Ухвала
28 червня 2024 року
м. Київ
справа № 953/4751/23
провадження № 61-5900ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського квартирно-експлуатаційного управління про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості із заробітної плати,
22 квітня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 14 березня 2024 року, повний текст якої складено 20 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що апеляційним судом копію оскаржуваної постанови направлено на його електронну адресу 25 березня 2024 року; засобами поштового зв'язку копію оскаржуваної постанови він отримав 2 квітня 2024 року.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 травня 2024 року ОСОБА_1 надав докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, - копії супровідного листа та конверта, в якому апеляційним судом направлено копію оскаржуваної постанови, скріншот електронної поштової скриньки.
Касаційний суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення справи за встановленою процедурою.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення підтверджена наданими доказами, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 березня 2024 року.
Касаційна скарга подана на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та малозначній справі.
Право на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 березня 2024 рокуОСОБА_1 обґрунтовує тим, що справа має для нього виняткове значення.
Доводи касаційної скарги свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для розгляду справи судом касаційної інстанції.
Частиною першою статті 394ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодопитання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 березня 2024 року заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 754/8595/17-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 215/4812/17 та у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену
пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 березня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 березня 2024 року.
Витребувати з Київського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 953/4751/23 за позовом ОСОБА_1 до Харківського квартирно-експлуатаційного управління про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості із заробітної плати.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська