25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 950/1144/22
провадження № 51-3215 зно 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
перевірила заяву ОСОБА_4 про перегляд вироку Лебединського районного суду Сумської області від 5 серпня 2009 року стосовно нього за нововиявленими обставинами і
встановила:
ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд указаного судового рішення за нововиявленими обставинами. Заяву було подано до Лебединського районного суду Сумської області, котрий її скерував до найвищої судової інстанції.
Перевіривши заяву, колегія суддів дійшла такого висновку.
За положеннями ст. 19 Конституції України Верховний Суд діє виключно в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 5 березня 2003 року № 5-рп/2003 у разі надходження звернень, зміст яких не відповідає закону або виходить за межі компетенції адресата, останній не зобов'язаний задовольняти вимоги запиту або приймати пропозицію, яка міститься у зверненні.
Процедуру провадження за нововиявленими обставинами законодавцем урегульовано в гл. 34 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК). У цій главі міститься ст. 463 вказаного Кодексу, якою визначено порядок подання заяви про перегляд судового рішення.
За приписами ч. 1 ст. 463 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
У поданій заяві, як убачається з її змісту, ОСОБА_4 , конкретно сформулювавши свою вимогу, просить переглянути на підставах, передбачених ст. 459 КПК, ухвалений 5 серпня 2009 року вирок Лебединського районного суду Сумської області. Отже, на переконання автора звернення, саме цей суд першим допустив помилку.
Однак, ураховуючи наведені положення Конституції України та правила ч. 1 ст. 463 КПК суд касаційної інстанції не уповноважений здійснювати перегляд рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами.
Водночас у юридичному розумінні цієї процесуальної норми недодержання заявником правил підсудності є підставою для повернення заяви її авторові для подання до належного суду.
З огляду на викладене, зважаючи на позицію заявника та його вимогу переглянути за нововиявленими обставинами вирок суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скероване до Верховного Суду звернення ОСОБА_4 необхідно повернути останньому.
Керуючись статтями 429,. 463 КПК, колегія суддів
постановила:
Повернути ОСОБА_4 його заяву про перегляд вироку Лебединського районного суду Сумської області від 5 серпня 2009 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5