61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
23.05.2024 Справа №905/1020/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Сизової К.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП”
до Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ”
про стягнення 559 125,04 грн, а саме, суми основного боргу за договором в розмірі 333743,56 грн, інфляційних втрат в розмірі 126 568, 73грн, 3% річних 23786,73 грн, пені в розмірі 75026,02 грн
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Стислий зміст і підстави позовних вимог
26.07.2023 шляхом надіслання поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” (далі - ТОВ “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП”) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ” (далі - ПрАТ “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ”) про стягнення 559 125,04 грн, а саме, суми основного боргу за договором в розмірі 333743,56 грн, інфляційних втрат в розмірі 126 568, 73грн, 3% річних 23786,73 грн, пені в розмірі 75026,02 грн (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу № 17- 63 від 12.10.2019 в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем електричної енергії в сумі 333743,56грн за період вересень - жовтень 2021, факт чого підтверджено актами приймання-передачі електричної енергії №00000023953 від 30.09.2021, №00000026916 від 31.10.2021, підписаними обома сторонами. Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано на підставі ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати, 3%річних, на підставі п.5.7 договору пеня. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою від 07.08.2023 прийнято позовну заяву та відкрити провадження по справі №905/1020/23, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на 30.08.2023 року о 15:00 год, у подальшому неодноразово відкладалось. Востаннє підготовче засідання відкладено на 30.04.2024 року о 13:15 год.
Ухвалами від 12.12.2023 та 02.04.2024 прийнято заяви ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» про збільшення позовних вимог, остаточно розглядаються позовні вимоги про стягнення суми основного боргу за договором в розмірі 333743,56 грн, інфляційних втрат в розмірі 126 568, 73грн, 3% річних 23786,73 грн, пені в розмірі 75026,02 грн.
Ухвалою від 30.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/1020/23 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.05.2024 року о 10:00 год.
Представник позивача у судове засідання 23.05.2024 не з'явився, про дату та час засідання повідомлений шляхом направлення ухвали до особистого кабінету підприємства у підсистемі “Електронний суд”. Згідно довідки, що сформована в програмі “Діловодство спеціалізованого суду”, відправлення доставлене.
У клопотанні ВИХ./1448 від 05.10.2023 ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» у зв'язку з неможливістю забезпечення гарантованої участі представника позивача у судових засіданнях з розгляду справи в приміщенні Господарського суду Донецької області чи то в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та керуючись статтями 42, 169, 170 ГПК України просить суд розглянути справу № 905/1020/23 без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить винести рішення, яким їх задовольнити. Клопотання судом задоволене.
Представник відповідача у судове засідання 23.05.2024 не з'явився, про дату та час засідання повідомлений шляхом направлення ухвали до особистого кабінету підприємства у підсистемі “Електронний суд”. Згідно довідки, що сформована в програмі “Діловодство спеціалізованого суду”, відправлення доставлене.
Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).
Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 ГПК України.
Позиція учасників процесу
ТОВ “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” в обґрунтування заявлених вимог зазначило, що на виконання умов договору постачання електричної енергії споживачу № 17- 63 від 12.10.2019 поставило електричну енергію, зокрема, у вересні 2021 року в обсязі 253 038,00000 кВт/год на загальну суму 1 239781,94 грн, у жовтні 2021 року в обсязі 322038,00000 кВт/год на загальну суму 1796691,62 грн. Факт постачання підтверджується актами приймання -передачі електричної енергії №00000023953 від 30.09.2021, №00000026916 від 31.10.2021, що підписані повноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб. Відповідачем здійснено оплату у період 18.11.2021 - 14.02.2022 на загальну суму 2700000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, доданими до позову. Станом на дату подання цього позову заборгованість споживача перед постачальником становить 333743,56 грн.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору про постачання електричної енергії споживачу №17-63 від 12.10.2019; актів приймання-передачі електричної енергії №00000023953 від 30.09.2021; №00000026916 від 31.10.2021; платіжних інструкцій №17882 від 22.11.2021; №17831 від 18.11.2021; №89 від 23.11.2021; №92 від 24.11.2021; №17932 від 25.11.2021; №17943 від 26.11.2021; №99 від 29.11.2021; №103 від 01.12.2021; №17991 від 02.12.2021; №08011 від 03.12.2021; №18020 від 06.12.2021; 18029 від 07.12.2021; №107 від 08.12.2021; №18062 від 09.12.2021; №18100 від 10.12.2021; №18104 від 13.12.2021; №18132 від 14.12.2021; №18142 від 15.12.2021; №18159 від 16.12.2021; №18172 від 17.12.2021; №112 від 20.12.2021; №18232 від 22.12.2021; №18254 від 23.12.2021; №18261 від 24.12.2021; №18279 від 28.12.2021; №18304 від 29.12.2021; №18341 від 30.12.2021; №18356 від 04.01.2022; №18365 від 05.01.2022; №18388 від 06.01.2022; №18394 від 10.01.2022; №18404 від 11.01.2022; №18432 від 12.01.2022; №18484 від 13.01.2022; №18504 від 14.01.2022; №18515 від 17.01.2022; №18525 від 18.01.2022; №18538 від 19.01.2022; №129 від 20.01.2022; №18564 від 21.01.2022; №18577 від 24.01.2022; № 18583 від 25.01.2022; №18610 від 26.01.2022; №18647 від 28.01.2022; №18673 від 31.01.2022; №18686 від 01.02.2022; №18695 від 02.02.2022; №18708 від 03.02.2022; №18769 від 09.02.2022; №18795 від 10.02.2022; №18800 від 11.02.2022; №18841 від 14.02.2022; довіреності; свідоцтва та посвідчення адвоката України; докази направлення позову з додатками; оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору.
Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 6, 11, 202, 251, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 626, 631, 632, 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173, 174, 180, 193, 213, 216, 229-232, 234, 275, 276, 343 Господарського кодексу України (далі- ГК України), статті 2, 4, 13, 162, 164 ГПК України, приписами Закону України № 2019-VIII від 13.04.2017 «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.
У письмових поясненнях ВИХ./1309 від 01.09.2023 на виконання ухвали від 07.08.2023 позивачем повідомлено суду, що 02.12.2021 року відповідачем здійснена оплата у розмірі 50000 грн згідно платіжної інструкції № 17991 від 02.12.2021, 03.12.2021 - у розмірі 50 000 грн згідно платіжної інструкції № 18011 від 03.12.2021. У тексті позовної заяви помилково зазначені невірні номера платіжних інструкцій щодо здійснення оплати відповідачем у ці самі дні, а саме 02.12.2021 - платіжна інструкція №17811 замість № 17991,03.12.2021 - платіжна інструкція № 08011 замість вірної №18011.
У письмових поясненнях від 21.11.2023, які направлені позивачем через підсистему «Електронний суд», вказано, що рахунки на оплату № 98357 від 30.09.2021, № № 101874 від 31.10.2021 надавались відповідачу разом з відповідними актами, факт отримання рахунків підтверджується фактом їх часткової оплати. Щодо строку виникнення зобов'язань позивач визначив, що згідно акту приймання-передачі електричної енергії № 00000023953 від 30.09.2021 строк статочної оплати закінчився 20.10.2021, акту приймання-передачі електричної енергії № 00000026916 від 31.10.2021 - 20.11.2021 відповідно. У період з 18.11.2021 по 24.12.2021 відповідач сукупно сплатив 1 250 000 грн, що зараховано на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію у вересні 2021 року. Відповідач звертався до позивача з проханням відтермінувати строк оплати заборгованості. Зокрема, листом від 21.10.2021 щодо відміни переходу до іншого постачальника електричної енергії, що містить запропонований графік оплати заборгованості, утім графік реструктуризації боргу чи розстрочення заборгованості за електричну енергію спожиту у жовтні 2021 року між сторонами у справі не укладались.
Щодо нарахування пені у контексті пп.16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» позивач вказав, що у період нарахування штрафних санкцій з 21.11.2021 по 26.04.2022 підпункт 16 пункту 1 у постанові НКРЕКП № 332 взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду). Такий рекомендаційний характер пункту 5 постанови НКРЕКП №332 (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК та ГК (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору. Положення підпункту 16 пункту 1, яким було доповнено постанову НКРЕКП № 332 не мають імперативного (обов'язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії». Наведене в підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК та ГК (закону), ані норми договору, щодо відпо
У письмових поясненнях від 24.01.2024, які направлені позивачем через підсистему «Електронний суд», останній посилається також на той факт, що у відповідності до пункту 3.4 договору коригування обсягів відбувається за умов наявності розбіжностей між даними, що отримані на основі показів ЗКО на початок та кінець розрахункового місяця, та даними, отриманими на основі інтервальних (погодинних) даних комерційного обліку електричної енергії наростаючим підсумком за розрахунковий місяць, що була здійснена за цей розрахунковий період, за відсутності розбіжностей даних комерційного обліку - Акт коригування Постачальником не складався. Позивач повідомив, що відповідно до пункту 5.7 договору суму за платіжними інструкціями №17831, №17882, №89, №92, №17932, № 17943, № 99, № 103, № 17991, №18011, №18020, №18029, №107, №18062, №18100, №18104, №18132, №18142, №18159, №18172, №112, №117, №18232, № 18254, № 18261 (39 781,94 грн з 50 000 грн) в сукупній сумі 1 239 781,94 зараховано оплату за актом приймання-передачі електричної енергії № 00000023953 від 30.09.2021 за електропостачання у вересні 2021 року. За платіжними інструкціями № 18261, №18279, №18304, №18341, №18356, №18365, №18388, № 18394, № 18404, № 18432, № 18484, № 18504, № 18515, № 18525, № 18538, № 129, № 18564, № 18577, № 18583, № 18610, № 18647, № 18673, № 18686, № 18695, № 18708, № 18769, № 18795, № 18800, № 18841 в сукупній сумі 1 460 218,06 грн позивачем зараховано за актом приймання-передачі електричної енергії № 00000026916 від 31.10.2021 за електропостачання у жовтні 2021 року. На даний час наявна заборгованість у розмірі 333746,56 грн за актом приймання- передачі електричної енергії № 00000026916 від 31.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали; попереджено відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Ухвала відповідачем отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
ПрАТ “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ” відзив на позовну заяву під час розгляду справи не надало, заяв в порядку статті 119 ГПК України про поновлення чи продовження процесуальних строків, зокрема, строку на подання відзиву на позовну заяву, від останнього не надходило, про факт відповідного судового провадження відповідач повідомлений у спосіб, який передбачений процесуальним законодавством.
Виклад обставин справи, встановлених судом
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 № 1409 видано ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Між ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (Постачальник) та ПрАТ «ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №17-63 від 12.10.2019 (далі - Договір), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником (п.1.1).
За умовами п.2.1 договору Постачальник продає електричну енергію (далі - товар) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Умови вказаного договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 договору ).
Відповідно до пункту 13.1 договір укладається на строк з 12 жовтня 2019 року та діє до 31 грудня 2019 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде направлено іншій Стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору. Договір в частині виконання зобов'язань Споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов'язань.
Доказів на підтвердження того, що сторонами направлялись відповідні письмові повідомлення про припинення строку дії договору матеріали справи не містять.
Як визначено сторонами у п .3.1 договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві до Договору, яка є Додатком 1 до цього Договору. Споживач разом із заявою до Договору та не пізніше 01 грудня кожного поточного року надає Постачальнику на погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди наступного року (Додаток 3.1 до Договору).
Відповідачем підписана відповідна заява, що є Додатком №1 до договору, в якій зазначено, що дата початку постачання: 01 листопаду 2019 року.
Згідно п.3.4 договору Споживач щоденно, не пізніше 10 години дня. наступного за днем постачання, надає Постачальнику інформацію щодо фактичного обсягу споживання за попередню добу, а до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає повну інформацію з погодинним обсягом за місяць постачання. У випадку відсутності таких даних Постачальник використовує дані, отримані з платформи MMS, або дані, надані Оператором системи розподілу.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) Постачальник до 12 числа місяця, наступного за місяцем поставки складає, підписує і скріплює печаткою попередній Акт приймання-передачі електричної енергії та направляє його Споживачу.
Після визначення Оператором ринку всіх небалансів та визначення фактичного споживання, але не пізніше 90 днів з моменту закінчення періоду постачання. Постачальник готує коригуючий акт приймання-передачі електричної енергії.
Пункт 3.5 договору передбачає, що Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання Актів приймання - передачі електричної енергії зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі.
У наступному, на підставі п. 3.6 договору, у випадку невиконання обов'язку, передбаченого п.3.5. Договору, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Постачальником послуг комерційного обліку до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2 договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Зокрема, порядок обліку та оплати електричної енергії визначений розділом 5 договору, за умовами якого Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з Додатком 2 до цього Договору (п.5.1. договору постачання). Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії визначається в Додатку 2 до Договору. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
В якості додатку №2 до вказаного договору сторонами 12.10.2019 підписано Тарифи (ціна) та строки оплати електричної енергії (комерційна пропозиція).
У відповідності до пунктів 5.4, 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на рахунок Постачальника, вказаний в Договорі, якщо про інший рахунок Постачальником не було повідомлено Споживача. При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пунктом 5.6 останнього визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у терміни, визначені у Додатку2.
Згідно з Додатком 2 до Договору про постачання оплата за цим Договором має бути здійснена Споживачем у наступні терміни: до 10-го числа місяця, наступного за місяцем постачання - в розмірі 100% вартості, визначеної в рахунку. Постачальник здійснює розрахунок необхідного рівня оплати вартості електричної енергії та не пізніше 25 числа місяця, що передує розрахунковому, надає рахунок на повну вартість замовленого обсягу електричної енергії, виходячи з прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, визначена постановою НКРЕКП, а також з врахуванням відповідних тарифів на послуги з розподілу (передачі) електричної енергії. Остаточна оплата - до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання.
У разу порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати оплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. У випадку порушення строків оплати Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що складає подвійну облікову ставку НБУ від суми прострочення за кожен день такого прострочення (п. 5.7 договору).
З посиланням на умови договору №17-63 від 12.10.2019 між ТОВ “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” та ПрАТ «ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ» підписано акти приймання-передачі електричної енергії:
- №00000023953 від 30.09.2021 за вересень 2021, який підтверджує факт постачання електричної енергії в обсязі 253 038,00000 кВт/год на загальну суму 1 239781,94 грн з ПДВ,
- №00000026916 від 31.10.2021 за жовтень 2021, який підтверджує факт постачання електричної енергії в обсязі 322038,00000 кВт/год на суму 1 793 961, 62 грн з ПДВ.
Акти підписані без зауважень та заперечень, містять вказівку, що їх складено на базі попереднього розрахунку. Остаточна вартість небалансів електричної енергії буде сформована у скоригованному Акті за результатами остаточного розрахунку ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО".
Як свідчить позивач у відповідних письмових поясненнях акти коригування Постачальником не складались.
Також позивач склав рахунки №98357 від 31.09.2021 та №101874 від 31.10.2021, дані яких відповідають даним актів за аналогічний період. Як стверджує позивач рахунки надавались відповідачу разом з актами.
У період з 18.11.2021 по 14.02.2022 відповідачем частково здійснено оплату отриманої електричної енергії на загальну суму 2 700 000 грн, а саме, згідно платіжних інструкцій №17882 від 22.11.2021; №17831 від 18.11.2021; №89 від 23.11.2021; №92 від 24.11.2021; №17932 від 25.11.2021; №17943 від 26.11.2021; №99 від 29.11.2021; №103 від 01.12.2021; №17991 від 02.12.2021; №08011 від 03.12.2021; №18020 від 06.12.2021; 18029 від 07.12.2021; №107 від 08.12.2021; №18062 від 09.12.2021; №18100 від 10.12.2021; №18104 від 13.12.2021; №18132 від 14.12.2021; №18142 від 15.12.2021; №18159 від 16.12.2021; №18172 від 17.12.2021; №112 від 20.12.2021; №18232 від 22.12.2021; №18254 від 23.12.2021; №18261 від 24.12.2021; №18279 від 28.12.2021; №18304 від 29.12.2021; №18341 від 30.12.2021; №18356 від 04.01.2022; №18365 від 05.01.2022; №18388 від 06.01.2022; №18394 від 10.01.2022; №18404 від 11.01.2022; №18432 від 12.01.2022; №18484 від 13.01.2022; №18504 від 14.01.2022; №18515 від 17.01.2022; №18525 від 18.01.2022; №18538 від 19.01.2022; №129 від 20.01.2022; №18564 від 21.01.2022; №18577 від 24.01.2022; № 18583 від 25.01.2022; №18610 від 26.01.2022; №18647 від 28.01.2022; №18673 від 31.01.2022; №18686 від 01.02.2022; №18695 від 02.02.2022; №18708 від 03.02.2022; №18769 від 09.02.2022; №18795 від 10.02.2022; №18800 від 11.02.2022; №18841 від 14.02.2022.
В графі «Призначення платежу» означених платіжних інструкцій відповідачем вказано: «# 9926101 за ел.енергію згідно договору №17-63 від 12.10.2019р».
У письмових поясненнях позивач вказує, що платежі в сумі 1 239 781,94, які здійснені за платіжними інструкціями №17831, №17882, №89, №92, №17932, № 17943, № 99, № 103, № 17991, №18011, №18020, №18029, №107, №18062, №18100, №18104, №18132, №18142, №18159, №18172, №112, №117, №18232, № 18254, № 18261 (39 781,94 грн з 50 000 грн), останнім зараховано оплату за актом приймання-передачі електричної енергії № 00000023953 від 30.09.2021, за ним на даний час заборгованість відсутня.
Інша частина платежів, що здійснена за платіжними інструкціями № 18261, №18279, №18304, №18341, №18356, №18365, №18388, № 18394, № 18404, № 18432, № 18484, № 18504, № 18515, № 18525, № 18538, № 129, № 18564, № 18577, № 18583, № 18610, № 18647, № 18673, № 18686, № 18695, № 18708, № 18769, № 18795, № 18800, № 18841 в сукупній сумі 1 460 218,06 грн позивачем зараховані останнім за актом приймання-передачі електричної енергії № 00000026916 від 31.10.2021.
Відповідно заборгованість у розмірі 333746,56 грн існує на час звірення до суду за актом приймання- передачі електричної енергії № 00000026916 від 31.10.2021.
Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
У листі №764/21 від 21.10.2021 ПрАТ “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ” зазначено, що у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами підприємства, просимо відтермінувати строк оплати заборгованості розміром 1 239 781,94 грн за електроенергію, поставлену у вересні 2021 року та затвердити наступний графік оплати: до 5 листопада 2021 року 30% суми заборгованості, до 10 листопада 2021 року 30% суми заборгованості, до 15 листопада 2021 року 40% суми заборгованості.
До матеріалів справи не додано доказів, які б свідчили про те, що сторони дійшли згоди щодо укладання додаткових угод з метою розстрочки виконання зобов'язання з оплати отриманої електричної енергії.
Суд вбачає, що у письмових поясненнях від 21.11.2023 ТОВ “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” зазначено, що у листі від 21.10.2021 ПрАТ «ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ» звертався з пропозицією щодо реструктуризації боргу за відповідним графіком, однак узгоджений останній не був.
Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків сторін за період з 01.09.2021 по 22.01.2024, в якому відображені всі господарські операції, що зазначені вище, однак вказаний акт підписано позивачем одноособово.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення основної заборгованості, нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань зі своєчасної та повної оплати поставленої електричної енергії.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод,
не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
У відповідності до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Положеннями частини першої статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).
Взаємовідносини відповідних суб'єктів, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, особливості постачання електричної енергії споживачам регулюються нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 (далі - Закон), а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія є товаром та призначена для купівлі-продажу.
Приписами статті 4 цього Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
За змістом частин першої, другої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина шоста статті 56 Закону).
Відповідно до пункту 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств, не є розірваним, на час розгляду справи у судовому порядку недійсним не визнавався. З огляду на відсутність заяв сторін щодо його припинення, у спірний період договір діяв.
Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо предмету договору, об'ємів поставки товару, а також ціною та строками виконання зобов'язань. Постачальних у спірний період мав ліцензію на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 Цивільного кодексу України).
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 ЦК України).
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
На підставі представлених первісних документів, які складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та засвідчують встановлений факт здійснення господарських операції та договірних відносин - актів приймання передачі електричноі? енергіі? №00000023953 від 30.09.2021 та № 00000026916 від 31.10.2021, судом встановлено, що на виконання умов договору постачання електричної енергії споживачу №17-63 від 12.10.2019 ПрАТ “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ” отримало від ТОВ “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” відповідний обсяг електричної енергії за вересень 2021 на суму 1 239 781,94 грн з ПДВ; за жовтень 2021 на суму 1 793 961, 62 грн з ПДВ.
Зокрема, Акти приймання-передачі містять підписи уповноважених представників сторін, що скріплені відтиском печаток підприємств. Дата підписання не зазначена, що свідчить про те, що вона співпадає з датою Акта приймання-передачі. Іншого не доведено.
Таким чином, позивач свої зобов'язання щодо передачі електроенергії за договором виконав. Матеріали справи не містять доказів наявності заперечень щодо кількості поставленої електроенергії, а також порядку поставки та інших зауважень на момент її фактичної передачі. Корегування поставлених обсягів сторонами не проводилось.
За змістом пункту 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
У пункті 4.14 цих Правил визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.
Позивач склав рахунки №98357 від 31.09.2021 та №101874 від 31.10.2021 та стверджує, що останні надавались відповідачу разом з актами. Докази направлення рахунків в матеріалах справи відсутні.
