25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 369/3852/23
провадження № 61-7705ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Козир Сергієм Володимировичем, на рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 29 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу,
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу в розмірі 605 306,92 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2023 року позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 391 275,00 грн боргу за попереднім договором від 28 грудня 2018 року, три відсотки річних (за період з 01 березня 2020 року до 29 листопада 2023 року) у розмірі 4 4026,48 грн, інфляційні втрати (за період з 01 квітня 2020 року до 29 листопада 2023 року) - 203154,75 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2023 року - без змін.
У травні 2024 року ОСОБА_1 через адвоката Козир С. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 29 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявник не сплатив судовий збір відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.
З позовом про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу позивач звернувся у 2023 році. Вартість стягнення заборгованості становить 605 306,92 грн. ((605 306,92 грн х 1%х0,8)200%))
Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9 684,91 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки постановою від 09 лютого 2024 року у виконавчому провадженні № 741225223 накладено арешт на все її рухоме та нерухоме майно. Також станом на 20 лютого 2024 року щодо неї відкрито 66 виконавчих проваджень.
На підтвердження вказаних обставин надає копію витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 20 лютого 2024 року.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Верховний Суд зауважує, що для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення від сплати судового збору.
Верховний Суд вважає, що надана копія витягу інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна заявника.
Належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження скрутного майнового становища до матеріалів касаційної скарги не надано. Таким чином, наведені у заяві доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Оскільки заявник просить скасувати рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 29 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу, тому ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги на вказані судові рішення.
Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 684,91грн.
Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 може просити суд розстрочити/відстрочити судовий збір, виклавши належне обґрунтування клопотання і подавши докази.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 липня 2024 року, але який не може перевищувати двадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник