Єдиний унікальний номер 235/1417/24
Провадження № 2/235/669/24
26 червня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря судового засідання Леонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович, до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями, -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз О.В., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - ПрАТ «ШУ «Покровське») про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 21 листопада 2000 року по 7 вересня 2015 року, звільнений на підставі ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я.
За час роботи на підприємстві відповідача він набув хронічні професійні захворювання, зокрема, хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН І (один) ст.; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість початкові явища (І ст. за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ); хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом, про що було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 30 листопада 2015 року.
У п.16 Акту зазначено, що професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовленим впливом промислового фактору - вугільний пил, важкість праці.
За пунктом 17 Акту причиною виникнення професійного захворювання є потужність зовнішньої праці при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба 115,5 ВТ (ПДР-90 Вт), теж саме при роботі з переважною участю м'язів плечового поясу 49,5 Вт (ПДР 45 Вт), запиленість повітря робочої зони сягала 53,6 мг/куб.м при ГДК 10 мг/куб.м.
Згідно з довідкою Обласної профпатологічної МСЕК м. Краматорськ від 18.10.2016 серії АБ № 0045449 йому повторно безстроково визначено 65% втрати професійної працездатності (30% - за радикулопатією, 25% - за хронічним бронхітом, 10% - за приглухуватістю). Згідно з довідкою Обласної профпатологічної МСЕК м. Краматорськ від 18.10.2016 серії АВ № 0605362 йому повторно безстроково встановлено 3 групу інвалідності за професійним захворюванням та протипоказано важку фізичну працю, роботу в підземних умовах, вимушене положення.
Зазначає, що має постійні скарги на стан свого здоров'я, він змушений проходити лікування, що підтверджується медичними документами.
У зв'язку із вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки. Він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Крім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається наразі на його душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес та депресію.
Завдану йому моральну шкоду оцінює у 245 000 грн, яку просить стягнути з відповідача на свою користь (а.с.1-5).
Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.22).
14 березня 2024 року через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив, за яким позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивачем не надано доказів встановлення стійкої втрати професійної працездатності вперше.
Позивач умисно сприяв розвитку професійних захворювань. Епікризи та виписки з історії хвороби свідчать, що позивач мав ознаки професійних захворювань з 2012 року, але про ознаки професійних захворювань лікарів не повідомляв і проходив медичні огляди, за наслідками яких не був відсторонений від роботи, а відповідач не отримував документальних підтверджень необхідності його переведення або відсторонення/звільнення від роботи за станом здоров'я.
Підприємство з метою своєчасного виявлення ознак професійних захворювань та недопущення їх подальшого розвитку згідно із законодавством про охорону праці організувало проведення медичних оглядів, метою проведення яких є виявлення ознак професійних захворювань на ранніх стадіях з метою недопущення їх розвитку та переходу у хронічні професійні захворювання. За їх наслідками позивач визнавався таким, що не має ознак професійних захворювань. Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач у 2012 році вже мав ознаки хронічних професійних захворювань, але інші медичні документи свідчать про успішне проходження позивачем медичних оглядів та відсутність протипоказань до роботи у відповідача та ознак хронічних професійних захворювань. Таким чином, медичні документи, які використовував позивач, вводили підприємство в оману, не надавали позивачеві законних підстав для переведення на іншу менш шкідливу роботу або звільнення з робіт, під час виконання яких позивач зазнав впливу шкідливих факторів.
Зазначає також, що наявні інші істотні умови для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди. ПрАТ «ШУ «Покровське» не єдине підприємство, на якому позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів. Заявлений розмір відшкодування не відповідає усталеній судовій практиці. У разі, якщо суд дійде висновку про необхідність стягнення моральної шкоди, при стягненні цієї суми не потрібно зазначати про стягнення податків, так як питання щодо опублікування стягнутих сум повинно вирішуватися не судовим рішенням, а відповідно до норм податкового законодавства України, чинного на момент виконання рішення суду, тобто на час отримання доходу.
На підставі наведеного, відповідач просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.26-30).
15 березня 2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_4 подано відповідь на відзив, в якому представник наголошує, що факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Хронічне професійне захворювання та втрата працездатності позивача настали, оскільки в тому числі й відповідач як роботодавець не забезпечив створення нешкідливих та небезпечних умов праці, а тому в даному випадку наявна і вина відповідача як працедавця у виникненні у позивача хронічного професійного захворювання. Більш того, у зв'язку з отриманням хронічного професійного захворювання позивач більше не може виконувати ту роботу, якою займався раніше. Відповідач мав створити позивачу належні безпечні умови, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків були б неможливими.
Надані позивачем письмові докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я відбувалося при виконанні ним трудових обов'язків, що, у свою чергу, призвело до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Слід враховувати стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Вимушені зміни в житті позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я є незворотними.
