Справа № 204/2429/24
Провадження № 2-з/204/46/24
про повернення заяви про забезпечення позову
01 липня 2024 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними, -
28 травня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними. Заява була передана судді канцелярією суду 01 липня 2024 року, у зв'язку з перебування судді у щорічній відпустці у період з 27 травня 2024 року по 28 червня 2024 року включно.
Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову приходжу до наступних висновків.
Статтею 151 ЦПК України визначено вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову.
Відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Однак, стороною позивача в порушення ч.ч. 1, 5 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову належним чином не обґрунтовано необхідності забезпечення позову шляхом двох окремих заходів.
Так, заявником у заяві про забезпечення позову належним чином не обґрунтовано необхідність забезпечення позову двома окремими заходами, а саме в частині відсутності обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по виселенню позивача ОСОБА_1 та його речей, майна з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, у заяві належним чином не обґрунтовано яким чином невжиття всіх зазначених у заяві заходів забезпечення позову у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цивільній справі за позовною заявою про визнання договорів недійсними.
Отже, встановлено, що заяву про забезпечення позову заявником подано з порушенням вимог ч.ч. 1, 5 ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, враховуючи, що заявником заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення вищезазначеної заяви заявнику, що не позбавляє заявника права повторно звернутися з заявою про забезпечення позову після усунення недоліків, що стали підставою для її повернення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Д.Л. Черкез