Справа № 350/521/23
Номер провадження 1-кп/350/40/2024
про продовження строку тримання під вартою
28.06.2024 селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.03.2023 за № 12023091220000046 про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження :
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
суд
судв с т а н о в и в:
У провадженніРожнятівського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що у Рожнятівському районному суді проводиться розгляд кримінального провадження №l2023091220000046 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні триває з 05.04.2023. Упродовж вказаного періоду судом неодноразово призначався судовий розгляд, однак судові засідання відкладались, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 в судові засідання не з?являвся і причин неявки суд не повідомляв. Останнє судове засідання було призначено на 15 квітня 2024 року, однак і в цей день обвинувачений ОСОБА_3 в суд не прибув і причини неявки не повідомив, тому судом прийнято рішення про зупинення судового розгляду та оголошення ОСОБА_3 в розшук.
01 травня 2024 року ОСОБА_3 розшуканий та доставлений в Рожнятівський районний суд. Злочин, в учиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Під час розгляду кримінального провадження в суді ОСОБА_3 в судові засідання не з?являвся і про причини неявки суд не повідомляв, що свідчить, що він може і надалі переховуватись від суду. Відповідно до вимог статті 184 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, що перешкоджають суду уникнути їх без взяття ОСОБА_3 під варту, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному проваджені.
В обгрунтування наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України на думку прокурора свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 упродовж тривалого часу в судові засідання не з?являвся і причини неявки суд не повідомляв. На підтвердження наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України також свідчить те, що обвинувачений знайомий з потерпілим та свідками і може здійснювати на них психологічний та фізичний тиск схиляючи до дачі неправдивих показів на його користь. Враховуючи наведені вище обставини, прокурор вважає, що є цілком обгрунтовані підстави вважати, що перебуваючи серед суспільства, тобто за умови застосування більш м?якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_3 не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки. Таким чином, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки заявлені ризики, перераховані вище, виправдовують застосування до нього запобіжного заходу та не можуть бути попереджені шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів. Окрім цього, у клопотання прокурор просив у разі визначення судом застави встановити її у розмірі не нижче п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням на обвинуваченого ряду обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечив щодо заявленого прокурором клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши сторін кримінального провадження, суд прийшов до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак суд бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Аналізуючи надані суду матеріали з точки зору причетності до імовірного вчинення кримінальних правопорушень, приходжу до висновку про наявність доказів, які вказують на можливу причетності ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що станом на день розгляду клопотання прокурора існують ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого.
В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що обвинувачений під час розгляду в суді справи про його обвинувачення неодноразово не з'являвся в судові засідання за судовим викликом і причин неявки суд не повідомляв. Останнє судове засідання було призначено на 15 квітня 2024 року, однак і в цей день обвинувачений ОСОБА_3 в суд не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. Оскільки заходи забезпечення у вигляді приводу обвинуваченого у судові засіданні не були виконані, тому судом було ухвалено рішення про зупинення судового розгляду та оголошення ОСОБА_3 в розшук. 30.04.2024 обвинуваченого ОСОБА_3 працівниками патрульної поліції було виявлено у м.Рівне. Вказані обставини на думку суду свідчать про свідоме переховування обвинуваченого від суду. Суд також бере до уваги, що ОСОБА_3 є не одружений та немає утриманців, офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі,що свідчить про те, що усвідомлюючи про неминучість покарання за імовірне вчинення кримінальних у виді позбавлення волі, він знову може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На підтвердження наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 проживає у одному населеному пункті з потерпілим та свідком і може здійснювати на них психологічний та фізичний тиск, схиляючи до дачі неправдивих показів на його користь.
Окрім цього, суд враховує, що ОСОБА_3 за віком та станом здоров'я може утримуватися під вартою.
Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Окрім цього, зважаючи на наявність зазначених вище ризиків, суд вважає ці обставини такими, що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.
Оцінивши вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази доводять існування обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики,передбаченіп.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказується у клопотанні прокурора; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам.
Беручи до уваги викладене, сукупність вказаних фактів, суд приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Все вищевикладене в сукупності свідчить про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, а обмеження його конституційних прав в даному випадку є виправданим і таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Строк тримання під вартою обвинуваченому слід визначити з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, за змістом якої, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 110, 372, 532КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 26 серпня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом п'яти днів після її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1