Довідку МСЕК про первинне встановлення втрати професійної працездатності не було додано до позовної заяви, оскільки всі попередні довідки МСЕК вилучаються при проходженні повторних оглядів та не залишаються у осіб з інвалідністю.
Постановою Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21 викладено висновок про застосування нової редакції підпункту «а» пункту 164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України в частині оподаткування сум відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, що компенсується, зокрема, її батькам, згідно з яким такі суми не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку. Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Таким чином, грошові кошти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження його здоров'я, мають бути стягнуті без врахування податків та інших обов'язкових платежів.
Керуючись викладеним, сторона позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити (а.с.37-43).
Дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.
Позивач працював у ПрАТ «ШУ «Покровське» з 21.11.2000 по 07.09.2015, звільнений на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я (а.с.9).
Згідно з медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 13.09.2016 № 30/818, наданого Клінікою професійних захворювань Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» за № 2136 від 15.09.2016, ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання - хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (першого - другого ст.); хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, легкий ступінь (ІІ ст. за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ); хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом, захворювання професійні, встановлені ЦЛЕК ДУ «Інститут медицини праці НАМН» в 2015 році; протипоказана робота в умовах впливу небезпечних чинників виробничого середовища (а.с.13).
Як зазначено в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, складеного 30 листопада 2015 року комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого головним державним санітарним лікарем міста Красноармійська, Димитрова, Красноармійського району В.О.Лазарєвим 30.11.2015, професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовлених впливом промислового фактору - вугільний пил, важкість праці (п.16); причина професійного захворювання - потужність зовнішньої праці при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок тулуба 115,5 Вт (ПДР - 90 Вт), теж саме при роботі з переважною участю м'язів плечового поясу 49,5 ВТ (ПДР 45 Вт), запиленість повітря робочої зони сягала 53,6 мг/куб.м при ГДК 10 мг/куб.м, виробничий шум сягав 88 дБА при ГДР 80дБА (п.17); за час роботи на ПАТ ШУ «Покровське» не зафіксовано випадків порушення технологічних регламентів виробничого процесу, порушень техніки безпеки, гігієни праці з боку адміністрації підприємства, відсутності або несправності підіймальних і тягових пристроїв, що могло б сприяти виникненню профзахворювання. Даний випадок професійного захворювання узято до обліку на підставі п.63, п.98 Порядку проведення розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232) (п.19) (а.с.10-11).
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія АБ № 0045449, виданою Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією м. Краматорськ 18.10.2016, позивачу повторно встановлено 65% втрати професійної працездатності за сукупністю (30% - за попереко-крижовою радикулопатією, 25% - за хронічним бронхітом, 10% - за приглухуватістю) безстроково, визначена потреба у медикаментозному лікуванні за професійним захворюванням, санаторно-курортне лікування за попереко-крижовою радикулопатією.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0605362, виданою Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією м. Краматорськ 18.10.2016, позивачу повторно встановлено 3 групу інвалідності безстроково, протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах, вимушене положення, рекомендовано «Д» невролога, терапевта, ЛОР (а.с.12).
За інформацією Обласного центру медико-соціальної експертизи № 01-06/112 від 24.06.2024 надати на адресу суду копію первинної довідки МСЕК відносно ОСОБА_1 не вважається за можливе у зв'язку з тим, що законодавством не передбачено їхнє зберігання в органах МСЕК (а.с.56).
У відповідності до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Положеннями ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1).
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'ям (п.1 ч.2).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3).
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.5).
Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно зі ст.38 Гірничого закону України до обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.
Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «ШУ «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійних захворювань, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих та безпечних умов праці.
За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами у справі: копіями трудової книжки позивача, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у позивача, довідок МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності та встановлення групи інвалідності, виписок з медичної карти стаціонарного хворого, виписки з історії хвороби, медичного висновку ЦЛЕК про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання.
При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, а тому заперечення відповідача в цій частині суд знаходить безпідставними.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у 80 000 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПК України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).
Підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, зокрема, юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
У пункті 163.1 статті 163 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пункт 164.1 статті 164 ПК України та підпункт 164.1.1 цього пункту).
Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466 ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Отже, з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом», тобто суми відшкодування моральної шкоди підлягають оподаткуванню.
Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров'ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, зокрема, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Правовий висновок про те, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включаються суми відшкодування шкоди, завданої платнику податку внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, викладено також у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 264/5681/17, від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20, від 25 січня 2023 року у справі №598/438/21.
Таким чином моральна шкода у розмірі 80 000 грн підлягає стягненню без утримання з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно з п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеної частини позовних вимог в сумі 316,37 грн (968,96 грн х 32,65% : 100%), оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.43 Конституції України, ст.23 ЦК України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.43 Гірничого закону України, керуючись ст.ст.13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (м. Покровськ Донецької області, площа Незалежності, будинок 1А, код ЄДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень без утримання з цієї суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» в дохід держави судовий збір в розмірі 316 (трьохсот шістнадцяти) гривень 37 копійок.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.
Суддя Г.В. Назаренко