Справа № 331/3035/23
Провадження № 1-кп/331/219/2024
01 липня 2024 року м.Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022210000000050 від 25.05.2022 р., з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м.Мукачеве Закарпатської області, українця, громадянина України, не одруже-
ного, освіта середня, не працюючого, який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , та проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.111-1 ч.7 КК України,
Не пізніше травня 2022 р. у громадянина України ОСОБА_6 , як радикально налаштованої проти дій органів державної влади України особи, виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території Запорізької області.
При цьому, ОСОБА_6 був обізнаний, що 24 жовтня 1945 р. набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також: інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об'єднаних Націй. Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 р. про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є російська федерація.
Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 07 березня 1955 року визнана СРСР, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголо-шено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки, у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 р. №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02 березня 1999 р. № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору, російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалеж-ною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюєть-ся на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
24 лютого 2022 року, в порушення вищевказаних умов міжнародних договорів російською федерацією (далі - рф) здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України та розпочато ведення агресивної війни і захоплення її територій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому було неодноразово продовжено.
ОСОБА_6 було відомо, що після незаконного вторгнення російської федерації на територію України та окупації частини її території, зокрема міста Бердянська Запорізької області, представниками збройних сил та інших державних органів рф взято під контроль будівлі та споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі, а також створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації.
Також ОСОБА_6 знав, що не пізніше квітня 2022 року, точну дату встановити не виявилось можливим, представниками окупаційних органів влади рф на території м.Бердянська Запорізької області створено так зване «управление внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району», з метою незаконно виконання країною-агресором правоохоронних функцій на території м.Бердянська та Бердянського району.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у травні 2022 р., але не пізніше 17 травня 2022 року, умисно, добровільно вступив до складу незаконного правоохорон-ного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області - «управление внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району», де його було призначено на посаду помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції.
Після зайняття вказаної посади ОСОБА_6 , у період з травня по червень 2022 року, відповідно до своїх функціональних обов'язків, спільно з представниками окупаційної влади російської федерації, виконував злочинні завдання незаконного правоохоронного органу в місті Бердянську Запорізької області.
18 травня 2022 р. ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою належного функціонування незаконного правоохоронного органу, провів огляд трупа в морзі тимчасово окупованого м.Бердянська Запорізької області.
Цього ж дня, продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, ОСОБА_6 незаконно опитав двох громадян та склав про це відповідні протоколи.
23 травня 2022 р. ОСОБА_6 , забезпечуючи функціонування незаконного правоохоронного органу, перебуваючи на території лікарні у тимчасово окупованому м.Бердянську, особисто здійснив незаконний пошук очевидців загибелі невстановленої особи, опитав їх, відібрав пояснення, для подальшого використання вказаної інформації в службовій діяльності вищезазначеного незаконного правоохоронного органу.
Наступного дня, 24 травня 2022 р., ОСОБА_6 , як службова особа незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області, особисто здійснив перевірку перебування фігурантів кримінальної справи на відповідних обліках у психіатричній лікарні.
У цей же день, ОСОБА_6 , усвідомлюючи свою злочинну діяльність, особисто, від імені незаконного правоохоронного органу, в ході розслідування кримінальної справи, доставив у міську лікарню тимчасово окупованого м.Бердянська запит для подальшого отримання та використання інформації представниками т.зв. «управления внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району».
У подальшому, 03 червня 2022 року, ОСОБА_6 , продовжуючи виконувати свої службові обов'язки для досягнення злочинної мети окупаційної адміністрації країни-агресора, провів незаконний обшук за адресою: АДРЕСА_3 , де проживав громадянин ОСОБА_7 , в ході якого незаконно вилучив мисливську та травматичну зброю, патрони до неї. Окрім цього, за результатами проведення вищезазначеного обшуку, ОСОБА_6 також було складено та зареєстровано рапорт у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області - «управлении внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району», щодо виявлення під час проведення оперативно-розшукових заходів, нібито незаконного зберігання вогнепальної зброї громадянином ОСОБА_7
06 червня 2022 р. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на діяльність незаконного правоохоронного органу, провів незаконний обшук за адресою: АДРЕСА_4 , де проживав громадянин ОСОБА_8 , в ході якого незаконно вилучив гладкоствольну зброю та патрони до неї. Окрім цього, за результатами проведення вищезазначеного обшуку, ОСОБА_6 також було складено та зареєстровано рапорт у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області - «управлении внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району», щодо виявлення під час проведення оперативно-розшукових заходів, нібито незаконного зберігання зброї громадянином ОСОБА_8 .
У червні 2022 р. ОСОБА_6 , діючи з метою належного функціонування незаконного правоохоронного органу, як помічник оперуповноваженого, брав участь у чергуванні відділу кримінальної поліції «управления внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району».
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , діючи умисно, добровільно, з травня по червень 2022 року, займав посаду помічника оперуповноваженого відділу кримінальної поліції у незаконному правоохоронному органі - «управлении внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району», створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області.
У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_6 не здійснювався через
проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3
ст.323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової
інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з'явився.
Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваче-ного (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 р. «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року», Бердянська міська територіальна громада Бердянського району включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до повідомлення про виявлений злочин від 24.05.2022 р. № 69/5/2-728 (т.1
а.с.244) встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває та фактично проживає на тимчасово окупованій території, а саме в
АДРЕСА_2 , з 18.05.2022 р. зайняв посаду оперативного співробітника
у так званій «народній міліції» м.Бердянська, здійснював окремі оперативні заходи за факта-
ми смерті та зникнення безвісти людей, проводив огляд трупів, викликав та опитував за від-
повідними фактами свідків, родичів, знайомих зниклих та знайдених мертвими людей, скла-
дав відповідні протоколи, тощо.
Відповідно до даних Особової картки (т.1 а.с.246, т.3 а.с.22) ОСОБА_6 є громадянином України, документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданий Тернопільським МВ УМВСУ в Тернопільській області, та паспортом громадя-нина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 30.07.2014 р., орган видачі - 6190.
Відповідно листа щодо виконання доручення слідчого від 25.05.2022 р. (т.3 а.с.23) в рамках кримінального провадження № 22022210000000050 від 25.05.2022 р. встановлено, що ОСОБА_6 тимчасово проживає в м.Бердянську Запорізької області, використовує номер мобільного телефону НОМЕР_3 , з 18.05.2022 р. призначений на посаду оперативного співробітника у так званій «народній міліції» окупованого росією м.Бердянська. ОСОБА_9 - батько ОСОБА_6 , є полковником запасу медичної служби СБУ, займав посаду начальник ВМС ІНФОРМАЦІЯ_4, підтримує рішення ОСОБА_6 зайняти посаду в незаконній «народній міліції», консультує щодо окремих аспектів оперативної роботи, «перспектив служби», коректності складання протоколів, правопису на російській мові, використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_4 .
Відповідно листа щодо виконання доручення слідчого від 25.05.2022 р. (т.3 а.с.24) в рамках кримінального провадження № 22022210000000050 від 25.05.2022 р. встановлено, що ОСОБА_6 придбав сім-картку російського оператора мобільного зв'язку з номером НОМЕР_5 та ОСОБА_9 придбав сім-картку російського оператора мобільного зв'язку з номером НОМЕР_6 .
Відповідно листа щодо виконання доручення слідчого від 25.05.2022 р. (т.3 а.с.25) в рамках кримінального провадження № 22022210000000050 від 25.05.2022 р. встановлено, що ОСОБА_6 підтримує контакт з ОСОБА_10 , який до початку повномасштабного вторгнення працював у Бердянському ВП ГУНП в Запорізькій області, після захоплення російськими військами окремих територій в Запорізькій області, перейшов на бік ворога та займає одну з керівних посад у так званій «народній міліції» м.Бердянська, користується засобом стільникового зв'язку з номером НОМЕР_7 .
Відповідно листа щодо виконання доручення слідчого від 19.09.2022 р. (т.2 а.с.1) в рамках кримінального провадження № 22022210000000050 від 25.05.2022 р. встановлено, що ОСОБА_6 на власному смартфоні (імеіНОМЕР_14) використовує месенджер «Telegram» з прив'язкою до власного номеру телефону НОМЕР_8 , в якому здійснює листування з особою на ім'я ОСОБА_11 , який займає одну з керівних посад у так званій «народній міліції» м.Бердянська, користується месенджером із прив'язкою до власного номеру телефона з номером НОМЕР_9 ..
Відповідно до протоколу огляду матеріалів за результатами проведення оперативно-технічних заходів від 03.08.2022 р. (т.3 а.с.28-29) зафіксована розмова між абонентом з номером телефону НОМЕР_10 та абонентом з номером телефону НОМЕР_8 (яким користується ОСОБА_6 ) щодо працевлаштування на роботу помічником оперативного співробітника та умов праці.
Відповідно до протоколу огляду матеріалів за результатами проведення оперативно-технічних заходів від 03.08.2022 р. (т.3 а.с.30-34) зафіксовані розмови 23 та 24 травня 2022 р. між абонентом з номером телефону НОМЕР_7 (яким користується ОСОБА_10 ) та абонентом з номером телефону НОМЕР_8 (яким користується ОСОБА_6 ) щодо огляду трупа, встановлення можливих свідків та їх опитування, надіслання запитів, вжиття відповідних заходів для розкриття злочину.
Відповідно до протоколу огляду матеріалів за результатами проведення оперативно-технічних заходів від 03.08.2022 р. (т.3 а.с.35-43) зафіксовані розмови 18 травня 2022 р. між абонентом з номером телефону НОМЕР_4 (яким користується ОСОБА_9 ) та абонентом з номером телефону НОМЕР_8 (яким користується ОСОБА_6 ) щодо оперативної роботи останнього, огляду трупа, опитування свідків, перший абонент надає консультації щодо російського правопису, правильності складання та формулювання пояснень свідків в протоколі, також другий абонент висловлює невдоволеність умовами та графіком праці оперативного співробітника.
Відповідно до протоколу огляду від 08.08.2022 р. (т.3 а.с.44-45,46) предметом огляду є протоколи огляду матеріалів за результатами проведення оперативно-технічних заходів та оптичного диску, на якому збережені аудіо файли з розмовами ОСОБА_6 , який користується номером мобільного телефону « НОМЕР_8 », з іншими представниками незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області - управление внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району», під час яких ОСОБА_6 обговорює різні аспекти так званої правоохоронної діяльності на тимчасово окупованій території.
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.07.2022 р. (т.3 а.с.62-66), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського апеляційного суду від 27.05.2022 р., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних комунікаційних мереж мобільного телефонного номеру НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_6 , та встановлено, що під час телефонних розмов з іншими абонентами, останній у розмові з батьком пропонує тому обійняти посаду керівника лікарні, призначення на яку обговорено з представником окупаційної адміністрації, про співпрацю з представниками фсб рф, та наявна розмова з правоохоронцем на ім'я ОСОБА_12 .
Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.07.2022 р. (т.3 а.с.68-74), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського апеляційного суду від 27.05.2022 р., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних комунікаційних мереж мобільного телефонного номеру НОМЕР_11 , яким користується ОСОБА_9 , а саме встановлена наявність телефонних розмов з абонентом НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_6 , під час яких останній у розмові з батьком пропонує тому обійняти посаду керівника лікарні, призначення на яку обговорено з представником окупаційної адміністрації, про співпрацю з представниками фсб рф.
Відповідно до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального експерименту від 31.08.2022 р. (т.3 а.с.81-84), з номера телефону НОМЕР_12 (оператор Латвії) здійснено телефонні дзвінки на номер чергової частини так званого «УВД г.Бердянска» НОМЕР_13 , а також на номер НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_6 , російською мовою від імені ОСОБА_13 , яку в травні 2022 р. допитував ОСОБА_6 , під час розмови останній повідомив, що в поліції вже не працює, а працює в адміністрації м.Приморська.
Відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем з месенджера «Telegram» від 13.10.2022 р. (т.2 а.с.12-162), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського апеляційного суду від 22.09.2022 р., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних інформаційних систем з месенджера «Telegram» з мобільного телефонного номеру НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_6 , а саме встановлена наявність листування в період з 10.05.2022 р. по 19.06.2022 р. з користувачами « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 », «ОСОБА_20», «ОСОБА_21», які є співробітниками так званого «УВД г.Бердянска», 18.05.2022 р. користувач « ОСОБА_16 » надіслав в групу повідомлення з проханням добавити в дану групу нового співробітника і вказав номер телефону НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_6 .
З Додатку № 11 до протоколу (т.2 а.с.102) вбачається, що ОСОБА_6 під № 26 включений до «Графика дежурства отдела криминальной полици УВД по АДРЕСА_2 на июнь месяц 2022 г.».
З Додатку № 18 до протоколу (т.2 а.с.123) вбачається, що «03.06.2022 г. в 15:40 Бердянским УВД зарегистрировано рапорт и.о. о/у ОУР ОСОБА_6 о том, что при проведении оперативно-розыскных мероприятий установлено, что ОСОБА_7 , проживает: АДРЕСА_3 , незаконно хранит огнестрельное оружие…».
Відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем з месенджера «Telegram» від 30.09.2022 р. (т.2 а.с.163-246), проведеної на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського апеляційного суду від 22.09.2022 р., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних інформаційних систем з месенджера «Telegram» з мобільного телефонного номеру НОМЕР_9 , яким користується ОСОБА_11 , в даних «контактної книги» наявний акаунт, підписаний як « ОСОБА_17 » з номером мобільного оператора НОМЕР_5 , в групі наявне листування щодо життєдіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , учасником спільноти також є особа, підписана як « ОСОБА_18 ».
Відповідно до протоколу огляду від 01.03.2023 р. (т.3 а.с.87-110) та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом встановлено, що в мережі Інтернет розміщена інформація щодо окупації міста Бердянська російськими військовими та створення окупаційного органу влади - «ВГА города Бердянска».
Відповідно до протоколу огляду від 01.03.2023 р. (т.3 а.с.111-122) та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом встановлено, що в мережі Інтернет розміщена інформація про створення та початок роботи в окупованому м.Бердянську поліції - незаконного право-охоронного органу - «управление внутренних дел по городу Бердянску и Бердянскому району».
Згідно протоколу впізнання за фотознімками від 24.03.2023 р. (т.3 а.с.124-127) свідок ОСОБА_19 впізнав особу, зображену на фото під № 2, як ОСОБА_6 , згідно довідки до протоколу на фото № 2 зображений ОСОБА_6 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що він особисто знайомий з ОСОБА_6 , з яким навчався в м.Тернополі в одному класі, вони товаришували, після закінчення школи спілкувались ще протягом приблизно п'яти років, а потіи ОСОБА_6 разом із батьками виїхав до Херсонської області, а згодом до м.Бердянська, де його батьки купили хату. Після повномасштабного вторгнення рф, ОСОБА_6 особисто телефонував свідку приблизно три рази. Спочатку повідомив, що йому важко в окупації, відсутні гроші, намагався виїхати з м.Бердянська. Приблизно через два-три тижні ОСОБА_6 знову зателефонував та повідомив, що у нього все добре, життя налагодилось, конкретно про свою роботу не розповідав, але свідок із розмови зробив висновок, що ОСОБА_6 перейшов на бік ворога та розпочав співпрацю з рф. З огляду на те, що свідок не підтримав позицію колишнього однокласника, вони взагалі перестали спілкуватись. Також, в мережі Інтернет свідок бачив відеоролик, на якому був зображений ОСОБА_6 , який роздавав гуманітарну допомогу в м.Бердянську.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 вважає, що провина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, показаннями свідка не підтверджений факт саме добровільного зайняття обвинуваченим посади та якої саме, документальне підтвердження цього факту також відсутнє, досліджені докази є неналежними, обвинувачення ґрунтується на припущеннях, просив постановити виправдувальний вирок.
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в тому числі добровільність зайняття ним посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.7 ст.111-1 КК України за ознаками добровільного зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд ураховує також роз'яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 р.), що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання,: відсутні.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, відсутні.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
Так, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мешкає на тимчасово окупованій території України.
ОСОБА_6 вчинено тяжкий злочин проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та в органах влади, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання.
Підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання відповідно до вимог ст.ст.75, 76 КК України, або для призначення відповідно до ст.69 КК України покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.7 ст.111-1 КК України, суд не знаходить.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.03.2023 р. відносно ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопо-рушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та в органах влади строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного затримання.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику в порядку абз.6 ч.3 ст.323 КПК України та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1