Одночасно за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, у справі №915/641/19 від 29.04.2020 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.
Приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Поряд з тим, за пунктом 1 частини третьої статті 58 цього Закону споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у Договорі, а саме до 10-го числа місяця, наступного за місяцем постачання - в розмірі 100% вартості, визначеної в рахунку. Постачальник здійснює розрахунок необхідного рівня оплати вартості електричної енергії та не пізніше 25 числа місяця, що передує розрахунковому, надає рахунок на повну вартість замовленого обсягу електричної енергії, виходячи з прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, визначена постановою НКРЕКП, а також з врахуванням відповідних тарифів на послуги з розподілу (передачі) електричної енергії. Остаточна оплата - до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання. (Додаток 2 до Договору).
На підтвердження наявності згоди сторін щодо реструктуризації заборгованості, яку пропонував відповідач у листі №764/21 від 21.10.2021, суду доказів не надано.
Таким чином, відповідач повинен був виконати свої грошові зобов?язання з оплати за актом №00000023953 від 30.09.2021 на суму 1239781,94 грн - до 20.10.2021 включно; за актом № 00000026916 від 31.10.2021 на суму 1793961,62 грн - до 20.11.2021 включно.
Відповідачем частково здійснено оплату отриманої електричної енергії на загальну суму 2 700 000 грн, без зазначення у графі «призначення платежу» платіжних інтрукцій конкретного періоду, акту, рахунку, за який здійснюється оплата, наявне виключно загальне посилання на оплату за договором.
Щодо порядку зарахування вказаних грошових коштів, позивач зазначає, що вказаними грошовими коштами було погашено повністю заборгованість за актом приймання-передачі електричної енергії № 00000023953 від 30.09.2021 та частково за актом приймання- передачі електричної енергії № 00000026916 від 31.10.2021, що відповідає правилам, які визначені у п. 5.7 договору. Відповідач заперечень проти такого порядку зарахування грошових коштів суду не надав.
Отже, з урахуванням здійсненої оплати, залишок заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію у жовтні 2021 складає 333746,56 грн.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Враховуючи закріплені ГПК України принципи рівності, змагальності та обов'язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 333 746,56 грн в повному обсязі.
Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним 3% річних, інфляційних втрат та пені у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань зі сплати поставленої йому електричної енергії.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов?язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України, отже вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно розрахунку, що викладений у останній заяві про збільшення позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 23786,73 грн, що нараховані за період з 21.11.2021 до 23.12.2021 на суму 1793691,62 грн, з 24.12.2021 до 27.12.2021 на суму 783473,56 грн, з 28.12.2021 до 28.12.2021 на суму 1 733 473,56 грн, з 29.12.2021 до 29.12.2021 на суму 1 683 473,56 грн, з 30.12.2021 до 03.01.2022 на суму 1 633 473,56 грн, з 04.01.2022 до 04.01.2022 на суму 1 583 473,56 грн, з 05.01.2022 до 05.01.2022 на суму 1533473,56 грн, з 06.01.2022 до 09.01.2022 на суму 1 483 473,56 грн, з 10.01.2022 до 10.01.2022 на суму 1433 473,56 грн, з 11.01.2022 до 11.01.2022 на суму 1383473,56 грн, з 12.01.2022 до 12.01.2022 на суму 1 333 473,56 грн, з 13.01.2022 до 13.01.2022 на суму 1283473,56 грн, з 14.01.2022 до 16.01.2022 на суму 1233473,56 грн, з 17.01.2022 до 17.01.2022 на суму 1 183 473,56 грн, з 18.01.2022 до 18.01.2022 на суму 1 133 473,56 грн., з 19.01.2022 до 19.01.2022 на суму 1083 473,56 грн, з 20.01.2022 до 20.01.2022 на суму 1033473,56 грн, з 21.01.2022 до 23.01.2022 на суму 983 473,56 грн, з 24.01.2022 до 24.01.2022 на суму 933 473,56 грн, з 25.01.2022 до 25.01.2022 на суму 883 473,56 грн, з 26.01.2022 до 27.01.2022 на суму 833 473,56 грн, 28.01.2022 до 30.01.2022 на суму 733 473,56 грн, з 31.01.2022 до 31.01.2022 на суму 683 473,56 грн, з 01.02.2022 до 01.02.2022 на суму 633 473,56 грн, з 02.02.2022 до 02.02.2022 на суму 583 473,56 грн, з 03.02.2022 до 08.02.2022 на суму 533 473,56 грн, з 09.02.2022 до 09.02.2022 на суму 483 473,56 грн, з 10.02.2022 до 10.02.2022 на суму 433 473,56 грн, з 11.02.2022 до 13.02.2022 на суму 383 473,56 грн, з 14.02.2022 по 17.07.2023 на суму 333 473,56 грн. Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на заборгованість за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснено методологічно та арифметично правильно, розмір нарахованих інфляційних втрат становить 23786,73 грн, внаслідок чого позовні вимоги щодо їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов?язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
За висновком колегії суддів у складі Об?єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
Згідно розрахунку, доданого до заяви про збільшення позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 126 568, 73грн.
