27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 504/1763/23
провадження № 51-6430ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, а також клопотання про поновлення строку касаційного оскарження,
встановив:
Верховний Суд ухвалою від 23 травня 2024 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року щодо ОСОБА_4 повернув на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки касатор подав її після закінчення строку касаційного оскарження і не порушив питання про поновлення йому цього строку.
Крім того, суд касаційної інстанції ухвалою від 10 червня 2024 року клопотання захисника ОСОБА_5 про поновлення строку касаційного оскарження вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року залишив без задоволення, а касаційну скаргу повернув.
24 червня 2024 року на адресу Суду від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень щодо ОСОБА_4 та касаційна скарга, в якій касатор порушує питання про перегляд в касаційному порядку цих рішень.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що Верховний Суд ухвалою від 10 червня 2024 року, залишаючи без задоволення його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, зазначив, що ухвала Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року була проголошена в присутності захисника, однак, на переконання касатора, суд касаційної інстанції залишив поза увагою той факт, що 15 лютого 2024 року апеляційний суд проголосив лише вступну та резолютивну частину ухвали, а 19 лютого 2024 року склав повний текст. Також захисник указує, що лише 23 лютого 2024 року отримав цю ухвалу, а тому, на його переконання, з урахуванням строку три місяці на касаційне оскарження судового рішення, передбаченого ч. 2 ст. 426 КПК, можливо зробити висновок, що подача касаційної скарги до 23 травня 2024 року дає підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали провадження за касаційною скаргою, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 про поновлення строку касаційного оскарження необхідно залишити без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Отже, за змістом наведеної норми, початок перебігу строку на касаційне оскарження для всіх учасників кримінального провадження, окрім засудженого, який тримається під вартою, законодавець пов'язує лише із однією подією - днем проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Під час вирішення питання про те, який саме день необхідно вважати днем оголошення ухвали суду апеляційної інстанції - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст. 376 КПК.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Водночас, головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Тобто, за змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати.
Як вже зазначав суд касаційної інстанції та що не заперечує й сам захисник ОСОБА_5 , судове засідання 15 лютого 2024 року, у якому було проголошено ухвалу апеляційного суду, відбувалось за його участі, що свідчить про обізнаність захисника із результатом апеляційного розгляду, порядком оскарження ухвали суду, а також із датою проголошення повного тексту ухвали.
Враховуючи це, згідно з приписами ч. 2 ст. 426 КПК, а також беручи до уваги висновок щодо принципу обрахунку строку на оскарження судового рішення, висловлену в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), строк на касаційне оскарження для захисника ОСОБА_5 в цьому випадку обчислюється за загальним правилом, тобто з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, зокрема з дня проголошення його вступної та резолютивної частин (15 лютого 2024 року).
Відповідно до положень статей 115, 116, 426 КПК, останнім днем строку касаційного оскарження для захисника було 16 травня 2024 року, однак із цією касаційною скаргою ОСОБА_5 звернувся 19 червня 2024 року (згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті), тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За сталою практикою Верховного Суду, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Під час вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом строк три місяці для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Водночас особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.
Водночас клопотання захисника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не містить обґрунтованих підстав для поновлення цього строку, оскільки ОСОБА_5 не навів жодних доводів про перешкоди, які завадили йому впродовж строку три місяці з моменту оголошення ухвали апеляційного суду звернутися з касаційною скаргою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для поновлення захиснику пропущеного строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути захиснику ОСОБА_5 , оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , про поновлення строку касаційного оскарження вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року залишити без задоволення.
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3