27 червня 2024 року
м. Київ
справа №305/1937/23
провадження № 51-3217ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд):
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2024 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 червня 2024 року,
встановив:
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про застосування заходів безпеки.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2024 року, на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій виклала вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі
п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК Україниз огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали суду у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про застосування заходів безпеки, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції, зазначеними положеннями закону не передбачено.
Відтак, оскаржувана ухвала Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2024 року не віднесена до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційна скарга подана на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2024 року, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, прийняв обґрунтоване рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, ухвала Закарпатського апеляційного суду від 18 червня 2024 року відповідає вимогам КПК України, є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи наведене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2024 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від
18 червня 2024 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3