Справа № 344/13969/22
Провадження № 11-кп/4808/335/24
Категорія ч.2 ст.111 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
26 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Івано-Франківського міського суду від 23.04.2024 року у кримінальному провадженні №22022090000000900 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.111 КК України,-
Вказаним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківська, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має середню спеціальну освіту, одружений, має малолітню дитину, не працює, судимостей не має,
визнано виннним та засуджено за ч.3 ст.15, ч.2 ст.111 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Згідно вироку, ОСОБА_8 вчинив незакінчений замах на злочин за таких обставин.
У період 14-23 липня 2022 року обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Івано-Франківську, отримавши від жителя Одеської області ОСОБА_10 , який діяв в інтересах представників Російської Федерації та її організацій, пропозицію на здійснення дій, спрямованих на допомогу Російській Федерації в здійсненні збройної агресії проти України, з метою встановлення каналу зв'язку, та погодившись на співпрацю, придбав СІМ-карточку оператора мобільного ПрАТ «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_1 , яку помістив у попередньо придбаний мобільний телефон марки «Samsung» модель «SM-G925F», та встановив на вказаний пристрій додаток для обміну повідомленнями «Telegram X», зареєструвавши в ньому профіль «ОСОБА_8 НОМЕР_1 ».
В подальшому, 23.07.2022 року, о 19 годині 08 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Івано-Франківську, використовуючи вищевказаний профіль в додатку для обміну повідомленнями «Telegram X», отримав від ОСОБА_10 , збереженого в контактах як « ОСОБА_11 », який діяв в інтересах представників ФСБ Російської Федерації, повідомлення, переслане від контакту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із завданням збору інформації щодо місця знаходження будівель центрів прийняття рішень, стратегічних військових об'єктів, блок постів на в'їзді та виїзді з міста Івано-Франківська, переміщення та скупчення військової техніки.
26.07.2022 року, о 22 годині 33 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Івано-Франківську, використовуючи вищевказаний профіль в додатку для обміну повідомленнями «Telegram X», під час листування з невстановленою досудовим розслідуванням особою - представником ФСБ Російської Федерації, яка використовувала номер телефону НОМЕР_2 , збережену в контактах як « ОСОБА_12 », підтвердив згоду на здійснення підривної діяльності проти України та о 22 годині 36 хвилин цього ж дня, отримав завдання зі збору актуальної інформації про місця знаходження блок постів, будівель центрів прийняття рішень, адміністрацій, підрозділів Національної Поліції, ІНФОРМАЦІЯ_3, військових частин, а також про пересування військової техніки в східному та південному напрямках України.
Разом з тим, злочинні дії ОСОБА_8 були припинені з причин, що не залежали від його волі, а тому він не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки 03.08.2022 року був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4.
З вироком суду не погодився обвинувачений ОСОБА_8 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає вирок незаконним через: неповноту судового розгляду; невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження; істотні порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Зокрема зауважує, що досліджені судом першої інстанції та наведені у вироку докази не доводять обвинувачення зазначене у вироку. Сам обвинувачений винуватість не визнав та стверджував, що не надавав ніякої згоди на вчинення дій, які утворюють склад злочину «державна зрада».
Крім того, суд не врахував, що до 03.08.2022 року він мав можливість вчинити дії, які вказували б на виконання ним завдання із надання актуальної інформації про державні та військові об'єкти, проте не вчиняв їх. Мобільний телефон марки «Samsung» модель «SM-G925F» та СІМ-карточку оператора мобільного ПрАТ «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_1 придбано на початку червня 2022 року, що підтвердив свідок ОСОБА_13 .
Такі обставини спростовують наявність злочинного умислу, надання згоди на співпрацю з ворогом, придбання телефону для вчинення злочину.
Також, про відсутність умислу свідчить невчинення дій для захисту інформації в телефоні від втручання інших осіб.
Також, суд не врахував, що переписка з абонентом на ім'я « ОСОБА_14 » стосувалася лише надійності ОСОБА_15 та не свідчить про згоду на збір та надання інформації.
Щодо спілкування з ОСОБА_10 , стверджує, що не був обізнаний у його діяльності на користь представників РФ, а тому висновки суду є припущенням.
Крім того, зазначає, що його активна поведінка під час досудового розслідування, повідомлення правоохоронним органам відомих обставин, сприяло розкриттю та розслідуванню кримінального провадження щодо ОСОБА_10 . Зазначені обставини суд мав врахувати як підставу для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.111 КК України.
Вважає, що обставини справи створені штучно внаслідок провокації правохоронних органів.
Окрім іншого зазначає, що в оскаржуваному вироку суду не зазначено, у якому кримінальному провадженні винесено вирок, час, місце, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форму вини і мотиву кримінального правопорушення.
Просить скасувати вирок та закрити провадження на підставі ч.1 ст.284 КПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений та захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, апеляційний суд приходить до висновку, що її слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Під час апеляційного розгляду було встановлено, що суд першої інстанції наведених вимог кримінального процесуального законодавства дотримався в повній мірі.
Так, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні незакінченого замаху на державну зраду.
При цьому суд обґрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , висновки експертиз, речові докази, протоколи НСРД, інших слідчих дій, аудіовідеозаписи та інші документи.
Сукупність зазначених доказів спростовує доводи обвинуваченого про недоведеність обставин зазначених у вироку.
Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_10 , який 07.10.2022 року вироком Приморського районного суду м.Одеси засуджений за ч.2 ст.111 КК України. Зазначений свідок підтвердив, що у 2022 році перебував на зв'язку із представниками ФСБ РФ для яких за грошову винагороду виконував завдання та збирав інформацію. Зазначеним представникам ФСБ він порадив ОСОБА_8 як надійну людину. ОСОБА_15 він попередив про ці обставини та зацікавив тим, що той буде отримувати грошову винагороду. Пізніше ОСОБА_15 підтвердив, що з ним зв'язалися.
Показання свідка ОСОБА_10 підтверджуються сукупністю доказів зібраних в ході проведення НСРД, якими зафіксовано переписку обвинуваченого з ОСОБА_10 та особами з номером абоненту російського оператору зв'язку НОМЕР_2 . Зокрема з тексту повідомлень вбачається, що ОСОБА_8 погодився виконувати завдання із збору актуальної інформації про місця знаходження блок постів, будівель центрів прийняття рішень, адміністрацій, підрозділів Національної Поліції, ІНФОРМАЦІЯ_3, військових частин, а також про пересування військової техніки в східному та південному напрямках України.
Зазначені докази узгоджуються і з фактичними даними отриманими в ході огляду мобільного телефону марки «Samsung», який був вилучений у обвинуваченого під час санкціонованого обшуку та приєднаний до матеріалів справи в якості речового доказу. Зокрема, в ньому зберіглася інформація про з'єднання з ОСОБА_10 .
Також встановлені судом обставини підтверджуються висновками комп'ютерно-технічної експертизи мобільного телефону «Samsung» модель «SM-G925F» серійний номер НОМЕР_3, у пам'яті якого виявлено встановлену програму « ОСОБА_19 » з історією обміну повідомленнями.
Окрім наведеного факт спілкування обвинуваченого з ОСОБА_10 підтверджується доказами зібраними під час НСРД та проведення експертизи відео та звукозапису.
Зміст переписки обвинуваченого з невідомою особою, яка має номер російського оператора зв'язку через програму « TelegramX », яка була предметом ретельного дослідження судом першої інстанції, є конкретним та однозначним. При цьому, за своєчасний збір актуальної інформації про місця знаходження зазначених в обвинуваченні об'єктів, ОСОБА_8 гарантовано винагороду, а «при скором развитии ситуации, гарантируют положительний статус в социуме».
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені у вироку докази логічні, послідовні та узгоджуються між собою. Зазначеним доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку як окремо, так і у сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Сукупністю зазначених доказів безперечно спростовуються твердження обвинуваченого, що вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину не доведено.
Цими ж доказами спростовується і твердження обвинуваченого про факт провокації з боку СБ України.
Що стосується доводів про наявність підстав передбачених ч.3 ст.111 КК України, вони не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Відповідно до зазначеної норми права, звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.
У даному випадку, злочин ОСОБА_8 не було доведено до кінця через його затримання працівниками правоохоронного органу. Його зв'язок з представниками іноземної держави та вид завдання доведені в ході досудового слідства.
На відсутність підстав для застосування зазначеної норми права вказує і невизнання винуватості обвинуваченим, який фактично у своїх показаннях заперечує проти встановлених судом обставин.
Не ґрунтується на нормах КК України і твердження обвинуваченого про відсутність складу кримінального правопорушення, оскільки він не вчинив ніяких діянь передбачених ст.1 ст.111 ККУкраїни.
Так, згідно фактичних даних отриманих в результаті НСРД «спостереження за особою», обвинувачений ОСОБА_8 спостерігав за об'єктами тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_3 (т.2 а.с.205-206).
Той факт, що обвинувачений не встиг зібрати необхідну кількість інформації та передати представникам іншої держави, не спростовує висновків суду, оскільки замах на кримінальне правопорушення відбувся, що і було враховано судом першої інстанції при кваліфікації дій ОСОБА_8 .
Факт отримання завдань саме від представників РФ з метою зазначеною у ч.1 ст.111 КК України, підтверджується сукупністю наведених доказів, зокрема показаннями ОСОБА_10 , який був засуджений за ч.2 ст.111 КК України та підтвердив, що передавав контакти ОСОБА_8 особам, які представлялися ФСБ РФ та збирали відповідну інформацію через громадян України, які незадоволені владою України та виправдовують військову агресію РФ. Саме тому він і порадив їм ОСОБА_8 .
Прямий умисел на досягнення мети зазначеної у диспозиції ч.1 ст.111 КК України, підтверджується вчиненням інкримінованих дій в період перебування України у стані війни з РФ.
Щодо апеляційних доводів обвинуваченого, що мобільний телефон марки «Samsung» ним придбано у червні, тобто до дій спрямованих на вчинення злочину, ці обставини не суперечать обвинуваченню визнаному судом доведеним, а тому не спростовують висновки суду першої інстанції. Обвинувачення не містить твердження, що телефон був придбаний ОСОБА_15 після прийняття пропозиції від ОСОБА_10 зв'язатися з представниками ФСБ РФ.
Враховуючи сукупність наведених доказів, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції щодо доведеності мотиву злочину.
Проаналізувавши викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваний вирок є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни.
Керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 23.04.2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_4