Єдиний унікальний номер справи 333/1540/22
Номер провадження 1-кс/333/1829/24
іменем України
27 червня 2024 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання прокурора обвинуваченогоОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №333/1540/22 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України -
25 червня 2024 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшла заява про відвід судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 по кримінальному провадженні №333/1540/22. В обґрунтування заяви зазначено, що за заявою ОСОБА_4 про злочин порушено і розслідується кримінальне провадження № 42024120000000098 від 23.05.2024 р., порушеного по факту вчинення суддею ОСОБА_5 в групі з іншими особами незаконного втручання в автоматичні інформаційні системи з метою фальсифікації матеріалів судового слідства - приховування своєї попередньої незаконної діяльності в судових засіданнях -. ч. 3 ст. 361 КК України. В зв'язку з викладеним суддя ОСОБА_5 не зможе надалі здійснювати об'єктивний і неупереджений розгляд кримінального провадження що до нього, так як подальші дії (рішення) в ньому будуть вчинятися з метою приховати свою незаконну (злочинну) діяльність в даному провадженні (що до нього) і таким чином вплинути на хід та результати розслідування іншого кримінального провадження № 42024120000000098 порушеного по факту його злочинних дій в судовому засіданні 27.11.2023 р.
Так як подальше прийняття процесуальних рішень в його кримінальному провадженні, буде безпосередньо впливати на наявність кримінального провадження, яке було порушено по факту вчинення суддею ОСОБА_5 , за ч. 3 ст. 361 КК України, незаконних (злочинних) дій в кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_4 ч. 4 ст. 152 КК України.
Враховуючи вищевикладене, наявність кримінального провадження щодо судді ОСОБА_5 , який є головуючим в кримінальному провадженні № 120210820001486 від 02.11.2021 р., по справі № 333/1540/22, він не може надалі здійснювати об?єктивний і неупереджений розгляд в кримінальному провадженні, тому підлягає відводу.
У судовому засіданні обвинувачений підтримав заявлений відвід, з доводів зазначених у ньому.
Суддя ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим судом про час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явився, відповідно ч.3 ст.81 КПК України надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти заяви, вважає її безпідставною та не обґрунтованою відповідно до вимог КПК України. Також зазначила, що ОСОБА_4 вже заявив більше ніж 30 відводів судді ОСОБА_5 та робить це з метою затягування процесу.
Суд, дослідивши заяву про відвід та надані матеріали, заслухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, приходить до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Згідно з ч. 1. ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.
За положеннями п. 1 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості» стосовно відводів суддів, то слід зазначити наступне.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Однак, перевіривши доводи заяви про відвід, суд вважає, що заявлені обвинуваченим підстави, щодо упередженості судді ОСОБА_5 , не знайшли свого належного підтвердження.
Заявником ОСОБА_4 вказана заява про відвід виказана з надуманих підстав, оскільки обставини які, на думку заявника можуть бути підставами для відводу судді існують лише у формі припущень, висловлених самим ОСОБА_4 , і не підтверджується жодними об'єктивними даними. При цьому, суд вважає, що та обставина, що заявником було нібито подано заяву за якою внесено відомості до ЄРДР за №42024120000000098 і таке провадження стосується зокрема і судді ОСОБА_5 , жодним чином не може бути доказом упередженого та необ'єктивного ставлення судді до розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 152 КК України, а також його особистої заінтересованості в результатах провадження і така обставина, за її дійсного існування, оскільки доказів на підтвердження викладеного до заяви долучено не було, може вплинути на її об'єктивність при розгляду заяви про відвід.
З наданого витягу з ЄРДР за №42024120000000098 вбачається тільки, що ухвало слідчого судді Леніннського районного суду м. Кіровограда від 16.05.2024 року зобов'язано Кіровську обласну прокуратуру внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 05.04.2024 року за фактом можливого вчинення суддею Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_5 , секретарем судового засідання ОСОБА_6 , процесуальним прокурором ОСОБА_7 та невстановленою особою, яка назвалась на прізвище ОСОБА_8 27.11.2023 року незаконні злочинні дії у вигляді несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж.
Рішення по даному кримінальному провадженню ще не прийнято, підозру нікому не пред'явлено.
Суд звертає увагу, що процесуальні порушення які допущені судом при розгляді справи, можуть бути перевірені судом вищої інстанції за результатами оскарження відповідних кінцевих рішень у справі.
Виходячи з наведеного, слід дійти до висновку, що ствердження обвинуваченого, щодо упередженого ставлення судді є його припущенням, яке жодним чином не підтвердилося.
А тому, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення відводу судді ОСОБА_5 немає, а тому заяву слід залишити без задоволення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу обвинуваченого та його захисника на наступне, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, суд бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких з'явлення відводу зазвичай не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Керуючись ст.ст.75, 80 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №333/1540/22 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали складено та проголошено 01 липня 2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя ОСОБА_1