивачу надіслано повідомлення з проханням надати інформацію, чи мають вони намір вжити заходи щодо поновлення порушених прав та інтересів територіальних громад області, в тому числі шляхом пред'явлення відповідного позову до суду (а.с.104-107).
Позивач в свою чергу повідомив Звягельську окружну прокуратуру, що в Ємільчинській селищній раді кошти для оплати судових витрат відсутні, що унеможливлює її звернення до суду із відповідним позовом для захисту свої прав та інтересів. Разом з тим, просили розглянути питання щодо здійснення в суді представництва інтересів держави в їх особі (а.с.108).
Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18 констатував висновок, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду, належним буде звернення в особі хоча б одного з них.
Щодо посилання відповідача на те, що Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, то суд звертає увагу, що за висновками Верховного Суд у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18, належним суб'єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів.
Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Для виконання покладених на неї завдань Держаудитслужба також має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 9 пункту 4, підпункт 20 пункту 6 Положення).
Враховуючи, що ТОВ "ЖОЕК" не є підконтрольним Держаудитслужбі підприємством, а предмет розглядуваного позову не передбачає стягнення грошових коштів в дохід держави, остання не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовом про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод та стягнення безпідставно набутих грошових коштів на користь Ємільчинської селищної ради.
За вказаних обставин, керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах Ємільчинської селищної ради Житомирської області.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
В силу ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами 1, 2 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".
Отже, вказана норма Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Як було встановлено, 28.05.2021 між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю електричної енергії за ціною 1,8199997рн за 1 кВт/год з ПДВ.
Додатковими угодами №1 від 14.07.2021, №2 від 19.07.2021, №3 від 23.07.2021, №4 від 13.08.2021, №5 від 20.08.2021, №6 від 21.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 21.10.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 19.11.2021, №12 від 23.11.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021 ціна на електричну енергію підвищувалася.
Водночас, у наданих відповідачем до додаткових угод цінових довідках не відображається середньозваженої ціни на електричну енергію, що існувала станом на дату укладення договору про закупівлю та дати додаткових угод до нього, або ж дати, близькі до них.
Як вбачається зі змісту цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №1335-4/21, №1335-5/21 та №1335-6/21 від 16.06.2021, останніми не наводиться інформація про ціни на ринку електричної енергії станом на дату подання учасником тендерної пропозиції, що мало місце 06.05.2021, на дату укладення договору про закупівлю та на дату укладення оспорюваної додаткової угоди №1 від 14.07.2021.
Станом на дату проведення аукціону (за даними вебпорталу https://www.oree.com.ua), середньозважена ціна на електричну енергію на ринку "на добу на перед" в Об'єднаній енергетичній системі складала 1221,79грн/МВт, що більше ніж ціна станом на 02.06.2021 та 03.06.2021 і є співставною з ціною станом на 06.06.2021.
Крім того, у висновках Харківської торгово-промислової палати №1335-4/21, №1335-5/21 та №1335-6/21 від 16.06.2021, на підставі яких укладені додаткові угоди №2 від 19.07.2021 та №3 від 23.07.2021, відображено інформацію виключно щодо ціни на ринку, які існували до додаткової угоди №1 від 14.07.2021, тобто жодним чином не підтверджують наявність коливання ціни на ринку після укладення додаткової угоди №1 від 14.07.2021.
При цьому, надана постачальником роздруківка з веб сайту ДП "Оператор ринку" не може розцінюватись документальною підставою для укладення додаткової угоди №4 від 13.08.2021 та додаткової угоди №5 від 20.08.2021, оскільки не наводить цінової інформації станом на дату укладення попередньої додаткової угоди №3 від 23.07.2023, відтак не відображає зміни ціни у цей проміжок часу.
В той же час, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1884-2/21 від 13.08.2021, №1884-1/21 від 13.08.2021 передбачають інформацію про ціни на електричну енергію у період, що передував укладенню ще додаткової угоди №4 від 13.08.2021, а тому не доводить наявності коливання цін у проміжки часу з 20.08.2021 по 21.09.2021, з 21.09.2021 по 24.09.2021, з 24.09.2021 по 28.09.2021.
Що стосується цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №2181/21 від 15.09.2021, то останньою наводяться відомості про ціну на електричну енергію станом на третю декаду серпня 2021 року та першу декаду вересня 2021 року, однак додаткова угода №6 від 21.09.2021 укладена поза межами вказаного часового інтервалу, в третій декаді вересня 2021 року.
До того ж, зі співставлення довідок Харківської торгово-промислової палати №1884-1/21 від 13.08.2021 та №2181/21 від 15.09.2021, якими постачальник обґрунтовував коливання цін на ринку, вбачається, що станом на 10.08.2021 середньозважена ціна електричної енергії становила 2434,81грн за МВт.год, в третій декаді серпня 2021 року - 2 034,14 грн/МВт.год, в першій декаді вересня того ж року - 2 217,07 грн/МВт.год.
Наведене свідчить, що в третій декаді серпня 2021 року ціна електричної енергії знизилася у порівнянні з тією, що існувала на початок місяця, а в подальшому підвищилася незначним чином, але не більше ніж в першій декаді серпні 2021 року, що спростовує твердження відповідача про коливання цін.
Крім того, той факт, що оскільки листи постачальника №273 від 21.09.2021, №274 від 21.09.2021 та №275 від 21.09.2021 долучені до них документи не відображають інформації про коливання цін на ринку у період часу після укладення додаткової угоди №6 від 21.09.2021, підвищення договірної ціни за додатковими угодами №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021 здійснено сторонами без будь-якого документального підтвердження.
Також, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №2355-1/21 від 24.09.2021 не відображає інформації про зміну ринкових цін на електричну енергію за час дії додаткової угоди №8 від 28.09.2021, тобто в діапазоні з 28.09.2021 по 21.10.2021, а відтак не підтверджує наявності підстав для укладення додаткової угоди №9 від 21.10.2021.
Цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №2355-2/21 від 24.09.2021, як і у попередньому випадку, не відображає інформації про зміну ринкових цін на електричну енергію за час дії додаткових угод №8 від 28.09.2021 та №9 від 21.10.2021, а тому не може становити собою підстави для укладення додаткової угоди №10 від 25.10.2021.
Як вбачається зі змісту цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №2739/21 від 03.11.2021, що використана в якості документальної підстави для укладення додаткових угод №11 від 19.11.2021 та №12 від 23.11.2021, середньозважена ціна електричної енергії на РДН в ОЕС України станом на 28.10.2021 становила 3113,44 грн/МВт.год, станом на 01.11.2021 -3491,75 грн/МВт.год.
Однак вказана цінова довідка не наводить інформації про ринкові ціни на електричну енергію станом на 25.10.2021 та станом на дати укладення додаткових угод №11 від 19.11.2021 та №12 від 23.11.2021, а тому не дозволяє визначити, чи змінювалася ціна на ринку електричної енергії у період дії додаткових угод №10 від 25.10.2021 та №11 від 19.11.2021, а якщо змінювалася, то якою мірою.
Крім того, той факт, що цінова довідка №2739/21 від 03.11.2021 не відображає інформації про коливання цін на ринку у період часу після укладення додаткової угоди № 11 від 19.11.2021, підвищення договірної ціни за додатковою угодою №12 від 23.09.2021 є таким, що вчинено сторонами за відсутності документального підтвердження підстав для цього.
Враховуючи наведене, додаткові угоди №1-12 до договору про постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021 є такими, що укладені за відсутності належного документального підтвердження, що виключає підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №1-12 до договору про постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
На виконання умов договору про постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021 в редакції укладених додаткових угод ТОВ "ЖОЕК" поставлено 139 187кВт/год електричної енергії, за постачання яких сплачено 500 562,55грн.
При цьому, відповідачем здійснено поставку 14 568 кВт/год електричної енергії на суму 26 511,50грн за ціною, передбаченою договором, в той час як поставка 124 619 кВт/год електричної енергії на суму 474 051,05грн здійснена за цінами, що передбачені умовами додаткових угод.
Водночас, у відповідності до умов договору №324-Т від 28.05.2021 сплата Ємільчинською селищною радою 500 562,55грн кореспондувала виникненню у постачальника обов'язку поставити 275 034,446кВт/год електричної енергії.
Отже, у зв'язку з укладенням додаткових угод, ТОВ "ЖОЕК" не поставлено 135 847,446кВт/год оплаченої замовником електричної енергії (275 034,446кВт/год - 139 187кВт/год), вартість якої за умовами договору дорівнює 247 242,21грн (135 847,446 кВт/год х 1,81999997 кВт/год*грн).
Оскільки зазначені додаткові угоди №1-12 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором №324-Т від 28.05.2021, мали регулюватись додатком №1 "Комерційна пропозиція", підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,81999997грн за 1 кВт/год.
Таким чином, грошові кошти в сумі 247 242,21грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому він зобов'язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи задоволення позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 14.07.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 19.07.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 23.07.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 13.08.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
6. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 20.08.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
7. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 21.09.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
8. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 24.09.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
9. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 28.09.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
10. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 21.10.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
11. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 25.10.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
12. Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 19.11.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
13. Визнати недійсною додаткову угоду№12 від 23.11.2021 до договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021, укладеного між Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
14. Стягнути з ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943)
на користь Ємільчинської селищної ради Житомирської області (11201, Житомирська область, Звягельський району, смт.Ємільчине, вул.Соборна, 18А, код ЄДРПОУ 04347605)
- 247242,21грн кошти, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору постачання електричної енергії №324-Т від 28.05.2021;
15. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, ід. код 42095943)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 35 916,63 витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 01.07.24
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1- у справу;
2- Звягельській окружній прокуратурі (через Електронний суд);
3- Житомирській обласній прокуратурі (через Електронний суд);
4 - Ємільчинській селищній раді (через Електронний суд);а
5-ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (через Електронний суд).