Справа № 752/7314/22
Провадження № 2/752/769/24
Іменем України
17 червня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
розглянувши в місті Києві в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
у провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. голови правління АТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 31.05.2022 №56-ВК про звільнення з посади члена правління - заступника голови правління у зв'язку з закінченням строку дії Контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, поновлення на роботі на посаді члена правління - заступника голови правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Воронько О.О. послався на те, що 01.06.2021 між ОСОБА_1 та АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» було укладено контракт №1, яким позивача призначено на посаду та покладено виконання обов'язків члена правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
У зв'язку з введенням з 24.02.2022 року на всій території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації в Україні, з огляду на повно масштабну агресію рф проти України, позивач ОСОБА_1 був мобілізований до Збройних сил України, що підтверджується довідкою від 17.03.2022 №739д командира військової частини НОМЕР_1 , про перебування ОСОБА_1 на військовій службі у вказаній військовій частині Збройних сил України у військовому званні солдата.
Наказом АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 18.03.2022 №32-ВК члена правління - заступника голови правління ОСОБА_1 з 21.03.2022 року було увільнено від роботи зі збереженням місця роботи та середньої заробітної плати.
28.04.2022 року за допомогою засобів електронного зв'язку ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача про продовження дії контракту, надав довідку від 16.04.2022 №2688д за підписом командира військової частини НОМЕР_1 на підтвердження факту його перебування на військовій службі.
Проте, 31.05.2022 року відповідачем було видано наказ №56-ВК про звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління - заступника голови правління у зв'язку з закінченням строку дії контракту від 01.06.2021 року, що є порушенням положень статті 119 КЗпП України.
Провадження у справі було відкрито 26.07.2022 року з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Під час судового розгляду справи, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Діденко А.О. підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. Наполягав, що позивач звертався до відповідача з заявою про продовження строку дії контракту, під час звільнення позивача, котрий був членом правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги» порушено процедуру звільнення, оскільки не отримано згоди наглядової ради АТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Просив задовольнити заявлений ОСОБА_1 позов.
Представник відповідача АТ «ДАК «Автомобільні дороги» не визнала позов ОСОБА_1 .. Підтвердила, що позивач перебував у трудових відносинах з АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на підставі контракту №1, що є особливою формою трудового договору, був строковим трудовим договором, набрав чинності з дати його підписання сторонами та діяв один рік з дня його укладення 01 червня 2021 року та по 31 травня 2022 року включно. Вказала, що за умовами контракту, строк його дії може бути продовжений сторонами шляхом укладення додаткової угоди, підстава для припинення контракту - закінчення стоку дії контракту. Категорично заперечила факт отримання АТ «ДАК «Автомобільні дороги» заяви позивача ОСОБА_1 від 28.04.2022 року про продовження строку дії контракту від 01.06.2021 року. Стверджувала, що така заява ОСОБА_1 не надходила до АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ні електронними засобами зв'язку, не передавалася будь-яким іншим способом. Звільнення позивача з підстав закінчення строку дії контракту №1 не потребувало додаткового погодження звільнення з наглядовою радою. Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 17.06.2024 року учасники справи відсутні, останні 31.05.2024 року зверталися до суду з завами, про завершення розгляду справи за їх відсутності, а тому суд вважає за можливе завершити судовий розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача.
За результатами судового розгляду, суд, дійшов висновків, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
01 червня 2021 року було укладено контракт №1 між АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в особі голови наглядової ради компанії Сімака С.В., який діяв на підставі рішень наглядової ради: протокол від 06.11.2020 №1/2020, протокол від 20.05.2021 №17/2021, Статуту та розпорядження Кабінету міністрів України від 04.11.2020 №1383-р, з однієї сторонни, та ОСОБА_1 , обраним на посаду члена правління компанії рішенням наглядової ради від 26.02.2021 №6/2021, з іншої сторони. (а.с. 58-72 тому №2).
Як видно зі змісту зазначеного вище контракту, а саме пунктів 1.1.,5.1.,5.2., 5.3.1.: цей контракт є особливою формою трудового договору, що регулює особливості трудових відносин між компанією та членом правління компанії. На підставі контракту регулюються трудові відносини між членом правління та компанією; цей контракт є строковим, набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє один рік з дня його укладення сторонами, а саме по 31 травня 2022 року включно; строк дії контракту може бути продовжений сторонами шляхом укладення додаткової угоди; підставами для припинення цього контракту (серед іншого) є - закінчення строку дії контракту.
Наказом №56-ВК від 31 травня 2022 року, виданим т.в.о. голови правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ОСОБА_1 - 31 травня 2022 року звільнено з посади члена правління - заступника голови правління у зв'язку з закінченням строку дії контракту від 01.06.2021 №1 (п.2 ст. 36 КЗпП України). (а.с.136 тому №1).
Судом встановлено, що відповідно до Статуту АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ( в редакції, затвердженій наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 26 травня 2022 року №н-114) - АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код юридичної особи 31899285) створено рішенням Державного агентства автомобільних доріг України (наказ Укравтодору від 05.03.2002 року №93). Управління діяльністю компанії з дотриманням вимог законодавства та цього Статуту здійснює Державне агентство автомобільних доріг України. Компанія є юридичною особою приватного права за законодавством України. Засновником і єдиним акціонером Компанії є держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України. Управління та контроль компанією здійснюють: 1) загальні збори; 2) наглядова рада; 3) правління; 4) ревізійна комісія (ревізор). Посадовими особами органів управління і контролю компанії є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, голова та члени правління, ревізійна комісія (ревізор компанії) (а.с. 56-89 тому №2).
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
Однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на визначений строк пункт 2 статті 23 КЗпП України.
Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), відрізняється від розірвання трудового договору з працівником, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).
З урахуванням зазначеного суд доходить до висновку, що спір за вимогою члена правління - заступника голови правління ОСОБА_1 про визнання скасування наказу про звільнення у зв'язку з закінченням строку дії контракту укладеного з АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на підставі статті 36 КЗпП України не є трудовим, оскільки стосується не тільки реалізації позивачем ОСОБА_1 , як працівником виключно права на працю.
За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов'язані з управлінням юридичною особою.
З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов'язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов'язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору з членом колегіального органу акціонерного товариства є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов'язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.
Згідно зі статтею 113ЦК України до господарських товариств належить, зокрема, акціонерне товариство. Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону № 2275-VIII).
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).
ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 31.05.2022 року №56-ВК про його звільнення з посади члена правління - заступника голови правління у зв'язку з закінченням строку дії контракту, поновлення його на роботі на посаді члена правління - заступника голови правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
Отже, цей спір пов'язаний з діяльністю підприємства й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з позивачем, що не змінює корпоративного характеру такого спору.
Тому, згідно з правовою позицію викладеною Великою палатою Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року в справі №448/362/22 (№14-113цс22) такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на зазначені вище положення законодавства провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 255 Цивільного процесуального кодексу України, 20 Господарського процесуального кодексу України, суд,
постановив :
провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, закрити у зв'язку з тим, що заявлений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що заявлений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею
(частина 2 статті 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття355 ЦПК України).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).
Суддя: Плахотнюк К.Г.