Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/630/24
Провадження № 2/553/681/2024
Іменем України
28.06.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Долгової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу №553/630/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
Позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом, у якому просить:
Визнати спільною сумісною власністю подружжя 4/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності., та визнати за ним право власності на 2/25 частки зазначеного домоволодіння, яке було придбано за договором купівлі-продажу в період шлюбу.
Ухвалою судді від 19.03.2024 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд по суті на 28.06.2024 року о 9.00 год.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з'явилися, від представника відповідачки надійшла заява про розгляд справи без їх участі, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.05.2012 року, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 05.06.2023 року справа № 553/1127/23.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.09.2021 року в період шлюбу ОСОБА_2 придбала 4/25 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 367251395, ОСОБА_2 на праві власності має 4/25 часток, придбаних за договором купівлі-продажу від 01.09.2021 року та 3/10 часток, отриманих по дговору дарування від 29.09.2017 року, у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ч. 1ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Ст. 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Ч. 1ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Ч. 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Ст. 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися, обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
Зі змісту п. п.23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
4/25 часток спірного будинку набуті сторонами за час шлюбу, тому у відповідності до чинного законодавства є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про необхідність поділу спільної сумісної власності подружжя між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачем право власності на 2/25 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Нормами ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Разом з цим, відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що спір виник внаслідок дій саме позивача, відповідачка будь-яких прав позивача не порушувала, суд вважає за необхідним залишити за позивачем сплачений ним судовий збір.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.4, 5, 12, 13, 81, 137, 206 247, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст.1216-1218, 1222, 1242, 1272, 1276 ЦК України ст.ст.60, 69-71 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, задовльнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4/25 часток житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності (номер відомостей про речове право: 43735562).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 2/25 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності.
Залишити у праві власності ОСОБА_2 право власності на 2/25 та 3/10 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності.
Судовий збір в сумі 1462,64 грн. залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. В. Фоміна