Справа № 643/6824/24
Провадження № 1-кс/643/764/24
01 липня 2024 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024226200000548 від 22.06.2024, за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України, -
У провадженні СД ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР за №12024226200000548 від 22.06.2024, за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування було встановлено, що 21.06.2024 до Харківського районного управління поліції №2 надійшла заява від ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те що 21.06.2024 року близько 13:00 ОСОБА_4 віддала грошові кошти у сумі 100000 грн невідомій жінці ромської зовнішності, яка представилась соціальною робітницею при егідою ООН та запропонувала обміняти її збереження - грошові кошти на гроші нового зразка, на що вона погодилась і віддала їй 100000 грн спільних з чоловіком коштів, отримавши взамін пакунок із сувенірними купюрами.. (ЖЄО 15028 від 21.06.2024).
Відомості про вчинений кримінальний проступок дізнавачем СД Харківського РУП № 2 ГУНП України в Харківській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226200000548 від 22.06.2024, за ознаками проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що до ХРУП №2 надійшло повідомлення зі служби « НОМЕР_1 » від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що до сусідки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийшла невідома жінка ромської зовнішності, яка представилась соціальним працівником, та шахрайським шляхом, під приводом обміну грошей у долари заволоділа коштами заявниці у розмірі 100000 грн, в обмін на це надала гр. ОСОБА_4 два конверти з сувенірними доларами.
21.06.2024 в період часу з 15год. 30 хв. до 15 год. 55 хв. слідчим СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в які проживає гр. ОСОБА_4 р.н. було вилучено квитанцію та фіскальний чек; змиви з конверту, в якому перебували сувенірні долари; паперовий конверт з сувенірними купюрами у кількості 23 штук; паперовий конверт з сувенірними купюрами у кількості 56 штук.
З метою забезпечення належного зберігання вилученого майна, згідно наказу від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції), місцем зберігання вищевказаного майна визначено - матеріали кримінального провадження.
Прокурор разом з клопотанням подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, оскільки вищевказане майно буде використане у кримінальному провадженні в якості речових доказів.
В зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна здійснюється під час огляду, обшуку.
Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні слідчого майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 21.06.2024 в період часу з 15 год. 30 хв. до 15 год. 55 хв. слідчим СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 а саме: Квитанцію та фіскальний чек; Паперовий конверт з сувенірними купюрами у кількості 23 штук; Паперовий конверт з сувенірними купюрами у кількості 56 штук.
З метою забезпечення належного зберігання вилученого майна, згідно наказу від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125 про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції), місцем зберігання вищевказаного майна - документів - визначено матеріали кримінального провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1