Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
01.07.2024 394/601/24
3/394/335/24
Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, утриманців і пільг немає, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
17.06.2024 року до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області надійшов протокол серії ААД № 545317 про адміністративне правопорушення від 15.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 15.05.2024 року в АДРЕСА_2 водій ОСОБА_1 керував мопедом Хонда ТАКТ б/н в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» ARLJ-0484, що підтверджується тестом № 882 від 15.05.2024 року 14 год. 00 хв. результат 0,49‰ проміле, чим порушив вимоги п. 2.9(А) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Протокол про адміністративне правопорушення складено згідно вимог закону, тому піддавати сумніву його зміст підстав немає.
В судовому засіданні ОСОБА_1 щиро каявся, зазначив, що подібного більше не станеться, він вже продав скутер
Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступних висновків:
Згідно абз. 1 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).
Відповідно до п. 2.9 А ПДР, забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами
Факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння та його позитивний результат в розмірі 0,49 ‰ проміле, підтверджується окрім протоколу про адміністративне правопорушення; чеком «Драгер»; довідкою ст. інспектора САП Голованівського РВП ГУНП, згідно ІКС ІПНП інформація щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; диском з відеозаписом спілкування з громадянином ОСОБА_1 .
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, оцінюючи докази в їх сукупності, на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність - судом не встановлено.
З метою в подальшому припинення скоєння правопорушень останнім, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1ст.130 КУпАП. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до довідки САП інформація щодо наявності посвідчення водія у ОСОБА_1 відсутня, а тому позбавлення права керувати транспортними засобами неможливо застосовувати як додаткове покарання до особи, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами. Саме таке стягнення, враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за вчинене правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (29 червня 2017 року), Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ізмайлов проти Росії», при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобам.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що відповідно до положень ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення, але оскарження постанови не зупиняє її виконання.
Суддя