ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11703/24
провадження № 2-о/753/509/24
"19" червня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,про встановлення факту, що має юридичне значення
ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з зазначеною заявоюв порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт, що її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
В заяві зазначила, що вона досягла пенсійного віку для призначення пенсії за віком, відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 115 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як матері особи з інвалідністю з дитинства, яка виховала її до зазначеного шестирічного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило заявниці у призначенні пенсії за віком, відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 115 Закону України №1058-IV, у зв'язку із тим, що відсутні документи, що підтверджують інвалідність дитини ОСОБА_2 до шести років, що й стало підставою для звернення до суду з даною заявою.
Вивчивши доводи заяви та викладені в ній обставини, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п.1 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 р. №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказує, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
У кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: "33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній."
10.05.2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській областівідмовлено заявниці у призначенні пенсії за віком, відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 115 Закону України №1058-IV.
Як вбачається із матеріалів заяви, встановлення факту, що донька заявниці - ОСОБА_2 , мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку є необхідним для призначення пенсії за віком, відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 115 Закону України №1058-IV.
В даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські функції, дії (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які в межах спірних правовідносин діють як суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи зі змісту вимог викладених у вищезазначеній заяві, враховуючи рішення ГУ ПФ України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії, суд вбачає публічно-правовий спір щодо призначення пенсії, отже має місце спір про право, який не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження у порядку цивільного судочинства, з даними вимогами слід звертатись до адміністративного суду, повинна подаватись саме позовна заява із зазначенням позивача та відповідача.
За таких обставин необхідно відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 315, 260 ЦПК України
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику її право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА