ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11835/24
провадження № 2-н/753/552/24
про відмову у видачі судового наказу
"01" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-сервіс" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -
У червні 2024 року ТОВ "УК "Житло-сервіс"звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до положень ч.4 ст.165 ЦПК України визначено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
У поданій стягувачем заяві про видачу судового наказу місце проживання/реєстрації боржника було зазначено як - АДРЕСА_1 , однак згідно відомостей Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» боржник ОСОБА_1 зареєстрованим по м.Києву не значиться.
Частиною дев'ятою ст. 165 ЦПК України встановлено, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
А відтак, враховуючи вимоги діючого цивільного процесуального законодавства, та беручи до уваги вказані обставини, суддя дійшов висновку щодо відмови у видачі судового наказу за даною заявою на підставі ч.9 ст.165 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу лише з підстав, передбачених п.п. 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 127, 162, 165, 258-260, ЦПК України, суддя-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-сервіс"у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Л. Котвицький