Справа № 2-4557/11
Провадження № 4с/712/50/24
01 липня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі :
головуючого судді Троян Т.Є.,
за участі секретаря П'ятун Я.О.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінанс груп", боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулась ОСОБА_1 на дії начальника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінанс груп", боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх вимог у скарзі скаржник посилався на те, що 12.02.2024 року начальником Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А.М. за результатом розгляду заяви ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» на постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко В.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2024 у ВП № 40068875 було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 40068875 від 23.01.2024 року та зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Постанова головного державного виконавця Назаренко В.А. від 23.01.2024 року, якою було закінчено виконавче провадження була винесена на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом). Виконавчим документом, що перебував на виконанні державного виконавця Назаренко В.А. був виконавчий лист № 2-4557/11 від 08.08.2013 року, виданий на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.2012 року по справі № 2-4211/12. В резолютивній частині вказаного рішення зазначено про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором №265п/12/2007-840 від 29.11.2007 року в розмірі : по тілу кредиту 113931,21 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 910298,97 грн., заборгованість по відсотках - 3255,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 26011,12 грн., пеню за порушення умов договору 429,16 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 3428,95 грн., а всього 117615,87 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 939739,04 грн.
Боржник, сплативши всю суми заборгованості в гривнях згідно рішення суду, надав державному виконавцю підтвердження сплати заборгованості в розмірі 939739,04 грн., а державний виконавець, виніс відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 40068875, оскільки згідно з ч.1 ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Вказане рішення начальника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А.М., яке прийнято за результатом розгляду заяви ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» представник заявника вважає незаконним, таким, що суперечать нормам законодавства про виконавче провадження та підлягає скасуванню. Просив: визнати неправомірними дії начальника Першого ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Бондаренко А.М. щодо винесення постанови про результати перевірки виконавчого провадження від 12.02.2024 року у ВП №40068875; скасувати постанову начальника Першого ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Бондаренко А.М. від 12.02.2024 року у ВП №40068875 про результати перевірки виконавчого провадження ВП №40068875. Просив стягнути з Першого ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 гривень.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.05.2024 скаргу залишено без руху та наданий термін на усунення недоліків, яка скаржником 11.06.2024 року виконана.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2024 скаргу прийнято до розгляду в письмовому провадженні без виклику сторін.
Представник Першого ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Анісімов О.О. скерував заперечення (відзив) на скаргу, просив відмовити у її задоволенні. правом на подання заперечень на скаргу не скористався. В обґрунтування заперечень вказував, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2024, звернувся зі скаргою до Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), яку мотивував тим, що станом на 23.01.2024 з боржника було стягнуто грошові кошти у розмірі 939739,04 гривень, але з урахуванням офіційного валютного курсу НБУ, встановленого для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора) сума стягнутих грошових коштів складала лише 27 954,05 доларів США, що з урахуванням правових позицій Верховного Суду не свідчить про належне та повне виконання рішення суду. Відтак залишок заборгованості по виконавчому листу становить 89 661 доларів США 82 центи. Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до вимог абз. 8 п. 1 розд. ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. N? 512/5 (далі - Інструкція) начальник відділу державної виконавчої служби має право перевірити законність виконавчого провадження, що перебуває на виконанні у цьому відділі. Проведеною перевіркою постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко В.А. про закінчення виконавчого провадження №40068875 від 23.01.2024 було скасовано, про що складено постанову від 12.02.2024 за підписом начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко Альони Миколаївни. Державний виконавець зобов'язаний керуватися положеннями ст. 53 Закону (ст. 49 Закону - в новій редакції), за частиною третьою якої в разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення в боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов?язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов?язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених ст. 49 Закону. При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов?язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора). За вказаних обставин, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вважає постанову начальника відділу від 12.02.2024 такою, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Просив також відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката, оскільки вважав її розмір завищеним, неспівмірним до складності даної справи та недоведеним, оскільки відсутній детальний опис робіт, виконаних адвокатом.
Інші учасники правом на подання заперечень, пояснень на скаргу не скористалися.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.2012 року по справі № 2-4211/12 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором №265п/12/2007-840 від 29.11.2007 року в розмірі : по тілу кредиту 113931,21 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 910298,97 грн., заборгованість по відсотках - 3255,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 26011,12 грн., пеню за порушення умов договору 429,16 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 3428,95 грн., а всього 117615,87 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 939739,04 грн.
На підставі зазначеного рішення ПАТ «КБ «Надра» було видано виконавчий лист, який стягувачем пред'явлено до примусового виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
23 січня 2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко В.А. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 40068875 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
За результатами розгляду заяви директора ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» постановою начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А.М. від 21 лютого 2018 року було скасовано вищевказану постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 40068875 та зобов'язано державного виконавця Назаренко В.А. провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Своє рішення начальник виконавчої служби мотивувала тим, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, яке існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому погашення суми, що підлягала стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 у справі №461/12665/14-ц від 16.01.2019.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Такі кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення про виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Таким чином, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті
З огляду на зазначене виконання за виконавчим листом повинне було здійснюватися в іноземній валюті.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до частини третьої цієї статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
У справі, яка переглядається, встановлено, що виконавче провадження відкрито за виконавчим листом, виданим Соснівським районним судом м. Черкаси на підставі рішення цього суду від 17 червня 2012 року, яким було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором №265п/12/2007-840 від 29.11.2007 року в розмірі: по тілу кредиту 113931,21 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 910298,97 грн., заборгованість по відсотках - 3255,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 26011,12 грн., пеню за порушення умов договору 429,16 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 3428,95 грн., а всього 117615,87 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.12.2011р. складає 939739,04 грн.
Тобто, визначаючи характер грошового зобов'язання, суд вирішив стягнути з боржників грошові кошти саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржників, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржників, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).
Враховуючи викладене, державний виконавець зобов'язаний був під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки між стягувачем та боржниками існувало валютне грошове зобов'язання і заборгованість за кредитним договором була стягнута судом в іноземній валюті - доларах США.
При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу.
Аргументи заявника про те, що законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену в рішенні суду, а тому законним є винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», не заслуговують на увагу, оскільки від цього висновку відступила Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).
За вказаних обставин, оскаржувані дії та рішення начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А.М. яким скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є обґрунтованим, прийнятим відповідно до закону та в межах наданих повноважень.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінанс груп", боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 01.07.2024.
Суддя Т.Є. Троян