Єдиний унікальний номер 725/3860/24
Номер провадження 1-кп/725/85/24
01.07.2024 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження за №62024240050000118 від 11 квітня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, інспектор прикордонної служби 2 категорії - техніка (фахівця зв'язку) 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) Державної прикордонної служби України, солдат, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці) від 15.06.2023 № 458-ОС солдата запасу ОСОБА_5 з 15.06.2023 зараховано до списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону, тобто останній розпочав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, поставлено на всі види забезпечення та 24.01.2024 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці) від 24.01.2024 .Y° 61-ОС солдата ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - техніка (фахівця зв'язку) 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці), яку він обіймає до цього часу, маючи військове звання «солдата», тобто являється військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, яка є правоохоронним органом спеціального призначення, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.
У зв'язку із обійманням вищевказаної посади, проходячи військову службу, солдат ОСОБА_5 зобов'язаний знати, неухильно додержуватися та керуватися, в тому числі під час виконання службових обов'язків, Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Законами України, у тому числі «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України», «Про Державну прикордонну службу України», указами, розпорядженнями та іншими актами Президента України, актами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, організаційно-розпорядчими документами Державної прикордонної служби України та її територіальних органів, власними функціональними обов'язками (посадовою інструкцією) та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність Державної прикордонної служби України.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Положеннями ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно із вимогами ст. ст. 1,6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, на яку покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
У ст. 17 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, дія якого поширюється на військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 , затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати ОСОБА_6 своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання: виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил мйеькового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути «дагненим за формою, чисто й охайно.
За змістом ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Вимогами ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Положеннями ст. ст. 29, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
У ст. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України відображено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Згідно із вимогами ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, дія якого також поширюється на військовослужбовців Державної прикордонної служби України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV, передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Положеннями ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця поміж іншого: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до вимог ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, обіймаючи згадану вище посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії -техніка (фахівця зв'язку) 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, в порушення вимог Конституції та й іншого законодавства України, про яке останній достовірно був обізнаний, свідомо скоїв кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), що виразилося в непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.
Так, відповідно до наказу першого заступника Голови Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7 від 05.04.2024 № 586-ОС «Про особовий склад», солдата ОСОБА_5 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації та обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - техніка (фахівця зв'язку) 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці), а також ряд інших військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 , зараховано в розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зв'язку із чим, 08.04.2024, в службовому приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці), що за адресою: АДРЕСА_3 , заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці) підполковником ОСОБА_8 , у присутності інших військовослужбовців зазначеного 31 прикордонного загону та офіцера відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_1 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Захід» Державної прикордонної служби України, усно доведено солдату ОСОБА_5 згаданий вище письмовий наказ першого заступника Голови Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7 від 05.04.2024 № 586-ОС «Про особовий склад», яким ОСОБА_5 зараховано в розпорядження начальника 1 прикордонного загону, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - техніка (фахівця зв'язку) 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону імені генерал-хорунжого ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ) та наказано убути 08.04.2024 з розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці), що за адресою: АДРЕСА_3 , та 09.04.2024 прибути до розташування ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_4 .
Після чого, заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці) підполковником ОСОБА_8 , у присутності тих же військовослужбовців Державної прикордонної служби України, усно віддано наказ солдату ОСОБА_5 вибути 08.04.2024 з розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці), що за адресою: АДРЕСА_3 , у розпорядження начальника 1 прикордонного загону та у строк до 09.04.2024 прибути до розташування ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_4 для подальшого проходження військової служби.
Однак, солдат ОСОБА_5 , у вищевказаний час та місці, тобто 08.04.2024, перебуваючи у службовому приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці), що за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, посягаючи на встановлений порядок підлеглості, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без поважних причин, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 17, 19, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 28, 29, 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та й іншого законодавства України, про яке останній достовірно був обізнаний, в усній формі відкрито відмовився виконувати згаданий письмовий наказ першого заступника Голови Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7 від 05.04.2024 № 586-ОС «Про особовий склад», яким ОСОБА_5 зараховано в розпорядження начальника 1 прикордонного загону, звільнивши з посади, яку він обіймав у підрозділі 31 прикордонного загону, та усний наказ заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці) підполковника ОСОБА_8 , яким ОСОБА_5 доведено порядок виконання наказу генерал-майора ОСОБА_7 від 05.04.2024 № 586-ОС «Про особовий склад», що в свою чергу віддані у встановленому Законом порядку, уповноваженими командирами (начальниками), в межах їх повноважень, не суперечили чинному законодавству, не носили в собі явно злочинного змісту, були сформульованими чітко і не допускали подвійного тлумачення, не були пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод солдата ОСОБА_5 , а відтак підлягали беззастережному та неухильному виконанню останнім у встановлений строк, тобто щодо його вибуття 08.04.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Чернівці) у розпорядження начальника 1 прикордонного загону та відповідно прибуття у строк до 09.04.2024 до розташування ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_4 для подальшого проходження військової служби.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, підтвердивши при цьому викладені в обвинуваченні фактичні обставини вчинення ним злочину. Крім того, пояснив, що не зовсім зрозумів суть наказу і прийняв необдумане рішення, однак шкодує за свій необдуманий вчинок. Бажає в подальшому проходити військову службу і просив суворо не карати.
Враховуючи, що фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 та кваліфікація його дій учасниками процесу не оспорюється, суд, роз'яснивши їм порядок та наслідки розгляду справи в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, та переконавшись при цьому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, а також відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, аналізуючи всі докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України доведена в повному обсязі, і органом досудового слідства правильно кваліфіковані його дії за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи, особу винного та його відношення до скоєного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Зокрема, обираючи обвинуваченому міру покарання, суд приймає до уваги те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких злочинів.
Також судом враховуються і дані про особу обвинуваченого зокрема, те що за місцем проходження служби він характеризується позитивно, стан його здоров'я, зокрема згідно довідки гарнізонної військово-лікарської комісії ОСОБА_5 визнаний придатним до військової служби, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, раніше не судимий, бажає в подальшому проходити військову службу.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Визнання вини, щире каяття обвинуваченого, молодий вік та активне сприяння розкриттю злочину на підставі ст.66 КК України, суд визнає обставинами що пом'якшують його покарання.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до переконливого висновку, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства, і вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Саме такий вид покарання на погляд суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 65-67, 75,76 КК України ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 395, 615 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини НОМЕР_3 ; повідомляти командира військової частини НОМЕР_3 про зміну місця проживання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому негайно.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1