Позивач нарахував інфляційні витрати за грудень 2021 на суму 1793691,62 грн, що складає 10 762,15 грн; за січень 2022 на суму 1 233 473,56 грн, що складає 16 035,16грн, за лютий 2022 - липень 2023 на суму 333 473,56 грн, що складає 99771,42грн (письмові пояснення від 22.01.2024). Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що останній здійснено частково методологічно неправильно. Зокрема, враховуючи оплати, що здійснені відповідачем у січні 2022 у цьому місяці фактично незмінною більше ніж 15 днів існувала заборгованість в сумі 683 473,56 грн (залишок після всіх здійснених оплат на 31.01.2022), а не 1233473,56 грн, як рахує позивач. Здійснивши нарахування інфляційних витрат на вірну суму за січень 2022, суд вказує, що інфляційні нарахування складають 8 885,16 грн. За інші періоди розрахунок здійснено позивачем вірно.
Відповідно сукупна сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню складає 119418,73грн, в іншій частині позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.
Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).
Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положенням п.5.7 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов?язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення виконання грошового зобов?язання в сумі 75026,02грн, яка нарахована за період з 21.11.2021 до 23.12.2021 на суму 1793691,62 грн, з 24.12.2021 до 27.12.2021 на суму 783473,56 грн, з 28.12.2021 до 28.12.2021 на суму 1 733 473,56 грн, з 29.12.2021 до 29.12.2021 на суму 1 683 473,56 грн, з 30.12.2021 до 03.01.2022 на суму 1 633 473,56 грн, з 04.01.2022 до 04.01.2022 на суму 1 583 473,56 грн, з 05.01.2022 до 05.01.2022 на суму 1533473,56 грн, з 06.01.2022 до 09.01.2022 на суму 1 483 473,56 грн, з 10.01.2022 до 10.01.2022 на суму 1433 473,56 грн, з 11.01.2022 до 11.01.2022 на суму 1383473,56 грн, з 12.01.2022 до 12.01.2022 на суму 1 333 473,56 грн, з 13.01.2022 до 13.01.2022 на суму 1283473,56 грн, з 14.01.2022 до 16.01.2022 на суму 1233473,56 грн, з 17.01.2022 до 17.01.2022 на суму 1 183 473,56 грн, з 18.01.2022 до 18.01.2022 на суму 1 133 473,56 грн., з 19.01.2022 до 19.01.2022 на суму 1083 473,56 грн, з 20.01.2022 до 20.01.2022 на суму 1033473,56 грн, з 21.01.2022 до 23.01.2022 на суму 983 473,56 грн, з 24.01.2022 до 24.01.2022 на суму 933 473,56 грн, з 25.01.2022 до 25.01.2022 на суму 883 473,56 грн, з 26.01.2022 до 27.01.2022 на суму 833 473,56 грн, 28.01.2022 до 30.01.2022 на суму 733 473,56 грн, з 31.01.2022 до 31.01.2022 на суму 683 473,56 грн, з 01.02.2022 до 01.02.2022 на суму 633 473,56 грн, з 02.02.2022 до 02.02.2022 на суму 583 473,56 грн, з 03.02.2022 до 08.02.2022 на суму 533 473,56 грн, з 09.02.2022 до 09.02.2022 на суму 483 473,56 грн, з 10.02.2022 до 10.02.2022 на суму 433 473,56 грн, з 11.02.2022 до 13.02.2022 на суму 383 473,56 грн, з 14.02.2022 по 21.05.2022 на суму 333 473,56 грн. Контррозрахунок відсутній.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач при здійсненні розрахунку дотримався приписів ч.6 ст.232 ГК України.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
За приписамист.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. (ч. 1 ст.3 Закону).
