Справа № 724/2535/23
Провадження № 2/724/49/24
25 червня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Сенік М.І.,
за участі сторін:
представника позивача: ОСОБА_13.
представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України»: Голошва Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 16.07.2022, приблизно о 16 годині 00 хвилин, в світлу пору доби, водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним мікроавтобусом марки «Ford-Transit», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по другорядній автодорозі Р-63 сполученням «Данківці - КПП Сокиряни», зі сторони смт. Кельменці в напрямку м.Чернівці.
Наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних автодоріг Р-63 сполученням «Данківці - КПП Сокиряни» та Н-03 сполученням «Житомир - Чернівці», не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, ігноруючи наявні на дорозі дорожні знаки 2.1 «Дати дорогу» Правця дорожнього руху, водій ОСОБА_2 не переконавшись, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, при цьому маючи об'єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху у вигляді і автомобіля марки «Skoda- Favorit», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який в цей час рухався по головній автодорозі Н-03 сполученням «Житомир - Чернівці», зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Хотин та наближався до даного перехрестя, не надав перевагу у русі останньому та виїхавши на перехрестя допустив зіткнення із даним транспортним засобом.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Skoda-Favorit» номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до висновку комісійної СМЕ №092 від 10.10.2022, спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійних ран на верхній повіці правого ока, на шиї справа, на лівій гомілці в верхній третині з медіального боку, на лівій гомілці, обох кистях, обличчі, багато скалкового перелому крила та тіла правої кубоїдної кістки зі зміщенням уламків, лінійного перелому лівої сідничної кістки та скалкового перелому лівої лонної кістки зі зміщенням кісткових уламків, скалкового перелому крила крижової кістки справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Крім цього, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля марки «Skoda-Favorit» номерний знак НОМЕР_2 :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у і відповідності до висновку СМЕ №508 від 12.08.2022, спричинена смерть, яка настала від закритого перелому кісток основи та склепіння черепа із забоєм речовини головного мозку та розвитком субарахноїдального крововиливу.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до висновку СМЕ №509 від 11.08.2022, спричинена смерть, яка настала від геморагічного шоку внаслідок гострої внутрішньої кровотечі, причиною розвитку якого послужила політравма у вигляді чисельних зламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до висновку СМЕ №510 від 01.08.2022, спричинена смерть, яка настала від геморагічного шоку внаслідок гострої внутрішньої кровотечі, причиною розвитку якого послужила політравма у вигляді чисельних зламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності до висновку СМЕ № 511 від 27.07.2022, спричинена смерть, яка настала від геморагічного шоку внаслідок гострої внутрішньої кровотечі, причиною, розвитку якого послужила політравма у вигляді чисельних зламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_2 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 16.11 та вимог дорожніх знаків 2.1 «Дати дорогу», що безпосередньо перебувають у причинному зв'язку з наслідками, а також 1.5, 2.3 (б, д), які лише сприяли порушенню вище вказаних правил встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002.
По даному факту 16.07.2022 року внесено відомості до ЄРДР за ч.3 ст. 286 КК України за № 12022260000000222 від 16.07.2022 року.
Позивача ОСОБА_1 залучено як потерпілу у кримінальному провадженні № 12022260000000222 від 16.07.2022 року.
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.07.2023 року ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 286 КК України.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1 було завдано значної моральної шкоди, якої вона зазнала у зв'язку зі смертю доньки ОСОБА_5 та внуків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , тому відповідно до вимог ст. 55 КПК України вона являється потерпілою по даному кримінальному провадженню.
Представник позивача вказує, що виразити словами, яке горе завдане ОСОБА_1 у зв'язку з втратою доньки та внуків, просто неможливо. Яким чином описати ту непомильно велику втрату самих дорогих, самих цінних, що просто може бути в житті людини, в житті матері, яка дала життя дитині, як передати ті відчуття, коли батьки хоронить свою рідну дитину, а ще гірше внуків. Увесь зміст життя ОСОБА_1 складало те, щоб жити для своїх дітей та внуків, зробити так, щоб вони ні в чому собі не відмовляли, усіма своїми силами накаталась забезпечити своїм дітям і внукам належний розвиток, підвищувала їхній духовний та розумовий розвиток.
Тяжкою працею ОСОБА_1 намагалась заробити кошти, для того, щоб дати своїм дітям та внукам все найкраще, щоб вони виховувались в дитячому садочку, щоб отримали освіту в школі та у вищих навчальних закладах, допомагала їм завжди, коли води потребували її допомоги.
І в одну мить життя всієї родини припинилось в результаті злочину, який вчинила вже не молода людина, яка своєю злочинною халатністю та безвідповідальним ставленням до безпеки людей перекреслила все її життя.
Через дану подію у ОСОБА_1 вкрай погіршився стан здоров'я, не може спати та їсти, відчуває постійний сильний душевний біль, неначе хтось її ріже зсередини, і який нічим не може приглушити.
Страждання та переживання ОСОБА_1 продовжуються вже досить значний час, і вони будуть продовжуватись ще досить тривалий час, поки не будуть відновлені порушені нормальні життєві зв'язки, а також доки не згаснуть у пам'яті події та дії по відношенню її родини. Відшкодування перенесених ОСОБА_1 за цей період моральних, фізичних, психічних і душевних переживань і страждань, непомірно великих витрат немайнового характеру внаслідок психічного впливу неправомірних дій вбачаємо лише у матеріальному еквіваленті розміру заподіяної їй моральної шкоди.
Потерпілій ОСОБА_1 в подальшому на протязі всього свого життя потрібно буде нести свій хрест, оскільки коли вона буде проїжджати повз місце де сталася дана дорожньо-транспортна пригода, і де обірвалось життя дочки, та внуків, це буде знову і знову завдавати їй моральних страждань і душевних переживань.
Моральну шкоду завдану ОСОБА_1 вчиненим кримінальним правопорушенням вона оцінює в розмірі 1500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень, які необхідні для того, щоб хоч явимось чином загоїти отримані душевні страждання внаслідок втрати доньки ОСОБА_5 , та внуків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Представник позивача вказує, що моральну шкоду слід стягувати, з особи яка завдала дану шкоди - ОСОБА_2 , який своїми діями забрав життя її доньки і внуків , так і з ПАТ "Страхова компанія «ПЗУ Україна» оскільки цивільно-правова відповідальність власника наземних транспортного засобу була застрахована полісом серії 209048933.
Враховуючи вище викладене представник позивача просить суд позов задовольнити та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 234 000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн., та вирішити питання щодо судових витрат.
04.12.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «FORD» н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно Полісу № EP.209048933. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. ОСОБА_1 із заявою про страхове відшкодування до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не зверталася.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_6 і ОСОБА_8 .
Батьками ОСОБА_6 і ОСОБА_8 були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Як зазначено у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Матір'ю ОСОБА_5 є ОСОБА_1 .
Копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 не надавала
ПрАТ СК «ПЗУ Україна», не відома інформація про батька ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є дідусем та бабусею по лінії батька для ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , а ОСОБА_11 є бабусею для ОСОБА_6 і ОСОБА_8 по лінії матері.
Тобто, право на отримання даного виду страхового відшкодуванням належить особам першого ступеня споріднення по відношенню до потерпілого, який загинув внаслідок ДТП.
Враховуючи положення п. 27.3. ст. 27 Закону загальний розмір страхового відшкодування за завдану моральну шкоду у зв'язку із загибеллю потерпілого внаслідок ДТП складає 78 000,00 грн. Розрахунок був здійснений наступним чином: 6500,00 грн * 12 = 78 000,00 грн, де:
6 500,00 грн - розмір мінімальної заробітної плати станом на дату ДТП (ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік).
12 - сталий показник, який вказує на кількість мінімальних заробітних плат, що застосовується для розрахунку відшкодування в силу п. 27.3. ст. 27 Закону.
Аналіз вищенаведеного свідчить, що ОСОБА_11 , має право на отримання відшкодування за заподіяну моральну шкоду у зв'язку із загибелю доньки ОСОБА_5 у розмірі 78 000,00 грн.
Натомість, Позивач по відношенню до онуків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є особою другого ступеня спорідненості. Тому, в силу приписів п. 27.3 ст. 27 Закону у Страховика не має підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 156 000,00 грн (78 000,00 грн + 78 000,00 грн).
Право на компенсацію моральної шкоди є особистим, оскільки внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається негативний вплив на особисті немайнові блага фізичної особи. Саме тому в ч. 3 ст. 1230 ЦК України передбачено правило, що спадкується право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.
Якщо спадкодавець звернувся до суду з вимогою про компенсацію моральної шкоди й помер на стадії розгляду справи, не допускається процесуальне правонаступництво за вимогою про компенсацію моральної шкоди (постанова КЦС ВС від 13 липня 2022 року у справі № 753/15095/17).
В розумінні п. 27.3 ст. 27 Закону, право на отримання завданої моральної у зв'язку із загибелю дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_7 мали їх батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На жаль, внаслідок жахливої ДТП їх батьки також загинули на місці події.
Оскільки спадкодавцю ( ОСОБА_5 ) не було присуджено за її життя право на отримання моральної шкоди через загибель дітей, то в силу приписів ч. 3 ст.1230 ЦК України, право на спадкування моральної шкоди не може перейти до спадкодавця ОСОБА_12 . Ба більше, якщо брати до уваги твердження Позивача щодо спадкування права на отримання страхового відшкодування за заподіяну моральної шкоди, то таке право належить 3-ом (трьом) спадкоємцям - ОСОБА_9 (дідусь по лінії батька), ОСОБА_10 (бабуся по лінії батька), ОСОБА_11 (бабуся по лінії матері) з огляду на наступне.
З огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 належить лише право вимоги щодо отримання частини страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду у сумі 78 000,00 грн. Вимоги про стягнення відшкодування за заподіяну моральну шкоду у розмірі 156 000,00 грн. є безпідставними.
На підставі вищевказаного представник просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 на суму 156 000,00 грн.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.11.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася її представник ОСОБА_13 в судовому засіданні посилаючись на доводи наведені в позовній заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Представник ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» Голошва Г.В. в судовому засіданні посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву, визнала позов частково на суму у розмірі 78 000 грн.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.07.2023 року ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 27.10.2023 року вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.07.2023 року скасовано в частині призначеного покарання та в частині вирішення цивільних позовів. Ухвалено новий вирок яким ОСОБА_14 , призначено покарання за ч.3 ст. 286 КК України. В частині вирішення цивільних позовів призначено новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишено без змін.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В кримінальному провадженні судами встановлено, що ОСОБА_2 16 липня 2022 року приблизно о 16:00 години, у світлу пору доби, керуючи технічно справним мікроавтобусом марки «Ford - Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по другорядній автодорозі Р-63 сполученням «Данківці - КПП Сокиряни», зі сторони смт.Кельменці в напрямку м. Чернівці. Наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних автодоріг Р-63 сполученням «Данківці - КПП Сокиряни» та Н-03 сполученням «Житомир - Чернівці», не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, ігноруючи наявні на дорозі дрожні знаки 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_2 не переконавшись, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, при цьому маючи об'єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху у вигляді автомобіля марки «Skoda-Favorit», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який в цей час рухався по головній автодорозі Н-03 сполученням «Житомир - Чернівці» зі сторони м. Чернівці в напрямку м.Хотин та наближався до даного перехрестя, не надав перевагу у русі останньому та виїхавши на перехрестя допустив зіткнення із даним транспортним засобом.
В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди водію автомобіля марки «Skoda-Favorit», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажирам автомобіля марки «Skoda-Favorit», номерний знак НОМЕР_2 : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спричинено смерть.
Відповідно до полісу № ЕР 209048933 цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 , застрахована в ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» з 23.05.2022 року по 22.05.2023 року. Страхова сума на одного потерпілого 260 000 грн.
Згідно довідки № 2236 від 04.10.2022 року ОСОБА_4 , дійсно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , з 1999 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . На день смерті ОСОБА_4 , разом з ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 , - дружина; ОСОБА_6 , - син; ОСОБА_7 , - донька.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , його батьками є ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 .
Щодо стягнення з страхової компанії моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 22.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до п.27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Право на отримання страхового відшкодування мають особи першого ступеню спорідненості по відношенню до потерпілого, який загинув в ДТП.
З матеріалів справи встановлено, що позивач має право на отримання відшкодування за заподіяну моральну шкоду у зв'язку із загибеллю доньки ОСОБА_5 , що становить 78 000 грн., (6 500 грн., - розмір мінімальної зарплати станом 2022 рік ЗУ «Про державний бюджет 2022 року» * 12 - п.27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» = 78 000 грн.).
Проте позивач по відношенню до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , є особою другого ступеню спорідненості, а тому в силу п.27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» немає підстав для відшкодування моральної шкоди в іншій частині (78 000 + 78 000 = 156 000 грн.).
Право на спадкування страхових виплат позивач не має, оскільки в силу ч.3 ст. 1230 ЦПК України (До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя), донька позивача ОСОБА_5 , не набула право на спадкування моральної шкоди у зв'язку із загибеллю своїх дітей ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , так як сама внаслідок ДТП загинула на місці.
Таким чином суд вважає, що в цій частині позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з страхової компанії на користь позивача моральну шкоду у розмірі 78 000 грн. В іншій частині позивних вимог відмовити.
З приводу стягнення моральної шкоди з іншого відповідача.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною п'ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи не звільняє відповідача від обов'язку доказування своєї невинуватості. Таким чином, закон зобов'язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, у тому числі, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1167 ЦК України).
Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли, на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).
Отже, положення статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними щодо статті 1167 ЦК України, тому за загальним правилом перевага у вирішенні вказаного спору мала б надаватися спеціальним нормам.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13.
Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою статті 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода може бути завдана як власникам (володільцям), наприклад, транспортних засобів, так і третім особам, зокрема пасажирам, пішоходам.
Припис частини другої статті 1188 ЦК України застосовний за таких умов: 1) відбулася взаємодія джерел підвищеної небезпеки; 2) потерпілим від неї є інша особа, ніж власники (володільці), наприклад, транспортних засобів; 3) ці власники (володільці) завдали шкоди потерпілому спільно, тобто поведінка кожного із них була неправомірною (зокрема, у разі порушення кожним певних ПДР, що призвело до взаємодії джерел підвищеної небезпеки та завдання внаслідок цього шкоди третій особі).
Тобто встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов'язку з відшкодування шкоди. Тоді їхня вина у завданій потерпілому шкоді не має значення, і вони зобов'язані відшкодувати цю шкоду незалежно від такої вини.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункти 36-41, 55.1).
Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається.
Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає і за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.
Так, аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що обов'язковою підставою для відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є також встановлення судом факту протиправності дії заподіювача шкоди.
Факт протиправності дій відповідача ОСОБА_2 , встановлено, про що ухвалено вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.07.2023 року та ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 27.10.2023 року вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.07.2023 року скасовано в частині призначеного покарання та в частині вирішення цивільних позовів. Ухвалено новий вирок яким ОСОБА_14 , призначено покарання за ч.3 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 вчинив протиправні дії, які призвели до загибелі в ДТП чотирьох людей та факт вчинення таких дій встановлений судом. Тому суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 завдав значної моральної шкоди позивачу, яка полягає у душевних стражданнях по втраті доньки та двох онуків, протиправної поведінки щодо, членів її сім'ї та родичів.
Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 , слід задовольнити частково та стягнути з нього моральну шкоду на користь позивача у розмірі 1 000 000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.
Враховуючи все вище викладене суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди слід задовольнити частково.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Для цілей розподілу судових витрат суд бере до уваги: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підтвердженням понесених витрат на правничу допомогу позивача є:
- Договір про надання правової допомоги від 30.07.2022 року.
- Додаток до договору про надання правничої допомоги в якому сторони погодили суму винагороди адвоката 15 000 грн.
- Додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги. Вартість гонорару адвоката становить 1000 грн., за годину роботи в ході досудового та судового слідства.
- Акт про надання послуг у зв'язку із розглядом справи від 23.11.2022 року (консультація 2 год.; вивчення справи 2 год.; участь в допиті потерпілої ОСОБА_1 , 2 год.; виконання вимог 290 КПК 1 год.; підготовка цивільного позову та ксерокопії 3 год.; участь в судових засіданнях 10 год.) Загальна вартість 15 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову частково - на обидві сторони.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд доходить висновку про стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що вказані докази є належними, достовірними та достатніми для підтвердження витрат позивача на правничу допомогу в розмірі на загальну суму 9323 грн., виходячи з наступного розрахунку:
15 000 грн. відшкодування витрат на правничу допомогу - у разі задоволення позову повністю 100 %, - що становило у разі задоволення позову повністю 1 734 000 грн., оскільки позов задоволено тільки на 1 078 000 грн., що становить 62,16 % від заявлених позовних вимог, таким чином сума витрат ділиться пропорційно задоволенню 15 000 * 65,16 / 100 = 9323 грн.;
9 324 грн., * 66,66 / 100 = 6215,37 грн., слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача;
9 324 грн. * 33,33 / 100 = 3107,68 грн., слід стягнути з відповідача страхової компанії на користь позивача.
Крім того згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору тому з відповідачів слід стягнути з дохід держави судовий збір виходячи з таких розрахунків:
Позовні вимоги до відповідача страхової компанії заявлені позивачем у розмірі 234 000 грн., що становить 100 %. Судом задоволено позовні вимоги на суму 78 000 грн., що становить 33,33 %.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» у разі не звільнення позивача від сплати судового збору, позивач за позовну вимогу до відповідача страхової компанії мав би сплатити судовий збір у розмірі 2340 грн., що становить 100%.
Отже, слід стягнути з відповідача страхової компанії в дохід держави судовий збір в розмірі 2340 * 33,33 / 100 = 779,92 грн.
Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 , заявлені позивачем у розмірі 1 500 000 грн., що становить 100 %. Судом задоволено позовні вимоги на суму 1 000 000 грн., що становить 66,66 %.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» у разі не звільнення позивача від сплати судового збору, позивач за позовну вимогу до відповідача ОСОБА_2 , мав би сплатити судовий збір у розмірі не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік, що в сукупності становить 13 420 грн., - 100%.
Отже, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 13420 * 66,66 / 100 = 8945,77 грн.
Стягнений з відповідачів судовий збір у дохід держави в сукупності не перевищує більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік.
На підставі вище наведеного та керуючись 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1188 ЦК України та ст. 4, 12, 13, 19, 76-89, 133, 137, 141, 265, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» (зареєстроване місце знаходження: вул. Дегтярівська 62, м.Київ, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: с.Рухотин, Дністровського району, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду у розмірі 78 000 грн., (сімдесят вісім тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель АДРЕСА_2 , який відбуває покарання у ДУ «Городоцький виправний центр №113» с. Городок, вул.. Барона Штейнгеля,92А Рівненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: с.Рухотин, Дністровського району, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн., (один мільйон гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» (зареєстроване місце знаходження: вул. Дегтярівська 62, м.Київ, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: с.Рухотин, Дністровського району, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3107,68 грн. (три тисячі сто сім гривень 68 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель АДРЕСА_2 , який відбуває покарання у ДУ «Городоцький виправний центр №113» с. Городок, вул.. Барона Штейнгеля,92А Рівненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: с.Рухотин, Дністровського району, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6215,37 грн. (шість тисяч двісті п'ятнадцять гривень 37 коп.)
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» (зареєстроване місце знаходження: вул. Дегтярівська 62, м.Київ, код ЄДРПОУ 20782312) в дохід держави судовий збір у розмірі 779,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель АДРЕСА_2 , який відбуває покарання у ДУ «Городоцький виправний центр №113» с. Городок, вул.. Барона Штейнгеля,92А Рівненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_6 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 8945,77 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01.07.2024 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