справа №176/1552/24
провадження №3/176/402/24
21 червня 2024 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №5 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності, неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ученик 11 класу КЗЗСО ліцей №3 ЖМР, протягом року до відповідальності за адміністративне правопорушення не притягався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-4 КУпАП,
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №928163 від 29.05.2024, що складено відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , згідно якого 13.05.2024 року близько 18 год. 00 хв. по вул. Богуна, б. 50 на території КЗЗСО ліцей №3 ЖМР неповнолітній ОСОБА_1 на протязі тривалого часу з квітня 2024 року через інтернет соц. мережі «Вайбер» вчиняв боулінг спільно з іншими однокласниками через учнівську групу образливого змісту текстові повідомлення, чим заподіяв психологічну шкоду неповнолітній ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом поліції за ч. 2 ст. 173-4 КУпАП - Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинений групою осіб.
В судовму засіданні неповнолітній ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив суду, що з ОСОБА_3 навчався у одному класі два роки. З квітня місяця 2024 року у них у класі розпочалась підготовка до випускного вечора і вони репетирували вальс. У групі класу у мережі "Вайбер" він запитав, чому на репетицію потрібно приходити на 30 хв. раніше?, а ОСОБА_3 відповіла, "хто хоче, той дізнається". У зв'язку з такою відповіддю однокласники стали на його захист. І розпочався словесний конфлікт через смс повідомлення між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , ніякого булінгу ні з його сторни, ні зі сторони однокласників не було.
Законний представник непонолітнього - батько ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що приймає активну участь у вихованні свого сина ОСОБА_7 , був присутній на батьківських зборах, ніяких зауважень від мами ОСОБА_3 щодо поведінки його сина не було, у класного керівника теж. Крім того, його син не ображав ОСОБА_3 у скріншотах переписки доказів цьому немає.
У судовому засіданні захисник неповнолітнього ОСОБА_1 , адвокат Абрамов В.В. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного події і складу адміністративного правопорушення. Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 маються скріншоти переписки. Проте, з цієї переписки незрозуміло, які саме дії ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 можна кваліфікувати, як булінг. До матеріалів справи додано пояснення ОСОБА_2 , зі змісту яких вбачається, що мав місце конфлікт між нею та ОСОБА_8 . Щодо начебто цькувань та знущань з неї, в поясненні ОСОБА_2 відсутній опис дій, що підпадають під визначення «булінг». З пояснень ОСОБА_9 вбачається, що між ним та ОСОБА_2 з лютого 2024 виник конфлікт, який він намагався закінчити, але ОСОБА_2 висловилась у його бік нецензурною лайкою, чим не погодилась на примирення.
Потерпіла ОСОБА_2 та її закнонний представник у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що до адміністративної відповідальності можливо притягти особу лише у разі наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
За змістом ч. 3ст. 173-4 КУпАПвідповідальність за цією нормою закону настає за вчинення булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Згідно з п.п 3-1 ч.1ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
У п.4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом МОН України від 28 грудня 2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
- словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
- інші правопорушення насильницького характеру.
Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, до матеріалів справи на підтвердження вини неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-4 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення долучено протокол прийняття зави про вчинене кримінальне правопорушення від 17.05.2024 року матері потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , письмові пояснення ОСОБА_2 яка зазначила, що з 10 квітня 2024 року по сьогоднішній день систематично вчиняється булінг відносно неї через соціальну мережу «Вайбер» в шкільній групі, де присутня класний керівник ОСОБА_11 та всі однокласники та батьки двох хлопців. В зазначеній групі її однокласник ОСОБА_12 розпочав ображати її словами, які принижують її гідність, внаслідок чого розпочався конфлікт, який підтримав ОСОБА_13 та продовжив її цькувати та підбурював інших вчиняти щодо неї булінг. У цих знущаннях приймали активну участь також ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та при цьому була присутня класний керівник, яка бачила та чинала в групі всі повідомлення та заклики проти неї та жодного разу не намагалася зупинити однокласників та зробити їм зауваження.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 маються скріншоти переписки у групі класу в мережі «Вайбер». Проте, у цій переписці немає повідомлень ОСОБА_1 які б носили образливий характер щодо ОСОБА_2 .
З письмових пояснень неповнолітнього однокласника ОСОБА_9 вбачається, що між ОСОБА_3 та ним з лютого 2024 року виник конфлікт, який він намагався закінчити, але ОСОБА_17 висловилась в його бік нецензурною лайкою, чим не погодилась на примирення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ч. 1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Водночас, з аналізу протоколу про адміністративне правопорушення, який складено відносно ОСОБА_1 можливо зробити висновок, що у ньому суть правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-4 КУпАП, викладена без конкретизації об'єктивних ознак складу цього правопорушення, зокрема, в протоколі не зазначено, а чи мало діяння вчинене саме неповнолітнім ОСОБА_1 , чи мало воно систематичний характер, з конкретизацією кожного випадку, місця та часу його вчинення.
Разом з тим, за змістом п.п 3-1 ч.1 ст.1Закону України «Про освіту» типовою ознакою булінгу є в тому числі і систематичність (повторюваність) діяння.
Жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 приймав активну участь разом з іншими однокласниками у цькуванні неповнолітньої ОСОБА_3 , як вона зазначила у своїх письмових поясненнях та систематичність вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 протиправних дій щодо неповнолітньої ОСОБА_2 до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін, у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини вказує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєні якого певною особою має доводитись в суді.
Дослідженими доказами встановлено, що між ОСОБА_2 та її однокласниками виник конфлікт з приводу підготовки до випускного вечора у школі під час якого діти взаємно ображали один одного.
При цьому, слід вказати, що конфлікт (лат.conflictus зіткнення, сутичка) це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Таким чином, достатніх і переконливих доказів того, що неповнолітній ОСОБА_1 вчинив булінг (цькування) щодо неповнолітньої ОСОБА_2 , що є необхідною ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-4 КУпАП, не встановлено.
За таких обставин, дослідивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах Кобець проти України, Берктай проти Туреччини та Леванте проти Латвії, неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву , що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, змінювати чи уточнювати суть порушення, яке вказано у протоколі.
Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому судом враховуються положення ст. 62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
У відповідності до вимогст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-4 КУпАП, а тому суд приходить до переконання про відсутність в діях останнього ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.23 ст.173-4 КУпАП та вважає, що провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями ч. 2 ст.33, ст.40-1, ч. 3 ст.173-4, ст. ст.245,280,283,284,287,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.173-4 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК