27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 303/1130/19
провадження № 61-4684св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені
якого діє адвокат Міщенко Ольга Олександрівна, на постанову Закарпатського апеляційного суду у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д.,
Мацунича М. В., від 25 січня 2024 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, щовона та ОСОБА_2 є користувачами суміжних земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 .
3. Рішенням Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки
гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 » було затверджено акт комісії по встановленню меж вищевказаних суміжних земельних ділянок. Встановлена цим рішенням сільської ради межа проходила по території її земельної ділянки, а належна їй огорожа (№ 3) опинилася на земельній ділянці ОСОБА_2 . Саме тоді відповідач установив на затвердженій межі власну огорожу, демонтувавши належну їй огорожу.
4. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 квітня 2017 року у справі № 303/1276/17 відмовлено у задоволенні її позову про скасування рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року.
5. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09 листопада
2017 року у справі № 303/1276/17 рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким її позов задоволено. Скасовано рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 ».
6. Таким чином, дії відповідача щодо демонтажу огорожі (№ 3), яка була розташована між земельними ділянками АДРЕСА_1 , та щодо встановлення своєї огорожі вважала неправомірними.
7. Відповідно до технічного паспорту на її домоволодіння АДРЕСА_3 огорожа, позначена під «№ 3» на межі земельних ділянок сторін, виготовлена з металу та має протяжність 22 погонні метри.
8. Розмір збитків у зв'язку із знищенням цієї огорожі ОСОБА_1 оцінила у сумі 22 000 грн, виходячи з вартості одного погонного метра огорожі у сумі
1 000 грн.
9. Зазначала, що зазначеними протиправними діями ОСОБА_2 їй завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях внаслідок такої протиправної поведінки щодо неї. Дії відповідача вважає зухвалими, із застосуванням образ та фізичної сили. Розмір компенсації моральної шкоди ОСОБА_1 оцінила у розмірі 50 000 грн.
10. Враховуючи наведене,ОСОБА_1 просила суд: зобов'язати ОСОБА_2 за власний кошт демонтувати встановлену ним огорожу на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь шкоду, завдану знищенням огорожі № 3 на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 , у сумі 72 000 грн, де 22 000 грн - майнова шкода, а 50 000 грн - моральна шкода.
Стислий виклад позиції відповідача
11. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що огорожа на межі земельних ділянок
АДРЕСА_1 була встановлена його батьком у 70-х роках минулого століття, входила до складу будинковолодіння № 5 та була відображена у технічному паспорті на будинок під № 1-3. Через непридатність для використання огорожа була демонтована через понад 40 років після встановлення зі спорудженням нової огорожі. Таким чином, жодних збитків позивачці не було заподіяно. Водночас, заявляючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, позивачка не довела за яких обставин чи якими діями відповідача вона була заподіяна.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
12. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 30 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на місці демонтованої огорожі відповідачем встановлена нова огорожа з металевих листів, тому вимога про зобов'язання відповідача за власний кошт демонтувати огорожу безпідставна, а вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди не доведені належними і допустимими доказами.
14. Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9 806,40 грн витрат, понесених на оплату експертизи.
15. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року та додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 3 110, 40 грн, на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Постанова суду апеляційної інстанції тим, що ОСОБА_2 не вправі був на свій розсуд, не маючи на те законних підстав і права демонтувати елементи огорожі, самоправно втручатися у право власності позивачки, яке є непорушним і яке підлягає захисту, а завдана такими його діями шкода підлягає відшкодуванню. Дії відповідача з демонтажу металевої огорожі визнані неправомірними. Згідно з висновками повторної судової будівельно-технічної експертизи від 22 грудня 2020 року, призначеної ухвалою міськрайонного суду від 08 січня 2020 року за клопотанням відповідача, вартість демонтованої металевої огорожі з урахуванням її фізичного зносу станом на грудень 2020 року становить 3 110,40 грн. Тому саме цю суму позивачка вправі отримати у рахунок відшкодування завданої їй майнової шкоди. З урахуванням характеру і наслідків завданої шкоди, фактів, що мають значення, результату виконання обов'язку доказування шкоди, вимог розумності і справедливості, апеляційний суд вважав, що розмір компенсації моральної шкоди слід визначити у розмірі 1 000 грн.
17. Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
18. Скасовуючи оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції достовірно встановив незаконність дій відповідача по знесенню старої огорожі, належної позивачці, і побудови нової огорожі на межі земельних ділянок сторін у справі, але разом з тим вимог позову про зобов'язання відповідача за власний кошт демонтувати спірну огорожу не розглянув, замінивши цю вимогу відшкодуванням збитків, яку позивачка не заявляла. Вимога позивачки про відшкодування шкоди стосувалася не компенсації за знесення огорожі, встановленої відповідачем, а іншими обставинами, а саме - знесення її огорожі.
19. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської областівід 30 червня 2021 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 за власний кошт демонтувати встановлену ним огорожу на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, заподіяну знищенням огорожі, у розмірі 32 000 грн, з яких 22 000 грн - майнова шкода та 10 000 грн - моральна шкода. Додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської областівід 15 липня 2021 року скасовано. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
20. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована незаконністю дій відповідача по знесенню старої огорожі, належної позивачці, і побудови нової огорожі на межі земельних ділянок. Частково задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування майнової і моральної шкоди, апеляційний суд дійшов висновку про те, що факт заподіяння шкоди підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи № 21-08/19 від 14 серпня 2019 року, а з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, також підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди.
Узагальнені доводи касаційної скарги
21. 18 березня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат
Міщенко О. О., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня
2024 року (повний текст якої складено 09 лютого 2024 року) та залишити в силі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року.
22. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 03 липня 2018 року у справі № 826/16634/16, від 05 вересня 2018 року у справі № 826/8956/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 554/1583/16-ц. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив повторний висновок судової
оціночно-будівельної експертизи від 22 грудня 2020 року № 9076, а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
23. У касаційній скарзі заявниквказує, що сторони користуються суміжними земельними ділянками, на яких розміщені будинки АДРЕСА_1 . Право власності на земельні ділянки жодною із сторін не оформлено, межі земельних ділянок не погоджено та не встановлено. ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження того, що внаслідок встановлення нової огорожі на місці демонтованої старої огорожі були порушені її права. Не надано жодного доказу і на підтвердження того, що нова огорожа відповідачем встановлена на території земельної ділянки позивачки, з порушенням її меж. Посилається на безпідставність відхилення висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 22 грудня 2020 року № 9076, зі змісту якого вбачається, що вартість будівництва аналогічної зруйнованої огорожі, з урахуванням всіх будівельних матеріалів та робіт, станом на лютий 2017 року (час демонтажу огорожі, згідно з позовною заявою) складає 4 517 грн, а станом на грудень 2020 року (час проведення експертизи) - лише 6 912 грн. Вартість збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі у розмірі 20 446 грн є завищеним. Заявляючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та оцінуючи заподіяну моральну шкоду у розмірі 50 000 грн, позивачка посилалась на образи з боку відповідача та застосування сили до неї, однак зазначені доводи не підтверджуються жодними доказами. У суді першої інстанції в судовому засіданні ОСОБА_1 наголошувала, що образи з боку відповідача та застосування сили до неї відбувалися з боку сина відповідача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
25. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження у справі № 303/1130/19, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.У задоволенні заяви ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Міщенко О. О.,про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року до закінчення касаційного провадження відмовлено.
26. Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Міщенко О. О.,про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року та зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 303/1130/19, виданого 19 березня 2024 року.
27. 24 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
28. 24 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Білей С. В.,
через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Міщенко О. О., тобто з пропуском встановленого судом строку для його подання (16 травня 2024 року).
29. Згідно з частиною першою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
30. Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
31. Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
32. З огляду на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження позивачка отримала 11 травня 2024 року, ураховуючи, що у період з 14 травня 2024 року до 22 травня 2024 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні, а також незначний пропуск строку на подання відзиву, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву ОСОБА_1 підлягає продовженню до дати його подання - до 24 травня 2024 року.
33. Відзив обґрунтований посиланням на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Апеляційний суд розглянув позов в межах позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
34. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 17 лютого 2019 року № 156542820) ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 грудня
2017 року державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпений М. Ю. за реєстровим № 1-1008, є власником 1/2 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , власником іншої 1/2 частки у праві власності на цей будинок на підставі аналогічного свідоцтва, виданого 30 грудня 2017 року цим же нотаріусом за реєстровим № 1-1009, є ОСОБА_3 . Право власності цих осіб зареєстровано 30 грудня 2017 року.
35. ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 11 липня 2003 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу
Вімертом В. І. за реєстровим № 818. Право власності зареєстровано 27 жовтня 2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ТОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 27 жовтня 2007 року за № 16437682.
36. Сторони є користувачами суміжних земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 .
37. Технічним паспортом на садибний житловий будинок АДРЕСА_3 , складеним 09 вересня 2015 року ТОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на замовлення ОСОБА_1 , зафіксовано у характеристиці будинку, господарських будівель та споруд, що до будинку належить огорожа
№ 2, з дошок, довжиною 18 погонних метрів, (відсоток зносу 65) і огорожа № 3, металева, довжиною 22 погонні метри (відсоток зносу 55), рік побудови будинку вказаний «1948», рік побудови обох огорож указаний «1975».
38. Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 існували судові спори, пов'язані з визначенням межі на місцевості між належними їм земельними ділянками.
39. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 квітня 2017 року у справі № 303/1276/17 у задоволенні позову
ОСОБА_1 про скасування рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 » відмовлено.
40. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09 листопада
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської областівід 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у
АДРЕСА_2 ».
41. У технічному паспорті на житловий будинок індивідуального фонду АДРЕСА_2 , складеним станом на квітень 2003 року Мукачівським районним комунальним підприємством технічної інвентаризації та експертної оцінки на замовлення ОСОБА_4 , зафіксовано у характеристиці будівель і споруд, що до будинку під № 1-3 належать «споруди метал» (знос указаний як «20,40»), рік побудови будинку вказаний «1956», рік побудови «споруди метал» не вказаний. Схема розташування на земельній ділянці відповідних будівель і споруд у технічному паспорті відсутня.
42. Натомість відповідні конкретні ідентифікуючі дані щодо металевої огорожі № 3, довжиною 22 м зафіксовані у характеристиці будинку, господарських будівель та споруд, ця огорожа відображена на схематичному плані земельної ділянки, які є складовими технічного паспорта на садибний житловий будинок
АДРЕСА_3 .
43. Висновком від 14 серпня 2019 року № 21-08/19 судово будівельно-технічної експертизи зафіксовані, зокрема, такі обставини:
- зруйнована огорожа, загальною довжиною 22,0 м, була встановлена на спільній межі домоволодінь АДРЕСА_1 ;
- ця огорожа була з металевої сітки типу «рабиця» з клітинками 50х50 мм на стійках (опорах) з металевих труб діаметром 50 мм і швелерів №№ 14/20 мм та висотою 2,00 м, що були забетоновані в ямах глибиною 0,50/0,60 м;
- на час обстеження на місці зруйнованої огорожі ОСОБА_2 вже була встановлена нова огорожа з металевих листів профнастилу по металевих трубостойках на бетонному цоколі;
- залишки зруйнованої огорожі (фрагменти сітки, частина окремих стовпів) були розкидані біля нової огорожі на ділянці ОСОБА_1 ;
- розташування зруйнованої огорожі відображене як «частина пошкодженої огорожі» по лінії межі між домоволодіннями АДРЕСА_1 , як це зафіксовано на схематичному плані земельної ділянки у технічному паспорті на садибний житловий будинок АДРЕСА_3 ;
- вартість відновлення зруйнованої огорожі складає 20 446 грн, що є розміром збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри, на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 .
