Справа № 216/4171/24
Провадження 2/216/2020/24
іменем України
про направлення справи за підсудністю
21 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до визначеного ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст.6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається із доданих до позову документів, а саме копії довідки відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради № 26455/ор від 23.07.2019, зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Також у поданій заяві позивач зазначає, що її місце реєстрації та проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , про що надано відповідну копію довідки від 14.05.2023 року № 1211-5002760490 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 , позивачем у позовній заяві зазначено, що він проживає та зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , про що надано відповідну копію довідки від 30.05.2023 року № 1211-5002788999 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 648367 від 18.06.2024 року, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді, вбачається, що місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який не відносить довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до документів, які підтверджують зареєстроване місце проживання, або перебування особи, так само, як і до документів, які подаються для декларування/реєстрація місця проживання/перебування.
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
При цьому, згідно з положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 указаного Порядку, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання. Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
Ураховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, то в ній йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання/перебування.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, суд вказує, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача та відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , а підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік за такою адресою, що виключає можливість розгляду поданої заяви Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, виходячи з положень ч.1 ст. 27 ЦПК України.
Підстави пред'явлення позову передбачені ч. 2 ст. 28 ЦПК України до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області також відсутні.
Таким чином, ураховуючи те, що відповідач у справі ОСОБА_2 є громадянином України, а не особою, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, та не має підтверджуючих документів про реєстрацію його місця перебування у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, то суд приходить до висновку, що адресою зареєстрованого місця проживання відповідача є АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінила територіальну підсудність судових справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.
Ураховуючи вищезазначене цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає передачі на розгляд до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст.ст.27, 28, 31, 32, 258 ЦПК України, суддя -
Матеріали справи № 216/4171/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - направити за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.М.Чирський