ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 320/24776/23
провадження № 4-с/753/82/24
"01" липня 2024 р. Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., при секретарі судового засідання Гаврилюк О.В., за участю представника боржника ОСОБА_1 ,розглянувши в приміщенні суду скаргу ОСОБА_2 на постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, стягувач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ФНГО Україна»,
встановив:
10.06.2024 до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, стягувач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ФНГО Україна, яку на підставі ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 передано до Дарницького районного суду м. Києва у зв'язку з тим, що оспорюється бездіяльність приватного виконавця, вчинена ним у рамках виконавчого провадження з примусового виконання рішення місцевого загального суду, оскільки дану справу належить розглядати судом, який видав виконавчий документ в порядку ст. 447 ЦПК УКраїни ( а.с. 150-151).
В судовому засіданні представник боржника підтримав вимоги скарги, просив задовольнити та вирішити питання стягнення судових витрат в установленому законом порядку. Заяв про участь у розгляді справи не надійшло.
Представник стягувача та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько М.М. в судове засідання не прибули, про розгляд скарги повідомлені в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали скарги, зважаючи на принцип достатності доказів, суд вважає, що вимоги скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно із ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ч.2 ст. 449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно із ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №760/30615/19, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 01.03.2021 в ході проведення виконавчих дій здійснено витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій за особисті кошти приватного виконавця, які стягнуто з боржника на підставі постанови від 10.07.2023 ( а.с.20).
Згідно із ч.3 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч.4 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №760/30615/19, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 01.03.2021 виконавче провадження підлягає закінченню.
В судовому засіданні 01.07.2024 представник скаржника пояснив, що рішення Дарницького районного суду м. Києва було скасовано, приватний виконавець не надав документального підтвердження додаткових витрат та просив скасувати постанову.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом становлено, що 10.07.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько М.М. визначено розмір додаткових витрат виконавчого провадження на суму 1974,00 грн.
У мотивувальній частині спірної постанови зазначено, що для боржника ( ОСОБА_2 ) визначено додаткові витрати виконавчого провадження у розмірі 1974,00 грн, які складаються з виготовлення документів виконавчого провадження та інших витрат - 1067,00 грн (папір офісний - 240 грн, швидкозшивач - 9 грн, файли - 3 грн, тонер, картридж принтера - 800 грн, канцтовари - 15 грн); пересилання документів виконавчого провадження - 907,00 грн (знаки поштової оплати (марки) - 739 грн, конверти - 36,00 грн, послуги поштового зв'язку - 132,00 грн).
Оспорювана постанова винесена у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №760/30615/19, виданого 01.03.2021 Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» суми страхового відшкодування у розмірі 130794,40 грн та судового збору у розмірі 1921 грн, усього 132715,40 грн.
У постанові про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 10.07.2023 ВП НОМЕР_1 зазначено, що 10.07.2023 до приватного виконавця надійшла заява про закінчення виконавчого провадження від боржника, до якої долучено постанову Київського апеляційного суду від 22.06.2023 у справі №760/30615/19-ц, якою скасовано заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.04.2020 та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» страхове відшкодування в сумі 76726,62 грн. В ході проведення виконавчих дій здійснено витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій за особисті кошти приватного виконавця, які підлягають стягненню з боржника.
Суд погоджується з доводами представника боржника, що заявлений у оскаржуваній постанові розрахунок не містить конкретизації та обґрунтування вартості витрат виконавчого провадження, як то кількість витраченого офісного паперу, швидкозшивача, файлів, не обґрунтовано заявлену вартість картриджа принтера, не конкретизовано заявлену вартість канцтоварів тощо.
Крім того, виконавцем не розмежовано виготовлення документів виконавчого провадження від інших витрат, зазначивши такі витрати суцільним рядком «..які складаються з виготовлення документів виконавчого провадження та інших витрат - 1067,00 грн (папір офісний - 240 грн, швидкозшивач - 9 грн, файли - 3 грн, тонер, картридж принтера - 800 грн, канцтовари - 15 грн)…».
Заявлена винонавцем вартість пересилання документів виконавчого провадження - 907,00 грн. не обґрунтована та не містить розрахунку кількості витрачених поштових марок, конвертів, а також не містить конкретизації наданих послуг поштового зв'язку.
Також суд зазначає, що відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження закінчення виконавчого провадження із зазначенням підстав винесення постанови про закінчення виконавчого провадження унеможливлює встановлення судом наявності чи відсутності підстав для винесення спірної постанови відповідно до положень пункту 2 Розділу Інструкції з організації примусовго виконання рішень.
При цьому приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько М.М. доказів на спростування вимог скарги не надав, в судове засідання не прибув та письмових пояснень не надіслав.
Наведене, у свою чергу, позбавляє суд можливість перевірити правомірність винесення виконавем оскаржуваної у цій справі постанови.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірна постанова про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження є неконкретизованими з огляду на незазначення в них детального розрахунку здійснених витрат із зазначенням обґрунтування, обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
З наведених вище обґрунтувань вбачається, що скаржником було надано належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України на обгрунтування вимог скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 447-453 ЦПК України, суд
вирішив:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, стягувач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ФНГО Україна» - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича про визначення розміру витрат виконавчого провадження НОМЕР_2 від 10.07.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала підписана суддею 01.07.2024
Суддя: Комаревцева Л.В.