44. Висновком експерта № 9076 судової оціночно-будівельної експертизи від 22 грудня 2020 року, складеним судовим експертом ОСОБА_5 , зафіксовані, зокрема, такі обставини:
- на спільній межі домоволодінь АДРЕСА_1 встановлена огорожа, а саме: огорожа, довжиною 22,4 м, від будівлі літньої кухні являє собою стрічковий монолітний фундамент з уступами; в стрічковий фундамент заанкерований металевий каркас з металевих прямошовних зварних труб діаметром 50 мм та труби профільної перерізом 40 мм х 20 мм; на каркас змонтовано металеві листи з профнастилу висотою 1 м;
- стара демонтована огорожа була з металевої сітки рабиці по металевих опорах;
- залишки старої демонтованої огорожі (рулон сітки рабиці висотою 1,5 м і чарункою 50х50 мм, металева труба діаметром 56 мм і висотою від рівня бетону 1,3 м, металевий круг діаметром 25 мм у бетоні перерізом 0,3х0,3х0,4 м і висотою від рівня бетону 1,2 м, швелер № 16 в бетоні перерізом 0,3х0,3х0,4 м і висотою від рівня бетону 1,3 м (уражений корозією і не придатний для використання під опору) знаходилися на території домоволодіння № 7 ;
- фізичний знос демонтованої огорожі становить 75%, технічний стан ветхий;
- вартість будівництва аналогічної огорожі станом на лютий 2017 року (час демонтажу огорожі згідно позовної заяви) складає 4 517 грн, станом на грудень 2020 року (час проведення експертизи) складає 6 912 грн;
- для визначення вартості демонтованої металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри, необхідно врахувати коефіцієнт фізичного зносу огорожі, що згідно з технічного паспорта на будинок АДРЕСА_3 складав 55%;
- отже, вартість демонтованої металевої огорожі № 3, довжиною
22 погонних метри, могла становити:
- станом на лютий 2017 року 4 517 грн х 0,45% = 2 032,65 грн;
- станом на грудень 2020 року 6 912 грн х 0,45% = 3 110,40 грн.
45. З урахуванням фізичного зносу вартість демонтованої між домоволодіннями АДРЕСА_1 металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри (відповідно до технічного паспорта на будинок
АДРЕСА_3 ) на грудень 2020 року становить 3 110,40 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
46. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
47. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
48. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
49. Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
50. Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
51. Відповідно до частин першої-третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
52. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (стаття 386 ЦК України).
53. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
54. Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
55. Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
56. Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
57. Аналіз наведених норм права з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
58. Водночас, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме неправомірними діями відповідача завдано шкоду позивачу.
59. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
60. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
61. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
62. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
63. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
64. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
65. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
66. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, правильно визначив, що ОСОБА_2 не вправі був на свій розсуд, не маючи для того законних підстав демонтувати елементи огорожі, самоправно втручатися у право власності позивачки, яке є непорушним і яке підлягає захисту, а завдана такими діями шкода - підлягає відшкодуванню.
67. Судом апеляційної інстанції при визначенні розміру майнової шкоди взято до уваги саме висновок № 21-08/19 будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2019 року, а не висновок експерта за результатами проведення судової
оціночно-будівельної експертизи № 9076 від 22 грудня 2020 року, оскільки першим висновком установлена вартість збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі № 3 довжиною 22 погонних метрів на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 , а повторним висновком встановлена лише вартість демонтованої металевої огорожі.
68. Встановивши факт вчинення відповідачем самоправних дій по знесенню належної позивачці старої огорожі (відображена у технічному паспорті на садибний житловий будинок АДРЕСА_3 ) та побудови на власний розсуд нової огорожі, врахувавши засади розумності, виваженості та справедливості, характер та обсяг ймовірних фізичних, душевних страждань, яких зазнала позивачка та обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов достатньо обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодуванням моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
69. Суд апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді справи, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції (частина п'ята статті 411 ЦПК України), встановив фактичні обставини справи, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права, надав оцінку поданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом зобов'язання відповідача за демонтувати спірну огорожу та відшкодувати майнову і моральну шкоду, завдану самоправними діями.
70. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів у справі.
71. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження
№ 14-446цс18).
72. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм матеріального і процесуального права,висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду.
73. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Міщенко Ольга Олександрівна, залишити без задоволення.
2. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович