Справа № 752/13364/23
Провадження № 1-кс/752/4416/24
04 червня 2024 року слідчий суддя Голосівїського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисників підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід прокурора відділу Київської міської прокуратури члена групи прокурорів у кримінальному провадженні №12022100000000301 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року ОСОБА_6 , -
адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Голосіївського районного суду з заявою про відвід прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні № 12022100000000301 від 26.05.2022 року.
Мотивуючи означену заяву про відвід адвокат ОСОБА_4 вказує, що прокурором ОСОБА_6 було погоджено клопотання про обшук за місцем її проживання, що не узгоджується з положеннями КПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що на думку заявника є перевищенням службових повноважень останньою. Зазначає, що була подана скарга до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо прокурора ОСОБА_6 рішення якої адвокат ОСОБА_4 має намір оскаржити. Крім того, звертала увагу слідчого судді на те, що прокурор ОСОБА_6 під час розгляду клопотань про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу маніпулює фактами та надає докази, які не стосуються підозрюваного.
А відтак, заявник вважає, що наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на наявність обґрунтованих підстав для відводу прокурора у здійсненні досудового розслідування кримінального провадження.
У судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_4 вимоги визначені у заяві підтримала, просить задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід.
Вислухавши учасників кримінального провадження ,вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100000000301 від 26.05.2022 року.
Процесуальне керівництво кримінального провадження здійснюється прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 .
Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення слідчого до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід слідчого в порядку ст.77 КПК України.
Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам - членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 на 114-й сесії «Про підвищення ефективності внутрішніх засобів правового захисту» декларує, що кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).
На національному рівні, у ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід слідчому з підстав передбачених ст.77 КПК України.
Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу слідчого - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).
Більше того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов'язком слідчого, що зафіксовано в ч. 2 ст. 9 КПК України.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенці ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий безумовно підлягає відводу, визначений частиною 1 ст. 77 КПК України.
Між тим, згідно з ч. 3 ст. 77 КПК України, слідчий не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
Окреслюючи загальні завдання кримінального провадження, законодавець в статті 2 чинного КПК України вважає необґрунтований процесуальний примус до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, несумісним із поняттям «неупереджене розслідування».
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
Оцінюючи вищенаведену інформацію в контексті приписів п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, слідчий суддя вважає, що процесуально поведінка прокурора не узгоджується з вимогами щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, передбаченими ст. 2, 9 КПК України.
У рішенні «Меріт проти України» ЄСПЛ зазначав, що норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини конкретної справи.
З огляду на зазначене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, вважає необхідним відвести прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні № 12022100000000301, оскільки вважає, що заявником доведено обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості, в участі прокурора на досудовому розслідуванні, а протилежного прокурором не було доведено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 80, 81, 83 КПК України,-
заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід прокурора відділу Київської міської прокуратури члена групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12022100000000301 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року ОСОБА_6 , задовольнити.
Відвести прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 від кримінального провадження № 12022100000000301 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1