Єдиний унікальний номер 725/3361/24
Номер провадження 2/725/525/24
27.06.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 25 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №601866896 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. За загальними умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Таким чином, відповідачу було надано кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на суму 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення наданих йому кредитних коштів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Крім того, 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №601866896 від 25 липня 2021 року.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №601866896 від 25 липня 2021 року.
В подальшому, 06.03.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу №6/03/24, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором №601866896 від 25 липня 2021 року перейшло до ТОВ «Юніт капітал».
Так, відповідно до реєстру боржників від 06.03.2024 року до Договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 року, до Позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20060 грн. 25 коп., з яких 6 000 грн. 00 коп., заборгованість по кредиту, 14060 грн. 25 коп. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Разом з тим, ОСОБА_1 не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №601866896 від 25 липня 2021 року, яка становить 20060 грн. 25 коп. Крім цього, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422 гривень 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 19.04.2024 року по справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, та не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення на сайті суду оголошення про його виклик. Причину своєї неявки суду не повідомив. Відзиву на позов та жодних клопотань, заяв до суду не надав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами склались відносини зобов'язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту та договорами факторингу.
Так, 25.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №601866896(а.с.21-26).
Відповідно до п.п.1.1, 1,7 договору позичальнику надано кредит в сумі 6000 грн. на строк 28 днів від дати отримання кредиту до 22.08.2021 року (дисконтний період). Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Таким чином, сторони визначили можливість позичальника користуватися кредитними коштами в межах дисконтного періоду, а саме до 22.08.2021 року (п. 1.7).
Пунктом 1.8 Договору сторони погодили, що встановлений у п 1.7 Договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено, кількість продовження дисконтного періоду на умов визначених договором не обмежена.
Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п 1.8 та 1.12.1 Договору. У будь якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Пунктом 4.3 сторони погодили, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст.625 ЦПК України.
Відповідно до п.1.9.1. Договору на період строку, визначеного п. 1.7. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 368,65 % річних , що становить 1,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.
Пунктом 1.9.2 Договору передбачено, що за умови продовження Дисконтного періоду на умовах п 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною ставкою в розмірі 525,40% річних, що становить 1,44 % в день від суми кредиту.
Так, пунктом 1.9.3 Договору визначено, що якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку передбаченому п 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування.
В подальшому, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року, укладено Додаткову угоду №19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
На виконання вимог договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон плюс» реєстр прав вимоги № 153 від 28.09.2021 року, зокрема, щодо кредитного договору від 25 липня 2021 року №601866896.
Крім того, 06.03.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 06/03/24 відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Так, відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20060 грн. 25 коп.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Так, частиною 2 статті 639 ЦК Українитакож визначено, якщо торонни домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, судом встановлено, що 25 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №601866896, який укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
При цьому, кредитор виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 6000 грн. на платіжну картку, вказану відповідачем у заявці на отримання кредитних коштів, та матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення коштів на погашення зобов'язань. Зокрема, відповідач не був позбавлений процесуальної можливості на спростування обставин щодо не перерахування йому коштів, надавши відповідну виписку по рахунку.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Нормами ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Уклавши договір факторингу позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідача за кредитними зобов'язаннями за договором №601866896.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Крім того, позивач у зв'язку із захистом свої прав поніс судові витрати які складаються із наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 2422 грн. 40 коп.,
Отже з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Також позивач, у зв'язку із захистом свої прав поніс судові витрати які складають із наступного: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Даючи оцінку зазначеним вище аргументам, суд враховує їх з огляду на складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих представником позивача ОСОБА_2 послуг та виконаних робіт й відповідно приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст. 206, ст.ст.258 - 260,263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, Рогнідинська,буд.4,літера А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором №601866896 від 25.07.2021 року в розмірі 20 060 грн. 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс 10) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс 10) судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Н.В. Піхало