Єдиний унікальний номер 725/4120/24
Номер провадження 2/725/680/24
21.06.2024
Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:
головуючого судді Галичанського О. І.
при секретарі Симик І.М.,
за участю сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 19.12.2007 року уклав шлюб з відповідачкою .
Під час шлюбу у них із відповідачкою народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що спільне життя з відповідачкою не склалося. Шлюбні відносини припинено.
Стверджує, що спору про визначення місця проживання спільного з відповідачкою сина - немає.
10.05.2024 року між ним з відповідачкою було укладено договір про визначення місця проживання дитини , умов її утримання та участі батьків у її вихованні.
Відповідно до даного договору , син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 буде перебувати на утриманні батька ОСОБА_1 , виховуватиметься ним та проживатиме разом з батьком.
Враховуючи вищевикладене, просить шлюб між ним та відповідачкою розірвати .
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на розірванні шлюбу. Вказав , що примирення між ним та відповідачкою неможливе. Спільний син ОСОБА_5 проживає більше року разом з ним з моменту фактичного розлучення. Дитині цікавіше з ним. Багато спільних інтересів.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги . Наполягала на розірванні шлюбу. Також додатково вказала , що неповнолітній син ОСОБА_5 проживає разом з батьком. Вона не заперечує проти цього. Це свідомий вибір дитини. Нею з позивачем досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини. Вона не заперечує проти повного виховання та утримання батьком ОСОБА_6 сина ОСОБА_7 . Знає, що ОСОБА_8 цікавіше з відповідачем і такий вибір дитини відповідає його інтересам.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч.ч.1,4 ст. 206 цього ж Кодексу - позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає до уваги визнання позову відповідачкою, оскільки воно не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом встановлено , що 19.12.2007 року між позивачем та відповідачкою зареєстровано шлюб (а/с.9).
Матеріали справи не містять відомостей про те, що сторони підтримують між собою подружні стосунки .
Відповідно до ст.ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач і відповідачка наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
При таких обставинах, суд вважає, що сім'я у сторін остаточно розпалась і зберегти її не можливо, а тому шлюб підлягає розірванню.
Сторони по справі являються батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Крім того , відповідно до положень ч.4 ст. 157 СК України- батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до нотаріально посвідченого договору про визначення місця проживання дитини , умов її утримання та участі батьків у її вихованні від 10.05.2024 року , батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 домовились про те , що син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 буде перебувати на утриманні батька ОСОБА_1 , виховуватиметься ним та проживатиме разом з батьком. ( а.с. 8)
Судом встановлено , що неповнолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалий час проживає з батьком окремо від матері.
Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язком батьків утримувати дитину.
На підставі наведеного вище, враховуючи положення ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої під час ухвалення рішення суд , окрім іншого вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, суд вважає за можливе прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.24, 110, 112,113, СК України, ст.ст., 81,89, 206,263-265,273 ,280-283,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити .
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 19 грудня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції , актовий запис №2823.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський