справа № 201/14797/23
№ провадження 1-кп/208/310/24
28 червня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 в режимі відео конференції,
обвинуваченої ОСОБА_5 в режимі відео конференції, її захисника ОСОБА_6 в режимі відео конференції,
обвинуваченої ОСОБА_7 , її захисника ОСОБА_8 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні по справі кримінального провадження № 42022130000000124 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_8 про повернення позовної заяви прокурору, -
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Під час проведення підготовчого судового засідання захисником обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 , заявлено клопотання про повернення цивільного позову прокурору, яке аргументовано наступним.
В підготовчому судовому засіданні прокурором в інтересах держави подано цивільний позов до обвинувачених про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, однак підстави для такого представництва відсутні, так як компетентним органом в даному випадку є Севєродонецька міська військова адміністрація Севєродонецького району Луганської області. Зазначений орган цивільний позов до обвинувачених не подавав.
Позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України, так як не містить обґрунтованого розрахунку сум, які пропонуються стягнути за наслідками провадження, не містить відомостей про вжиття заходів щодо досудового врегулювання спору.
Позов поданий до неналежного відповідача, так як такими особами є ФОПи, які несуть відповідальність за порушення виконань договірних зобов'язань.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 підтримав своє клопотання. Додатково зазначив, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, де особа за тими ж обставинами обвинувачується у вчиненні службової недбалості. В цьому провадженні прокурором також заявлено аналогічний позов, що вказує на можливу подвійність стягнення однієї суми.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку захисника.
Адвокат ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_5 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_8 .
Представник потерпілого ОСОБА_4 зазначив, що Севєродонецька міська військова адміністрація Севєродонецького району Луганської області дійсно є потерпілою стороною у справі, однак не заявляла позовні вимоги до обвинувачених, так як в їх розпорядженні відсутня відповідна документальне обґрунтування. Клопотання сторони захисту просив вирішити на розсуд суду.
Розглянувши клопотання та вислухав учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру»
Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист її інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право
подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.
У разі встановлення ознак кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
ЄСПЛ у своїх рішеннях («Щокін проти України» та інші) зазначає, що «закон» повинен бути належним чином доступним та передбачуваним.
У системі судів загальної юрисдикції судова практика вищих судових інстанцій виступає орієнтиром як для нижчих судів, так і для інших правозастосовних органів.
Згідно зі ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» саме Верховний Суд забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
28.09.2022 року ВС ККС у справі № 607/16590/20 вказав, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, має обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру»
Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 згаданого Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме полягало чи може полягати порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.
Наведене вище узгоджується з послідовною практикою Касаційного кримінального суду (зокрема, із постановами Верховного Суду від 22 грудня 2021 р. у справі № 458/1036/16-к; від 11 вересня 2019 р. у справі № 397/533/18 тощо)
В позовній заяві, яку сторона захисту пропонує повернути прокурору зазначається, що Севєродонецька міська військова адміністрація Севєродонецького району Луганської області позовну заяву у кримінальному провадженні не заявила, а завдану шкоду не відшкодовано.
В судовому засіданні представник потерпілого пояснив, що тимчасовий державний орган який він представляє дійсно є потерпілим, але для подання відповідного позову бракувало необхідних документів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що захист інтересів держави Севєродонецькою міською військовою адміністрацією Севєродонецького району Луганської області з певних причин не здійснюється, і тому представництво інтересів держави в суді саме прокурором є законним.
Суд не погоджується з клопотанням сторони захисту в частині того, що позовна заява прокурора не відповідає вимогам ЦПК України. Попередньо встановлено, що позов містить обґрунтовані розрахунки сум, які пропонуються стягнути за наслідками провадження. По суті, зазначені вимоги вирішуються при ухваленні остаточного рішення у справі.
Посилання адвоката на відсутність заходів щодо подання позову до неналежного відповідача, на думку суду не доречна, так як обвинувачення пред'явлене ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стосується саме розтрати майна шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та в пособництві цьому.
Відповідно до ст. 16 Цивільного процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову, тому суд в даному випадку не може сприйняти до уваги посилання адвоката на відсутність досудового врегулювання спору.
Обґрунтування клопотання тією обставиною, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, де особа за тими ж фактичними обставинами поставок обвинувачується у вчиненні службової недбалості і до неї пред'явлена така ж сума позову, не може бути прийнята судом до уваги виходячи з того, що за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
За змістом законодавчих положень суд не позбавлений права змінити солідарний порядок стягнення коштів на дольовий, і така зміна залежить від позиції потерпілого (Постанова ВС ККС 19.11.2019 року у справі № 396/1802/17)
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 234/11607/20, провадження № 61-15126св21 (ЄДРСРУ № 102562288) досліджував питання щодо правомірності заяви про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
Колегії Верховного Суду Першої та Третьої судових палат Касаційного кримінального суду дійшли висновків, що «Кримінальний процесуальний закон не обмежує потерпілого в зміні цивільного позову, в тому числі й збільшення його розміру після початку судового розгляду» (постанова від 16.09.2020 р. у справі № 569/713/18, постанова від 14.09.2021 р. у справі № 395/875/19)
Таким чином, на даний час, підхід до можливості «уточнення» цивільного позову, зокрема зміни позовних вимог після початку судового розгляду в судовій практиці є достатньо сталим і в даному випадку не позбавляє прокурора права змінити цивільний позов, в тому числі визначивши його солідарно, або дольовим в частках відповідно до ступеня вини осіб.
Вважаючи, що в даному кримінальному провадженні представництво інтересів держави в суді саме прокурором є законним, позовна заява складена та подана відповідно до вимог процесуального законодавства, і, не встановивши інших достатніх підстав для повернення позовної заяви прокурору, керуючись ст.ст. 128, 314-315, 350, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_8 про повернення позовної заяви прокурору, залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1