Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/2544/24
Провадження № 3/723/3248/24
27 червня 2024 року м.Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду
Чернівецької області Яківчик І.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №250042 від 27.02.2024 року), що надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч.1 ст.204-1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №250042 від 27.02.2024 року ОСОБА_1 27 лютого 2024 року о 20 год. 40 хв. був затриманий за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим своїми діями порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про Державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута у відсутність правопорушника, якщо він був своєчасно повідомлений про день та час розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи відносно нього, суд дійшов висновку щодо можливості розглянути справу у його відсутності.
Відповідно до статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу у правопорушника на незаконний перетин державного кордону, а об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає в діях щодо перетину або спроби перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.
ОСОБА_1 обвинувачується в спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України.
Отже, для наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, необхідно встановити факт спроби перетинання ним державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
В даному випадку в якості доказування винуватості ОСОБА_1 до суду надано тільки протокол про адміністративне правопорушення, який згідно ч.1 ст.256 КУпАП є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірності дій і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Вивчивши зазначений документ, який є єдиним документом, що можливо використати в якості фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, судом встановлено, що зазначений доказ не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки у ньому не зафіксовано конкретні дії ОСОБА_1 , які були вчинені з метою незаконного перетинання кордону, а сам по собі факт його перебування біля лінії державного кордону не свідчить про намір вчинити правопорушення передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів, які б підтвердили спробу незаконного перетину ОСОБА_1 державного кордону: фото чи відеофіксацію з місця затримання чи руху транспорного засобу, схему місцевості з приз'язкою до місця спроби перетинання державного кордону, що не дає можливості судді встановити, в яких діях виражалась спроба перетинання державного кордону ОСОБА_1 . Крім того, в протоколі не зазначено місце вчинення правопорушення, а саме: в межах якого прикордонного знаку він намагався перетнути кордон, на території якої ОТГ та на якій відстані перебував ОСОБА_1 в момент затримання. Також, в протоколі не зазначено місце вчинення правопорушення, а саме за скільки метрів до державного кордону та було виявлено порушника на території якої ОТГ.
Не отримавши відповіді на вказані питання, суд вважає, що інформація про спробу перетинання кордону закладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є припущенням, а відповідно сумнівом, який тлумачиться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки зазначені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами.
Зважаючи на вказане, суд не знаходить доказів винуватості ОСОБА_1 в спробі незаконного перетину державного кордону з України в Румунію.
Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.2 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.