Справа № 752/4867/24
Провадження № 2/752/3903/24
Іменем України
28 червня 2024 року місто Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Ольшевської І.О.,
за участю секретаря судових засідань Стороженко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про відшкодування завданої моральної шкоди,-
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва на її користь моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 25.10.2023 року позивач звернулася до рентгенодіагностичного кабінету КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва для проходження флюорографічного обстеження. Після обстеження лікар-рентгенолог ОСОБА_2 встановила діагноз двобічної нижньодольової пневмонії. У той же день позивач провела комп'ютерну томографію в Київській міській клінічній лікарні № 17, яка не виявила жодних ознак пневмонії. Згодом лікарі пульмонолог та сімейний лікар також не підтвердили наявність патологічних змін у дихальній системі позивача. Позивач звернулася зі скаргою до КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району, але отримала відмову у відшкодуванні коштів та моральної шкоди. Через неправильний діагноз позивач зазнала сильного емоційного стресу та душевних страждань, які вплинули на її здоров'я та психоемоційний стан.
Ухвалою судді від 11.03.2024 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.05.2024 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача проти задоволення позову заперечує, вказуючи на наступне. Відповідач стверджує, що медична послуга була надана належним чином відповідно до вимог чинного законодавства. Флюорографія була проведена без направлення, тому позивачка сплатила за послугу через касу центру. Висновок флюорографічного обстеження не є діагнозом, а діагноз встановлюється лікуючим лікарем на підставі збору анамнезу, клінічних проявів, інструментальних та лабораторних методів
дослідження. Відповідач провів комісійний розгляд скарги позивачки та комісією було визнано, що на рентгенологічному знімку є ймовірні рентген-ознаки правобічної нижньодольової пневмонії. Висновок флюорографічного обстеження не є діагнозом, і медична послуга була надана належним чином згідно чинного законодавства. Відповідач стверджує, що позивачка не надала доказів наявності моральної шкоди, а також не довела неправомірність дій відповідача, наявність шкоди, причинний зв'язок між діями відповідача та шкодою, а також вину відповідача.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що за отриманням медичної допомоги звернулася ОСОБА_1 , яка 25.10.2023 пройшла флюорографічне обстеження в Комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, філія №1. Висновок лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 за результатами обстеження свідчить про посилення легеневого малюнку, зниження пневматизації в нижніх долях обох легень, переважно справа, ущільнення та тяжистість коренів легень, вільні синуси, а також ознаки двобічної нижньодольової пневмонії. Рекомендовано рентген-контроль через три тижні.
У той же день, 25.10.2023 позивач пройшла мультидетекторну комп'ютерну томографію (МСКТ) у Київській міській клінічній лікарні № 17. Протокол обстеження від 25.10.2023, свідчить про те, що легені розправлені, щільність легеневої тканини однорідна, вогнищево-інфільтративних змін легень не виявлено, корені легень не деформовані, структурні. Межистіння не розширене, не зміщене, в серцевій сумці та плевральній порожнині вільної рідини не виявлено. У кістковому режимі свіжих травматичних, кістково-деструктивних змін не виявлено. КТ-ознаки вогнищево-інфільтративних змін легень не виявлено. Рекомендовано консультацію направляючого лікаря.
Також, позивач прибула на прийом до сімейного лікаря ОСОБА_3 25.10.2023 року. Прийом відбувся у місті Київ, вул. Героїв Маріуполя 6 , у кабінеті НОМЕР_2, з 17:33 до 17:53. Статус прийому - закінчено. Протягом прийому направлення не було виписано.
Позивач звернулася зі скаргою до Департаменту охорони здоров'я м. Києва 27.10.2023 року, в якій зазначила, що 25.10.2023 року звернулася до КНП КДЦ Святошинського району, філії №1, для отримання медичної послуги флюорографічного обстеження, за яку заплатила 122 грн. Після обстеження їй було надано опис, за результатом проведеної діагностики як двобічна нижньодольова пневмонія. За складення опису день в день позивач додатково заплатила 200 грн. ОСОБА_1 попросила прийняти негайні заходи щодо лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 , повернути сплачені кошти та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 окладів лікаря-рентгенолога. У відповіді від Департаменту охорони здоров'я м. Києва від 30 жовтня 2023 року було зазначено, що необхідно звернутися до структурного підрозділу в сфері охорони здоров'я в Святошинському районі м. Києва для вирішення даного питання.
Лікарем-рентгенологом ОСОБА_2 з рентгенодіагностичного відділення філії №1 КНП «КДЦ» Святошинського району м. Києва.01.11.2023 р. був складений рапорт, у якому повідомляється, що 25.10.2023 року пацієнтка ОСОБА_1 звернулася для проведення флюорографії без електронного направлення від сімейного лікаря, тому їй було запропоновано оплатити обстеження через касу. Після проведення обстеження, зважаючи на погане самопочуття пацієнтки та наявність рентгенологічних ознак (підвищення температури, кашель, слабкість), було встановлено ознаки двобічної нижньодольової пневмонії та рекомендовано консультацію сімейного лікаря та рентген-контроль через 3 тижні. Лікар також зазначив, що не має повноважень призначати лікування пацієнтці. Пацієнтка вирішила зробити комп'ютерну томографію, яка не підтвердила заключення лікаря, у зв'язку із тим, що можливості флюорографії обмежені порівняно з КТ, тому можлива похибка в описі знімка.
Директором Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва Наталією Карамелєвою був виданий наказ №23 від 18 січня 2024 року. У наказі зазначається про створення комісії з метою перевірки фактів, викладених у скарзі громадянки ОСОБА_1 , поданої на урядову «гарячу лінію» 18 січня 2024 року щодо невірного рентгенологічного заключення лікаря-рентгенолога Центру ОСОБА_2 від 25 жовтня 2023 року. Комісію було створено у складі голови комісії ОСОБА_5 та інших членів, включаючи лікарів та керівників відповідних відділень. Комісії
доручено провести розслідування та оформити доповідну записку для директора Центру до 19 січня 2024 року.
Крім того, директором Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва Наталією Карамелєвою на підставі доручення Департаменту охорони здоров'я від 18 січня 2024 року щодо розгляду звернення ОСОБА_1 надано відповідь про те, що ОСОБА_1 звернулася до рентгенодіагностичного відділення філії №1 Центру 25.10.2023 року без електронного направлення на флюорографічне обстеження, тому їй було запропоновано оплатити послугу через касу. Після проведення обстеження було встановлено ознаки двобічної нижньодольової пневмонії та рекомендовано звернутися до сімейного лікаря. Висновок флюорографічного обстеження не є діагнозом; діагноз встановлюється лікуючим лікарем на підставі анамнезу, клінічних проявів та додаткових методів дослідження. У разі неточного діагнозу лікуючий лікар призначає додаткові методи обстеження. Медична послуга була надана належним чином. Додатково повідомлено, що лікар-рентгенолог коштів від пацієнтки особисто не отримувала.
У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб'єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров'я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров'я та нормативним локальним актам.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Таким чином, надання некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.
Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в доступній формі в повному обсязі було надано роз'яснення про характер проведеного діагностично-лікувального процесу та про можливі несприятливі наслідки під час його проведення, про необхідність до обстеження для встановлення діагнозу.
Отже, під час діагностики в умовах КНП «Консультативно-діагностичний центр Святошинського району м. Києва» рекомендації лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 щодо дообстеження у профільних спеціалістів та рентгенологічних досліджень були виконані позивачем не в повному обсязі, оскільки встановленого діагнозу матеріали справи не містять.
В оцінці наявності причинного зв'язку між діями медичного працівника та завданням шкоди суд приходить до висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діагностично-лікувальним процесом в умовах КНП «Консультативно-діагностичний центр Святошинського району м. Києва» лікарем-рентгенологом ОСОБА_2 пацієнтки ОСОБА_1 , яке було закінчено 25.10.2023, та тими негативними наслідками для її здоров'я, які зазнала позивач.
Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог і підстав, суд вважає, що відповідач спростував відсутність вини, тоді як позивачка на порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надала суду достатньо допустимих та належних доказів того, що послуги, надані їй у Комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр Святошинського району м. Києва» були неякісними, та проведено неналежне обслуговування ОСОБА_1 як споживача медичних послуг.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, то оскільки підстави відшкодування моральної шкоди залежать від порушених прав та інтересів позивачки, що в даному випадку не встановлено судом, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди також слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про відшкодування завданої моральної шкоди залишити без задоволення.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
4. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва (код ЄДРПОУ 26199401, адреса: 03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 5/7)
Повний текст судового рішення складено та підписано 28.06.2024 р.
Суддя І.О.Ольшевська