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
З метою виконання вказаних повноважень за пунктом 4 частини четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 1 ч.2 ст.17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.
26.04.2022 Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 доповнено пунктом 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
Постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
Стосовно заперечень з приводу відсутності підстав для застосування означеного припису, що викладені позивачем, суд зазначає, що рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Виходячи з викладеного, позивачем правомірно нарахована пеня за період з 21.11.2021 до 23.12.2021 на суму 1793691,62 грн, з 24.12.2021 до 27.12.2021 на суму 783473,56 грн, з 28.12.2021 до 28.12.2021 на суму 1 733 473,56 грн, з 29.12.2021 до 29.12.2021 на суму 1 683 473,56 грн, з 30.12.2021 до 03.01.2022 на суму 1 633 473,56 грн, з 04.01.2022 до 04.01.2022 на суму 1 583 473,56 грн, з 05.01.2022 до 05.01.2022 на суму 1533473,56 грн, з 06.01.2022 до 09.01.2022 на суму 1 483 473,56 грн, з 10.01.2022 до 10.01.2022 на суму 1433 473,56 грн, з 11.01.2022 до 11.01.2022 на суму 1383473,56 грн, з 12.01.2022 до 12.01.2022 на суму 1 333 473,56 грн, з 13.01.2022 до 13.01.2022 на суму 1283473,56 грн, з 14.01.2022 до 16.01.2022 на суму 1233473,56 грн, з 17.01.2022 до 17.01.2022 на суму 1 183 473,56 грн, з 18.01.2022 до 18.01.2022 на суму 1 133 473,56 грн., з 19.01.2022 до 19.01.2022 на суму 1083 473,56 грн, з 20.01.2022 до 20.01.2022 на суму 1033473,56 грн, з 21.01.2022 до 23.01.2022 на суму 983 473,56 грн, з 24.01.2022 до 24.01.2022 на суму 933 473,56 грн, з 25.01.2022 до 25.01.2022 на суму 883 473,56 грн, з 26.01.2022 до 27.01.2022 на суму 833 473,56 грн, 28.01.2022 до 30.01.2022 на суму 733 473,56 грн, з 31.01.2022 до 31.01.2022 на суму 683 473,56 грн, з 01.02.2022 до 01.02.2022 на суму 633 473,56 грн, з 02.02.2022 до 02.02.2022 на суму 583 473,56 грн, з 03.02.2022 до 08.02.2022 на суму 533 473,56 грн, з 09.02.2022 до 09.02.2022 на суму 483 473,56 грн, з 10.02.2022 до 10.02.2022 на суму 433 473,56 грн, з 11.02.2022 до 13.02.2022 на суму 383 473,56 грн, з 14.02.2022 по 23.02.2022 на суму 333 473,56 грн.
Судом зроблено власний розрахунок за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН за вказані періоди та визначено, що сукупно сума пені за складає 59128,92 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 333743,56 грн, 3% річних 23786,73 грн, інфляційних втрат в розмірі 119418,73грн, пені в розмірі 59 128,92 грн, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Розподіл судових витрат
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи первісно при зверненні з позовом ТОВ “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” сплачено 7467,48грн, у подальшому внаслідок звернення з заявами про збільшення позовних вимог останнім сплачено 517,74грн та 321,56грн. Оскільки заяви подані через підсистему «Електронний суд» позивач застосував коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як наслідок, оскільки позов задоволено частково (на 95,87%) на відповідача покладається судовий збір в сумі 7963,68грн.
Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.
З огляду на роботу суду у дистанційному режимі, постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення суду підписано поза межами строку, що визначений у ст. 233 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” до Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ” про стягнення 559125,04 грн, а саме, суми основного боргу за договором в розмірі 333743,56 грн, інфляційних втрат в розмірі 126 568, 73грн, 3% річних 23786,73 грн, пені в розмірі 75026,02 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ЗАВОД ОБВАЖНЮВАЧІВ” (адреса місцезнаходження: 85114, Україна, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Олекси Тихого, будинок, 99, ідентифікаційний код 00136751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП” (адреса місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, буд. 6, ідентифікаційний код 36716332) суму основного боргу за договором в розмірі 333743,56 грн, інфляційні втрати в розмірі 119418,73грн, 3% річних в розмірі 23786,73 грн, пеню в розмірі 59 128,92 грн та судовий збір у розмірі 7963,68грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 23.05.2024.
Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2024.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова