Рішення від 24.06.2024 по справі 905/533/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

24.06.2024 Справа №905/533/24

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ

до: ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 58812,51грн

без виклику учасників справи,

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 58812,51грн, з яких 50000грн - заборгованість за кредитним договором, 8812,51грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №б/н про надання кредиту від 10.02.2022 в частині повернення отриманих грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.04.2024 зобов'язано Державну міграційну службу України та Міністерство соціальної політики надіслати інформацію про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .

16.04.2024 та 18.04.2024 засобами поштового зв'язку на запит суду від Державної міграційної служби України надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .

22.04.2024 на електронну пошту суду та 25.04.2024 засобами поштового зв'язку від Міністерства соціальної політики надійшла відповідь, що станом на 10.04.2024 ОСОБА_1 з 01.04.2022 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , засоби телефонного зв'язку НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/533/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 24.05.2024 (враховуючи час пересилання засобами зв'язку) для подання суду відзиву на позов, встановлено позивачу строк до 03.05.2024 направити копію позовної заяви на адресу відповідача як внутрішньо переміщеної особи та надати суду відповідні докази.

02.05.2024 на електронну пошту суду та 08.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких на виконання ухвали суду від 29.04.2024 надані докази направлення позовної заяви на адресу відповідача як внутрішньо переміщеної особи.

Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронного кабінету позивача та згідно довідки, сформованої у системі "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Київ - 30.04.2024.

Відомості щодо реєстрації відповідачем власного електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відсутні. В силу вимог ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції Закону України від 29.06.2023 №3200-IX) для фізичних осіб реєстрація електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС не є обов'язковою.

Судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/533/24 з огляду на наступне.

Згідно з п. 5 ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

В Єдиному держаному реєстрі містяться відомості про місце проживання ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) як фізичної особи-підприємця за наступною адресою: АДРЕСА_1 , інформація щодо наявності у відповідача офіційної електронної адреси відсутня, водночас є інформація про засоби телефонного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Державною міграційною службою України на запит суду підтверджена інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є територією на якій ведуться активні бойові дії, відділення поштового зв'язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв'язку не надаються, позивач не мав можливості направити копію позовної заяви та копії доданих до неї документів засобами поштового зв'язку на зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно і суд не мав можливість направити ухвалу суду про порушення провадження у справі на окуповану територію.

Разом з цим, копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалася засобами поштового зв'язку за останньою відомою адресою відповідача - за місцем реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, яка була повідомлена Міністерством соціальної політики на запит суду, однак поштове відправлення було повернуто оператором поштового зв'язку Укрпошта на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За змістом ч.6 ст. 120 ГПК суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Ухвала суду від 29.04.2024 надсилалася відповідачу на вказану у позові електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» довідки доставлена на електронну поштову скриньку - 30.04.2024.

Судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограми за наданим Міністерством соціальної політики України номером телефонного зв'язку, у телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив про отримання ухвали суду від 29.04.2024 на його електронну пошту.

Таким чином, відповідач був повідомлений про розгляд справи.

З огляду на відсутність у відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, повідомлення останнього про відкриття провадження у справі також здійснювалося в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

Станом на 24.06.2024 відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

10.02.2022 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - клієнт, боржник, відповідач) підписав з використанням кваліфікованого електронного підпису заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», на підставі ст.634 Цивільного кодексу України приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.2. Умови та правила надання послуги «КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - банк, позивач) pb.ua на дату укладення договору. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

Таким чином, 10.02.2022 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №б/н (далі - договір) в якому вони погодили умови розділу « 1. Істотні умови кредитного договору» та розділу 3.2.2. «Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ».

Судом встановлено, що істотні умови кредитного договору врегульовані наступним чином.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни (п.1.1. договору).

Розмір кредиту: 50000.00грн (п.1.2. договору).

Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів(п.1.3. договору).

Відповідно до п.1.4. договору у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.60 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1.40 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

За умовами п.1.5. договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 1.6. договору передбачено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі.

Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.1.7. договору сторони узгодили, що в разі:

- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,

- настання обставин, передбачених п.3.2.2.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку;

- настання обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,

клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

За приписами п.1.10. договору зміни й доповнення до договору можуть здійснюватися як шляхом підписання окремих додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну листами. Банк надає клієнту пропозиції щодо зміни істотних умов договору у спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення клієнту, а саме шляхом направлення повідомлень електронною поштою, у Системі «Приват24 для бізнесу», повідомлення у месенджерах. В разі, якщо клієнт не надасть банку письмове повідомлення про відхилення пропозиції банку щодо зміни істотних умов договору у строк 10 календарних днів з дня направлення повідомлення, зміни до істотних умов вважаються узгодженими сторонами та не потребують укладання додаткових угод.

Підписавши заяву клієнт підтвердив, що банком надано йому інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Підписанням Заяви клієнт підтверджує, що банком надано йому інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання. Примірник заяви направляється в особистий акаунт клієнта у Системі «Приват24 для бізнесу». (п.1.11., п.1.12 договору).

У заяві клієнт підтвердив ознайомлення із розділом « 1.1.Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.2. Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» та Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https: //privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, а саме з викладеним у заяві розділом 3.2.2. «Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ».

Позивач та відповідач також погодили умови розділу « 3.2.2. Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ» (далі - умови) наступним чином.

Відповідно до п.3.2.2.1. умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий «Кредит КУБ» (далі - Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства- продавця за товари та послуги.

За умовами п.3.2.2.3.1 умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Строк користування Кредитом зазначено у Заяві про приєднання. Максимальний строк користування Кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п.3.2.2.3.1.2. договору).

Відповідно до п. 3.2.2.3.1.4. умов клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

За приписами 3.2.2.3.2 умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.2.6.2.)

Відповідно до п.3.2.2.3.3 умов у разі виникнення простроченних зобов'язань за кредитним договором Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами.

У п.3.2.2.3.4. умов сторони узгодили, що в разі:

- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,

- настання обставин, передбачених п.3.2.2.3.1.4. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку,

- настання обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,

клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

У п.3.2.2.9 умов сторони погодили порядок розрахунків.

А саме, відповідно до п.3.2.2.9.1. умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.2.1., 3.2.2.3. договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.2.3.2.

Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п.3.2.2.9.2. умов).

Відповідно до п.3.2.2.9.3. умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.2.3.1.). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Сторонами договору у п.3.2.2.9.6. умов визначено послідовність виконання зобов'язань за договором.

Пунктом 3.2.2.9.7. умов визначено, що розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п.3.2.2.11. умов).

У якості Додатку №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» сторони уклали Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого погодили погашення кредиту щомісяця протягом 12 місяців рівними частинами у розмірі 4166,67грн та сплату суми процентів щомісячно протягом шести місяців у розмірі 800грн та починаючи з сьомого по дванадцятий місяць у розмірі 700грн.

10.02.2022 на виконання умов договору банком видано відповідачу кредит в розмірі в розмірі 50000,00грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позичальника за період з 10.02.2022 по 01.03.2024.

Позивачем до матеріалів справи надано банківські виписки за період з 10.02.2022 по 01.03.2024, з яких вбачається, що 01.10.2022 відповідачем було здійснено погашення процентів у розмірі 87,49грн.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та сплати в повному обсязі процентів за користування кредитом, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів із цим позовом.

З матеріалів справи вбачається, що договір №б/н 10.02.2022 укладено з ОСОБА_1 який на той час був фізичною особою-підприємцем.

Слід відзначити, що однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.

Водночас, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.05.2022 внесено запис 2010020060007012235 про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , за його рішенням.

Приписами ч.9 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Таким чином, боржником у даному позовному провадженні є фізична особа, яка втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності станом на дату звернення із позовною заявою.

З дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.

З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 по справі №127/23144/18 та у постанові №904/1083/18 від 25.06.2019.

У постанові від 09.10.2019 по справі №127/23144/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 ч.1 ст. 20 ГПК України).

З аналізу вказаних норм прав вбачається, що фізичні особи, які на час звернення з позовом не є підприємцями, можуть звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів та бути відповідачем у справі. Припинення підприємницької діяльності позивача до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договору про надання кредиту, укладеного між суб'єктами господарської діяльності. Тобто стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов'язанні.Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції, фізична особа ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі №905/533/24.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У разі, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Суд дійшов висновку про укладення між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» договору б/н від 10.02.2022, який є договором приєднання у розумінні приписів Цивільного кодексу України та складається з Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» та Умов та правил надання банківських послуг.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що укладений між сторонами договір має електронну форму, оскільки відповідач приєднався до умов та правил надання послуги «КУБ» шляхом підписання електронним цифровим підписом відповідної заяви про приєднання.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронна форма представлення інформації - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною (п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції станом на дату підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ») оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Виходячи із зазначених положень наданий позивачем кредитний договір, складений та підписаний сторонами в електронній формі, є належним та допустимим доказом в підтвердження виникнення між сторонами взаємних прав та обов'язків.

Дослідивши договір №б/н від 10.02.2022, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою цей договір має ознаки кредитного договору, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 ЦК України.

За приписами ст.1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ст.1056-1 ЦК України).

Судом встановлено, що на підставі укладеного договору позивачем було перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 50000,00грн, що підтверджуються банківською випискою.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках, є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця..

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджений строк кредиту 12 місяців з дати видачі грошових коштів.

Відповідно до пункту 1.6. договору заборгованість погашається щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Сторонами погоджено Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого повернення кредитних коштів здійснюється щомісяця протягом 12 місяців рівними частинами у розмірі 4166,67грн та сплату суми процентів щомісячно протягом шести місяців у розмірі 800грн та починаючи з сьомого по дванадцятий місяць у розмірі 700грн.

Враховуючи умови договору та Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом відповідач мав провести повний розрахунок з позивачем до 10.02.2023 включно, однак відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у звя'зку з чим виникла заявлена заборгованість.

Позивач надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого станом на 01.03.2024 заборгованість складає 58812,51грн., з яких: 50000грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 8812,51грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії (з урахуванням часткової оплати 01.10.2022 на суму 87,49грн).

В підтвердження вимог позивачем до матеріалів справи надана виписка по рахунку за період з 10.02.2022 по 01.03.2024.

В графіку погашення (Додаток №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ») підлягаючі сплаті позичальником за умовами договору кредиту проценти відображені в колонці «сума процентів», однак ці ж самі суми в наданом банком розрахунку заборгованості вказано в колонці з назвою «комісія нарахована», відтак вказана «комісія» по своїй суті і є тими самими процентами, про розмір яких сторони домовилися в п.3.2.2.3.2 та п.3.2.2.9 кредитного договору.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статей 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом також враховано, що ч.2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Обставини неможливості сплатити виниклу заборгованість через відсутність необхідних коштів не є в розумінні ст.607 ЦК України підставою для припинення зобов'язання неможливістю його виконання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності. Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Докази сплати заборгованості за наданим кредитом та повної сплати нарахованих процентів за користування кредитом відповідачем не надані, факт наявності заборгованості та її розмір не спростовується та не заперечується відповідачем.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №б/н від 10.02.2022, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 50000,00грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8812,51грн.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96,129, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 50000,00грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 8812,51грн та судовий збір у розмірі 2442,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2024.

Суддя Ю.В. Макарова

Попередній документ
120085431
Наступний документ
120085433
Інформація про рішення:
№ рішення: 120085432
№ справи: 905/533/24
Дата рішення: 24.06.2024
Дата публікації: 03.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.06.2024)
Дата надходження: 01.04.2024
Предмет позову: Договір кредиту