Справа № 189/807/24
2-а/189/11/24
Іменем України
27.06.2024 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Степанової О.С.
за участю секретаря Комеристої І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора поліції ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Світайла Д.В., ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.03.2024 року приблизно о 5-00 ранку, йому зателефонував знайомий та повідомив, що його товариш ОСОБА_2 потрапив у ДТП на околиці смт. Покровське, та прохав надати допомогу. Напередодні вдома він вживав алкогольні напої, то не міг одразу поїхати на місце ДТП для надання допомоги, оскільки припускав, що може перебувати в стані алкогольного сп'яніння. Тільки о 8-00 годині, він зміг дозвонитися до свого знайомого ОСОБА_3 , який погодився його відвезти на місце ДТП на його автомобілі. Приблизно о 8-40 годині, приїхавши на місце ДТП - ОСОБА_3 одразу ж покинув місце їхньої зупинки, оскільки під час руху до місця ДТП йому зателефонувала дружина, та йому необхідно було терміново поїхати по своїх справах. Він вийшовши з машини одразу пішов до дороги (між с. Чорненково та смт. Покровське), де його повинна була забрати дружина, яка їхала по нього на автомобілі. ОСОБА_1 вийшовши з машини пішов до місця ДТП де знаходився пошкоджений автомобіль. Підійшовши до пошкодженого автомобіля, там знаходився ОСОБА_4 , та два співробітника поліції. На ґрунті давніх неприязних стосунків між ним та ОСОБА_5 виникла суперечка, в ході якої він звинуватив його в тому, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та при цьому керував автомобілем. Після цього він зателефонував на службу 102, з відповідною заявою. Після того, як він зателефонував на службу 102, до нього підійшли співробітники поліції, та почали вимагати документи на автомобіль, та посвідчення водія. Вказані документи він відмовився надавати оскільки автомобілем не керував та не перебував у статусі водія в момент пред'явлення вимоги щодо надання відповідних документів. Незважаючи на його пояснення інспектором поліції ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області області Світайлом Д.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 306339, де його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.Вважає, що вказана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню оскільки, як зазначалося вище працівники поліції його не зупиняли в момент керування автомобілем, коли працівники поліції підійшли до нього з проханням надати документи, то він знаходився не в автомобілі. Належний йому автомобіль на якому його привезли стояв на узбіччі дороги. Вказане може бути підтверджено відеозаписом з боді-камери поліцейського, оскільки на відеозаписі буде відсутній запис який би відтворював рух автомобіля в якому позивач перебував за кермом в момент його зупинки. Відсутність в особи документів на право водіння транспортного засобу відповідної категорії, та реєстраційного документа на автомобіль який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), - не є адміністративним правопорушенням передбаченим ч. 1 статті 126 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу та співвідповідачу в установленому порядку, останнім був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.
Інспектор поліції ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Світайло Д.В. про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву не надав.
Представник співвідповідача ГУНП в Дніпропетровській області Новікова С., направила до суду відзив на позовну заяву в обґрунтування якого посилалася на вимоги КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», ПДР України, зазначивши, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.03.2024 серії ББА №306339, якою зафіксовано порушення позивача, відповідальність за яке, передбачена частиною 1 статті 126 КУпАП, є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. Вважають, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Крім того, 25.03.2024 року о 09:10 год. інспектором ОСОБА_6 у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол серії ААД №591520 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23.05.2024 по справі №189/813/24 ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Тож, вважають, що пояснення позивача викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є метою дискредитації працівників поліції та спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності, що є неприпустимим. Надати відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР ОСОБА_1 25.03.2024 не представляється можливим у зв'язку з закінченням термінів зберігання. В зв'язку з вищенаведеним, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Також, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №306339 від 25.03.2024 року, винесеною інспектором ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Світайлом Д.В., позивача ОСОБА_1 за порушення п. 2.1 а ПДР (25.03.2024 о 08:50 год. на околиці смт. Покровське, ґрунтова дорога, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT KANGOO, р/н НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія та свідоцтва на авто), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 3).
Згідно з п.п. «а» п.2.1 ПДР України, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
З наведених норм законодавства вбачається, що суб'єктом вказаного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом та поліцейський повинен зупинити транспортний засіб, і лише з дотриманням таких умов у інспектора поліції виникає право на реалізацію повноважень вимагати у особи пред'явлення нею документів, зокрема, посвідчення водія.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачами в порушення ст. 77 КАС України не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у інспектора виникло б право притягнення водія до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, відсутні пояснення свідків, які б містили докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Інші докази на підтвердження встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачі суду не надали, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростували.
Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність самої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, є недоведеною.
Враховуючи неправомірність винесеної інспектором постанови про адміністративне правопорушення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності скасуванню,а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з огляду на вищевикладене слідує, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 72, 77, 90, 241-247, 250, 257, 262, 286 КАС України, ст.ст.126 ч.1, 258, 268, 276, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову по накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 306339 від 25.03.2024 року, відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 від 25.03.2024 року - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 40108866) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, у відповідності до ч. 4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 01.07.2024 року.
Суддя: О.С. Степанова
27.06.2024