Справа № 392/77/24
Провадження № 3/392/204/24
25 червня 2024 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого стовбуровим - підземником «Новокостянтинівська шахта», інваліда III групи внаслідок війни, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
09.01.2024 року о 00 год 12 хв. в м. Мала Виска по вул. Велігіна, 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням приладу « ALCOTEST Drager 6820», результат 1,40 %. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, яке ставиться йому у провину не визнав, пояснив, що після поранення взагалі не вживає алкогольні напої та приймає медичні препарати. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я чи на місці зупинки транспортного засобу, погодився їхати до медичного закладу, але працівники поліції відмовилися проїхати до закладу охорони здоров'я та повідомили, що він буде проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу. Оскільки знав, що алкогольних напоїв не вживав, погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Результат виявився позитивний. Після чого, працівники поліції склали протокол та інші матеріали, й сказали йому викликати тверезого водія. Від підпису в протоколі та інших документах відмовився, оскільки не погодився з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Не було відомо, що міг самостійно звернутися до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Беспалова Н.О., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 29.02.2024 року в судовому засіданні зазначала, що працівники поліції не запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, після того, як ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, у роздруківці чеку Драгер, наданого працівниками поліції до матеріалів справи відсутній підпис ОСОБА_1 . На підставі чого, просила закрити адміністративну справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно й об'єктивно встановивши всі обставини справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 543120 від 09.01.2024 року, в якому зафіксовано, що 09.01.2024 року о 00 год 12 хв. в м. Мала Виска по вул. Велігіна, 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням приладу « ALCOTEST Drager 6820», результат 1,40 %. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- тестуванням ОСОБА_1 на алкоголь від 09.01.2024 року, результат якого складає 1,40% (чек «Драгер 6820»);
- відеозаписами №№ _0011, _0012_ 0013, _0014,_0015,_0017, що містяться на DVD R диску, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме з файлу «_0011 вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв'язку з порушенням комендантської години.
При перевірці документів працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що в нього маються ознаки алкогольного сп'яніння та чути запах алкоголю з порожнини рота, після чого, запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я. На що ОСОБА_1 спочатку сказав, що бажає проїхати в заклад охорони здоров'я. Після того, як працівник поліції сказав ОСОБА_1 , що їдемо в лікарню закривайте машину, ОСОБА_1 попрохав вимкнути камеру.
З 05:44 хвилини, вбачається, що на чергову пропозицію працівника поліції - ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, останній погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та відповідно до встановленого законом порядку ОСОБА_3 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу. Після проходження огляду ОСОБА_1 працівники поліції повідомили останньому, що результат тесту склав 1,40 % та він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. На що, ОСОБА_1 (з метою уникнути відповідальності) повідомив працівників поліції, що за кермом автомобіля перебував не він і він не водій. На що працівники поліції відповіли йому, що ведеться відеофіксація, яка підтверджує, що керував транспортним засобом саме він та відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, щоб він знайшов тверезого водія.
З файлу _0012 з 00:41 по 00:47, з 02:45 по 02:50 хвилинах працівники поліції говорять ОСОБА_1 , що не потрібно їздити п'яним, на що останній відповів «я ж пройшов огляд, я тихенько», тобто не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння.
З 01:08 хвилини, вбачається, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 права та обов'язки передбачені ст.63 Конституцією України та 268 КУпАП.
З 05:53, 06:20, 07:48 08:55 (з файлу_0013 з 05:03) хвилинах, вбачається, що ОСОБА_1 намагався «домовитися» з працівниками поліції - «Хлопці давайте не будемо», «Давайте якось говорити» «Давайте по нормальному», щоб вони не складали протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, оскільки це «буде мати за місцем роботи негативні наслідки» (08:06 хв.).
На що працівники поліції попередили ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ст.369 КК України.
На 08:40 хвилині працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не повідомив працівників поліції, що він не погоджується з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та не заперечував, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння
Натомість намагався, «домовитися» уникнути складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП з працівниками поліції та стверджував, що це «матиме негативні наслідки за місцем його роботи в РТЦК та СП.
На файлі _0017 з 05:18 хвилинах працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, зачитали його зміст та додатки, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення. На запитання працівників поліції чи буде ОСОБА_1 підписувати (отримувати) протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від отримання та підпису будь - яких документів, зазначивши «нічого я підписувати не буду».
З відеозапису також вбачається, що від керування транспортним засобом ОСОБА_4 відсторонений та транспортний засіб переданий тверезому водієві.
Крім того, судом досліджено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом Drager 6820, яким підтверджено тестування ОСОБА_1 з результатом 1,40 ‰; направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.01.2024 року, з якого вбачається, що огляд проводився за допомогою приладу Драгер 6820, в медичному закладі огляд не проводився.
Суд критично оцінює, твердження ОСОБА_1 , про те, що останній не погодився з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки це спростовується наданими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами, які дослідженні в судовому засіданні, та суд розцінює це як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене частино 1 статтею 130 КУпАП.
Крім того, на запитання судді, чому не повідомив працівників поліції, що не вживав алкогольних напоїв та приймає медичні препарати - відповісти не зміг.
Щодо доводів представника ОСОБА_5 про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу та відсутність підпису у роздруківці чеку драгер, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 7 р.II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Як вбачається, з доданих відеозаписів ОСОБА_1 не висловлював незгоду з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат якого становить 1,40 %, як і не висловлював заперечення, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а тому ОСОБА_1 після проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу не було запропоновано працівниками поліції проїхати до медичного закладу. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від будь-яких підписів. Тому вважаю, твердження представника ОСОБА_5 такими, що не можуть взятися судом до уваги та спростовуються відеозаписами.
За змістом ст. 254 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і на яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Надаючи оцінку зазначеним доказам судом відзначається, що дані, які у них викладені узгоджуються між собою та не суперечать дійсним обставинам справи, встановленим судом.
Вказані докази є належними і допустимими, взаємоузгоджуються між собою, та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Так, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 , висувається порушення вимог п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 (далі Правила дорожнього руху).
Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, виходячи із вище наведених та досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, передбачену Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Положеннями ч. 1 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того, з врахуванням практики ЄСПЛ, за принципами якого скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості, суд приходить до висновку, що зазначені доводи представника щодо того, що відсутній підпис ОСОБА_1 у роздруківці до чеку Драгер, мають формальні підстави, які не спростовують зафіксовані на відео та вказані в протоколі обставини та факти.
На підставі чого, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки з достовірністю встановлено, що останній керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Вказане підтверджується сукупністю доказів, які наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні судом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до довідки начальника ВП №1 (м. мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Г. Матковського, що міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення водія на право керування транспортним засобом, ВХР 264039 від 04.007.2017 року.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд враховує: особу порушника, який на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувався, докази про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надано, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, тому вважаю за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за ставками судового збору, чинними на час вчинення адміністративного правопорушення.
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова