28 червня 2024 року
м. Київ
справа № 219/8011/21
провадження № 61-7165ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Гуревичем Родіоном Геннадійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - ПАТ «Страхова група «ТАС») та ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» суму страхового відшкодування у розмірі 75 813,87 грн, а з ОСОБА_2 суму франшизи - 1 500,00 грн.
15 лютого 2022 року позивачка подала до суду уточнену позовну заяву, у якій посилаючись на часткову виплату суми страхового відшкодування в розмірі 23 377,06 грн. (з яких комісія банку склала 116,00 грн), позивачка просила суд стягнути з ПАТ «СГ'ТАС» 52 552,81 грн страхового відшкодування.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 02 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнено з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 52 552,81 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова група «ТАС» задоволено, рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02 лютого 2024 року скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
16 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків, зокрема необхідно було надати до суду касаційної інстанції документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
14 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 усунула ці недоліки касаційної скарги.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У цій справі ціна позову становить 52 552,81 грн, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі наводить обґрунтування, що судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Результат аналізу змісту касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, який подає касаційну скаргу, а справа мати виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу (підпункти а, в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Наведені у касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 27 липня 2020 року у справі № 910/18031/14, від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21, від 08 листопада 2023 року у справі № 721/591/22, від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22, від 02 листопада 2022 року у справі № 219/8085/20, від 15 вересня 2021 року у справі № 174/814/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 363/2990/17, від 28 лютого 2024 року у справі № 627/907/21, від 25 лютого 2019 року у справі № 910/17792/17, від 09 лютого 2022 року у справі № 440/9242/21).
Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження у справі № 219/8011/21.
Витребувати з Дружківського міського суду Донецької області цивільну справу № 219/8011/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
В. І. Крат