Номер провадження 1-кп/243/750/2024
Номер справи 243/4823/24
« 01 » липня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3
- обвинуваченого - ОСОБА_4
- захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовженням строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до Рішення зборів суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області № 6 від 05 травня 2022 року поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, кримінальне провадження за № 12024053510000146, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 березня 2024 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 19 червня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, інвалідом не являється, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, оператор-топогеодезист ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу статті 89 КК України,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частина 2 КК України,-
Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її на посаді оператора - топогеодезиста ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, маючи намір на придбання психотропної речовини, обіг якої заборонено - амфетамін, без мети збуту, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і ст.ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу психотропних речовин, 20 березня 2024 року більш точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 перебуваючи у місті тимчасового розташування Військової частини НОМЕР_1 , а саме в АДРЕСА_2 , за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення через мессенджер «Telegram»канал «Чорний юг» у невстановленої під час досудового розслідування особи особливо небезпечну психотропну речовину, амфетамін.
Того ж дня, після обумовленої оплати ОСОБА_4 за допомогою терміналу здійснив переказ грошових коштів у сумі 2000 гривень та надав свої анкетні дані та номер мобільного телефону для відправки посилки за допомогою ТОВ «Нова пошта».
29 березня 2024 року ОСОБА_4 через застосунок Нова пошта отримав повідомлення поштового відправлення з номером ТТН № 59001124562991 до відділення Нова пошта № 2 розташованого за адресою за адресою: Донецька область, Краматорський р-н, м. Слов'янськ, вул. Ярослава Мудрого, 12 .
Так, 29 березня 2024 року приблизно о 13 годині 16 хвилин ОСОБА_4 , якому достовірно було відомо про вміст посилки, перебуваючи у відділенні Нова пошта № 2, розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Ярослава Мудрого, 12, отримав посилку з номером ТТН № 59001124562991 , всередині якої знаходилась порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін, загальною масою 1,9870 г.
Під час огляду місця події 29 березня 2024 року в період часу з 17 годин 32 хвилин по 17 годин 39 хвилин, ОСОБА_4 , був зупинений співробітниками поліції у відділенні Нова пошта № 2 розташований за адресою: Донецька область, Краматорський р-н, м. Слов'янськ, вул. Ярослава Мудрого, 12 , де у останнього в посилці з номером ТТН № 59001124562991 виявлено та вилучено кристалічну речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін загальна маса якої складає 1,9870 г., що є великим розміром,яку ОСОБА_4 умисно, незаконно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15 лютого 1995 року, Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовини і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06 травня 2000 року придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 309 частиною 2 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.
18 червня 2024 року між Прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024053510000146, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 березня 2024 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно наданої суду разом з Обвинувальним актом Угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду справи повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні і б) сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частиною 2 КК України, з урахуванням ст. 58 КК України призначити службові обмеження для військовослужбовців на строк два роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 ( двадцяти) відсотків в дохід держави.
Згідно даної угоди Прокурор Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024053510000146, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 березня 2024 року та обвинувачений ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 309 частина 2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Також вказаною Угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частиною 2 КК України, з урахуванням ст. 58 КК України призначити службові обмеження для військовослужбовців на строк два роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 ( двадцяти) відсотків в дохід держави.
В Угоді передбачені наслідки укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні Угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, та просив суд Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в Угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частина 2 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження Угоди про визнання винуватості та заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно Угоди про визнання винуватості зобов'язання. Розуміє, що умисне невиконання Угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Укладаючи відповідну Угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також роз'яснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені ст. 473 КПК України і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена Угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь - якого насильства, примусу, погроз.
Просив Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити Угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження Угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог частини 5 статті 469 КПК України укладення Угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Перед ухваленням рішення про затвердження Угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував в обвинуваченого чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:
- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Суд роз'яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Сторони просять затвердити Угоду про визнання винуватості.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно частини 4 ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості між прокурором, підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода, завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частина 2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є не тяжким кримінальним правопорушенням, що в силу вимог частини 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1.4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і що угода відповідає вимогам закону, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, і тому суд вважає можливим затвердити Угоду про визнання винуватості між Прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024053510000146, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 березня 2024 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , так як дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 309 частина 2 КК України, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
У відповідності до вимог статті 50 КК України « Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11 грудня 2015 року № 13, сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання.
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: - положення пунктів 1 - 2 ч. 1 ст. 65 КК, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК; - ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м'який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.
Врахування зазначених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, є особою, що раніше не судима у відповідності до вимог ст. 89 КК України, на обліках у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, характеризується позитивно, безпосередньо приймав участь на території Донецької області по захисту незалежності й територіальної цілісності України, є учасником бойових дій.
У відповідності до вимог статті 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Сторони Угоди погодилися на призначення покарання у виді службового обмеження на строк два роки, з відрахуванням в дохід держави 20% від суми грошового забезпечення.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
Згідно Довідки Луганського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/113-24/1930-НЗПРАП від 12 квітня 2024 року проведеної в кримінальному провадженні №12024053510000146, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2024 року складають 2271 грн 84 коп.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити Угоду про визнання винуватості від 18 червня 2024 року між Прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024053510000146, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 березня 2024 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частина 2 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.58 КК України у виді службових обмежень для військовослужбовців на строк два роки, з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 ( двадцяти) відсотків в дохід держави.
Строк відбуття покарання у виді службових обмежень засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту реального виконання покарання у виді службових обмежень.
Виконання Вироку доручити Командиру Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).
Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, РНОКПП : невідомий, інвалідом не являється, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, оператор-топогеодезист ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів по кримінальному провадженню № 12024053510000146, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2024 року - Висновок експерта № СЕ-19/113-24/1930- НЗПРАП від 12 квітня 2024 року, у розмірі 2271 грн 84 коп ( дві тисячі двісті сімдесят одна грн. 84 коп)
Речові докази по справі: вилучені під час огляду, а саме: психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 1,9870 грам, запакований в спец. пакет 5665448, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12024053510000146, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2024 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 19 квітня 2024 року, що зберігаються у Камері схову при ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією № 339 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.
Роз'яснити, що у разі невиконання Угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з Клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі Угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України Угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий суддя ОСОБА_1