Справа № 726/1791/24
Провадження №2/726/307/24
Категорія 61
про залишення позовної заяви без руху
01.07.2024 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Кашул Наталія Дмитрівна, про визнання права власності на спадкове майно,
28.06.2024 Садгірським районним судом м. Чернівці отримано позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Кашул Наталія Дмитрівна, про визнання права власності на спадкове майно у якій позивач просить суд визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок загальною площею 49,80 кв.м. з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із положеннями статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, а тому порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.
Так, підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, яка предметно, суб'єктно, інстанційно та територіально підсудна даному суду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Перевіряючи подану ОСОБА_1 позовну заяву на відповідність вимогам ЦПК, доходжу таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість у порушення зазначених вимог Закону, позивач у своїй позовній заяві не вказує відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також заявляючи майнову вимогу про визнання права власності на спадкове майно позивач не зазначає зазначення ціни позову, яка, згідно із п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (дійсною вартістю майна на момент пред'явлення позову).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір та порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір». Так, згідно зі ст. 4 цього Закону, за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено майнову вимогу, при цьому, як вказано вище, не визначено ціну позову з якої має бути сплачено такий судовий збір та долучено квитанцію на суму 1 211,20 грн.
Тобто позивачу, заявляючи майнову вимогу про визнання права власності на спадкове майно слід визначити ціну позову на підставі документу на підтвердження вартості нерухомого майна, питання про спадкування якого має бути вирішено судом, станом на час звернення до суду із позовом, та із вказаної ціни позову повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову.
За відсутності ціни позову, суд самостійно позбавлений можливості провести розрахунок суми судового збору, який повинен доплати позивач.
Крім того, в позовній заяві має міститись посилання на те, що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).
Обґрунтовуючи право на спадкування після смерті ОСОБА_2 на майно ОСОБА_3 , позивач не долучає жодних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 померла, що після її смерті відкрилася чи не відкривалася спадкова справа, що інших спадкоємців окрім ОСОБА_2 не було та, відповідно, що ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом постійного проживання із померлою за однією адресою.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовуючи вимоги позовної заяви посилається на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 06.06.2023 у справі № 726/1064/23.
Положеннями Розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом ДСА України № 814 від 20.08.2019 року встановлено, що копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання. Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.
Разом з тим, позивачемне надано суду засвідченої у встановленому законом порядку рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 06.06.2023 у справі № 726/1064/23.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя доходить висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому така позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали судді.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, буде вважатися неподаною і повернута йому.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175 - 177, 185, 354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Кашул Наталія Дмитрівна, про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 (п'ять) днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який рахувати з дня отримання ним копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений строк вказані недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. А. Асташев