27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 824/160/23
провадження № 61-5976ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
за участю секретаря судового засідання - Базилян Н. Г.
учасники справи:
заявник (відповідач в арбітражному провадженні)- Компанія GTS-ENGINEERING GmbH (Федеративна Республіка Німеччина),
заінтересована особа (позивач в арбітражному провадженні) - Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (Україна),
за участю:
представника заінтересованої особи - Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Україна) (в режимі відеоконференції) Савченко Наталії Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою компанії GTS-ENGINEERING GmbH (Федеративна Республіка Німеччина), поданою в її інтересах представником адвокатом Ткаченком Костянтином Валерійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у складі судді Слюсар Т. А., за заявою компанії GTS-ENGINEERING GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Україна) до Компанії GTS-ENGINEERING GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, трьох відсотків річних та відшкодування витрат на оплату арбітражного збору,
Зміст заявлених вимог
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Україна) (далі - ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод») задоволено повністю.
Стягнено з Компанії GTS-ENGINEERING GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) (далі - Компанія GTS-ENGINEERING GmbH) на користь ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» 1 916 181 євро заборгованості за поставлені вироби, 34 491,26 євро пені за прострочення сплати за вироби, 34 176,27 євро - три відсотки річних та 19 535,94 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього стягнуто 2 004 384,47 євро.
11 грудня 2023 року засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду Компанія GTS-ENGINEERING GmbH подала заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022.
Заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення спрямоване на легалізацію правовідносин та вимог позивача в арбітражному провадженні, які виникли на підставі договору (контракт № 26/16-21 від 29 червня 2021 року), укладеного з ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», з приховуванням від Компанії GTS-ENGINEERING GmbH дійсного наміру - ухилення від виконання вимог Закону України «Про санкції», а саме санкцій, застосованих до Публічного акціонерного товариства «Сєвєрсталь» (росія) (далі - ПАТ «Сєвєрсталь») рішенням Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО України) від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (Додаток 2 до рішення), введеним у дію Указом Президента України № 82/2019 від 19 березня 2019 року.
Заявник указував, що згідно з підпунктом «б» пункту 2 частини другої статті 459 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Заявник зазначав, що в ході переговорів, які передували укладенню договору (контракту № 26/16-21 від 29 червня 2021 року), ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» переконував Компанію GTS-ENGINEERING GmbH, що звернувся до неї з метою покращення ефективності продажів своїх виробів з урахуванням успішного досвіду діяльності Компанії в зазначеній сфері як представника виробників промислового обладнання, бажаючи мати можливості ексклюзивного просування Компанією виробів ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» на території росії.
Крім того, заявник указував, що враховуючи те, що він не є резидентом України, тому не був і не повинен бути обізнаним із наявністю рішення РНБО України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та Указу Президента України № 82/2019 від 19 березня 2019 року на час укладання та виконання контракту.
Заявник посилався на те, що він дізнався про запроваджені проти ПАТ «Сєвєрсталь» санкції в грудні 2022 року, коли провідні західні засоби масової інформації почали попереджати про активну підготовку росії до вторгнення в Україну, розгортання необхідних для цього бойових підрозділів на кордонах з Україною, а також в країнах Європи почали обговорювати введення санкцій до наближених з російськими олігархами компаній.
Заявник указував, що про існування санкцій було відомо ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», оскільки товариство є резидентом України і для нього рф завжди була значним ринком збуту його виробів. Заявник вважав, що саме з метою свідомого обходу зазначених санкцій ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» використав Компанію GTS-ENGINEERING GmbH як свого представника під час виконання контрактів, не повідомивши про існуючі санкції.
Такі обставини підтверджуються постійним листуванням та підтриманням ділових стосунків і гарантійних зобов'язань між ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» та ПАТ «Сєвєрсталь», його підрозділами, дочірніми компаніями щодо виробів, які походять із виробничих потужностей ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод».
Заявник зазначав, що прийняття МКАС при ТПП України рішення на підставі договору, спрямованого на обхід санкцій, запроваджених РНБО України та Президентом України як конституційними органами на підставі Закону, очевидно суперечить публічному порядку України, оскільки недобросовісне застосування способів недотримання санкцій, накладених на резидентів країни-агресора з наданням їм можливості використання виробленого в Україні обладнання з подальшою сплатою податків до російського бюджету і реалізацією своєї продукції на території рф, є несумісним з принципами побудови економічної системи у державі, дотриманням економічних інтересів держави та її національної безпеки, необхідністю захисту правопорядку, державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
У зв'язку з наведеним Компанія GTS-ENGINEERING GmbH просила суд скасувати рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022.
Короткий виклад заперечень проти вимог заяви
ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» просило постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви Компанії GTS-ENGINEERING GmbH і залишити рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 без змін.
На переконання ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» оспорюване арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям. Рішення МКАС при ТПП від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 ухвалено виключно щодо заявника (відповідача в арбітражному провадженні) як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту і поширює свою дію винятково на заявника (відповідача в арбітражному провадженні).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року заяву Компанії GTS-ENGINEERING GmbH про скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 залишено без задоволення.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що як на підставу скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 заявник посилався на положення підпункт «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України (що узгоджується із пунктом 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»), а також винятково на те, що указане рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Суд першої інстанції вказав, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості та основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає: фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Суд першої інстанції установив, що спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), з яких не вбачається застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України.
Заявник у цій справі не надав суду належних та допустимих доказів того, що рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 суперечить публічному порядку України, її незалежності та цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно щодо заявника (відповідача в арбітражному провадженні) як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту і поширює свою дію винятково на цього заявника.
Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що зі змісту мотивувальної частини оспорюваного арбітражного рішення відомо, що МКАС при ТПП України вирішений спір щодо стягнення з Компанії GTS-ENGINEERING GmbH на користь ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» боргу за поставлені вироби, пені і трьох відсотків річних у зв'язку з невиконанням умов контракту № 26/16-21 від 29 червня 2021 року, підписаного та погодженого сторонами, який не визнано недійсним у судовому порядку, а тому є обов'язковим до виконання його сторонами.
Короткий зміст апеляційної скарги
23 квітня 2024 року представник GTS-ENGINEERING GmbH Ткаченко К. В. через систему «Електронний Суд» звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у цій справі, в якій, посилаючись на порушення Київським апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року та прийняти у справі нове рішення, яким заяву Компанії GTS-ENGINEERING GmbH задовольнити, а рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 скасувати.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
На обґрунтування вимог апеляційної скарги Компанія GTS-ENGINEERING GmbH послалася на те, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції порушив вимоги підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України та пункту 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», які передбачають скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу у випадку, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Указом Президента України від 19 березня 2019 року № 82/2019 введено в дію рішення РНБО України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно із пунктом 202 Додатку 2 якого застосовано санкції до ПАТ «Сєвєрсталь».
У ході переговорів, які передували укладенню контракту № 26/16-21 від 29 червня 2021 року, ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» переконувало Компанію GTS-ENGINEERING GmbH, що метою такого контракту є покращення ефективності продажів своїх виробів за допомогою успішного досвіду діяльності Компанії GTS-ENGINEERING GmbH як представника виробників промислового обладнання та ексклюзивне просування останньою виробів ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» на території росії.
Заявник в апеляційній скарзі вказує, що саме з метою свідомого обходу зазначених санкцій ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» використав Компанію GTS-ENGINEERING GmbH як свого представника під час виконання контрактів, не повідомивши про існуючі санкції. Зазначені обставини підтверджуються постійним листуванням та підтриманням ділових стосунків і гарантійних зобов'язань між ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» та ПАТ «Сєвєрсталь», його підрозділами, дочірніми компаніями щодо виробів ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод».
Заявник зазначав, що прийняття арбітражним судом рішення на підставі договору, спрямованого на обхід санкцій, введених РНБО України та Президентом України як конституційними органами на підставі Закону, очевидно суперечить публічному порядку УКраїни, оскільки недобросовісне застосування способів недотримання санкцій, накладених на резидентів країни-агресора з наданням їм можливості використання виробленого в Україні обладнання з подальшою сплатою податків до російського бюджету і реалізацією своєї продукції на території рф, є несумісним із принципами побудови економічної системи у державі, дотриманням економічних інтересів держави та її національної безпеки, необхідністю захисту правопорядку, державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
Крім того, заявник указав, що Компанія GTS ENGINEERING GmbH не має електронного кабінету і наявність такого кабінету для Компанії не є обов'язковою умовою (як для нерезидента), а тому суд мав повідомити заявника рекомендованим листом чи у спосіб, визначений міжнародними договорами.
Водночас вказує, що електронний кабінет наявний у представника заявника, а відтак суд мав повідомити такого представника через електронний кабінет з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Заявник зазначив, що суд першої інстанції не дотримався приписів частини восьмої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України. Використаний судом спосіб надсилання судових повісток без використання ЄСІТС та електронного кабінету не відповідає порядку і способу надсилання таких повісток, передбаченими нормами ЦПК України.
Заявник також посилається на те, що суд порушив приписи частини другої статті 457 ЦПК України, відповідно до якої неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, витребувано із Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/160/23.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 червня 2024 року на 10 год із повідомленням учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року задоволено клопотання ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції його представника Савченко Н. М. Доручено Комсомольському міському суду Полтавської області (39800, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Гірників, 17) забезпечення проведення судового засідання у справі № 824/160/23, призначеного на 27 червня 2024 року на 10 год, у режимі відеоконференції з Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28).
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» вказує, що викладені Компанією GTS ENGINEERING GmbH доводи не дають підстав для скасування оскарженого судового рішення, яке є законним і обґрунтованим.
РішенняМКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 не суперечить публічному порядку України, її незалежності цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно щодо заявника (відповідача в арбітражному провадженні, боржника) як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту і поширює свою дію виключно на заявника.
Доводи апеляційної скарги спрямовані на ухилення Компанією GTS-ENGINEERING GmbH від виконання рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 та сплати ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» боргу за невиконання договору, укладеного між сторонами.
Суд першої інстанції з урахуванням вимог частини п'ятої статті 128, частини першої статті 457 ЦПК України завчасно надіслав судові повістки на електронні адреси заявника та його представника Ткаченка К. В. , які були вказані останнім у заяві.
Зауважує, що представник Компанії GTS ENGINEERING GmbH подав заяву про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу без використання електронного кабінету, а також не вказав у цій заяві свій РНОКПП. Крім того, представник Компанії GTS ENGINEERING GmbH в апеляційній скарзі не зазначає, що йому та Компанії не було відомо про місце, дату та час судового засідання. Усі процесуальні документи суд першої інстанції завчасно опубліковував у загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, чим забезпечив представнику Компанії GTS-ENGINEERING GmbH можливість знати про рух справи, яку ним ініційовано, що відповідно є також його обов'язком.
Пояснення представників сторін
У судовому засіданні представник ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» Савченко Н. М. підтримала доводи відзиву на апеляційну скаргу та просила Верховний Суд апеляційну скаргу Компанії GTS-ENGINEERING GmbH, подану в її інтересах представником Ткаченком К. В. , залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду у цій справі залишити без змін.
У судове засідання представник заявника GTS-ENGINEERING GmbH Ткаченко К. В. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Фактичні обставини справи
29 червня 2021 року між ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» та Компанією GTS-ENGINEERING GmbH укладено контракт № 26/16-21 на поставку виробів, зазначених у специфікації № 1а та технічних умовах до неї (а. с. 7-15, 37). Згідно із пунктом 11.3 контракту № 26/16-21 від 29 червня 2021 року сторони погодили, що: «Будь-який спір […] остаточно вирішується шляхом арбітражу у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (м. Київ) відповідно до регламенту.».
Станом на момент розгляду справи контракт № 26/16-21 від 29 червня 2021 року є чинним, недійсним не визнавався, його умови є обов'язковими для сторін.
У грудні 2022 року ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» уМКАС при ТПП України було ініційовано спір щодо стягнення з Компанії GTS-ENGINEERING GmbH на користь ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» боргу за поставлені вироби, пені і трьох відсотків річних у зв'язку з невиконанням умов контракту № 26/16-21 від 29 червня 2021 року.
Рішенням МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 позовні вимоги ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» задоволено повністю. Стягнено з Компанії GTS-ENGINEERING GmbH на користь ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» 1 916 181 євро заборгованості за поставлені вироби, 34 491,26 євро пені за прострочення сплати за вироби, 34 176,27 євро три відсотки річних та 19 535,94 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього стягнуто 2 004 384,47 євро.
11 грудня 2023 року засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду Компанія GTS-ENGINEERING GmbH подала заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022.
Заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення спрямоване на легалізацію правовідносин та вимог позивача в арбітражному провадженні, які виникли на підставі договору (контракт № 26/16-21 від 29 червня 2021 року), укладеного між ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», з приховуванням від Компанії GTS-ENGINEERING GmbH дійсного наміру щодо ухилення від виконання вимог Закону України «Про санкції», а саме санкцій, застосованих до ПАТ «Сєвєрсталь» (росія) рішенням РНБО України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (Додаток № 2 до рішення), введеним у дію Указом Президента України № 82/2019 від 19 березня 2019 року.
Підставою для скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 заявник зазначив те, що це рішення суперечить публічному порядку України.
Суд першої інстанції установив, що заявник не надав належних та допустимих доказів того, що рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 суперечить публічному порядку України.
Установлено, що це рішення не створює для боржника обов'язку сплатити за щось протизаконне, не призводить до порушення бюджетного законодавства чи інших правовідносин, які знаходяться під охороною держави, а стосується порядку виконання зобов'язань приватноправового характеру суб'єктів господарювання, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними контракту у сфері господарських правовідносин.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України передбачають, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
У частині першій статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без задоволення заяву Компанії GTS-ENGINEERING GmbH про скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022, суд першої інстанції керувався тим, що заявник в особі свого представника не надав суду належних та допустимих доказів порушення цим арбітражним рішенням публічного порядку України, не виконав свій процесуальний обов'язок щодо доведення тих обставин, на які посилався як на підставу задоволення заяви.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду першої інстанції відповідає, а викладені у апеляційній скарзі доводи заявника є неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено в порядку, передбаченому розділом VІІІ «Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів», якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Згідно із статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» із питань, що регулюються цим законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках коли воно передбачено у цьому Законі.
Частина перша статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачає, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
Статтею 459 ЦПК України визначено підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Відповідно до частини першої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Згідно із частиною другою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:
1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або
б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
2) суд визначить, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Аналогічні підстави для скасування арбітражного рішення наведені у статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Як на підставу для скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 заявник посилався на положення підпункт «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України (що узгоджується із пунктом 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж») та указував винятково на те, що указане рішення суперечить публічному порядку України.
У постановах Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 (провадження № 61-30854ав18), від 16 березня 2023 року у справі № 824/146/22 (провадження № 61-618ав23), від 18 січня 2024 року у справі № 824/99/23 (провадження № 61-14919ав23) визначено, що: «Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.
Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.».
У справі, яка переглядається, спірні правовідносини ґрунтуються на домовленості сторін, тобто на договірних правовідносинах, зі змісту яких не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не зачіпається.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Рішенням МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 було вирішено питання про стягнення із Компанії GTS-ENGINEERING GmbH на користь ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» коштів у зв'язку з невиконанням умов контракту, підписаного та погодженого сторонами, який є чинним, у судовому порядку не визнавався недійсним та є обов'язковим для сторін.
Заявник не надав суду доказів, що оспорене арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або вказане рішення заподіє шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.».
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, але не вправі вказувати сторонам процесу які саме обставини справи підлягають доказуванню і якими засобами. Визначення засобів доказування є виключним правом сторін.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заявник усупереч положенням частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, не довів тих обставин, на які посилався як на підставу скасування арбітражного рішення.
Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна.
Вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, яка недійсною не визнавалася, та щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, не загрожує її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 порушує публічний порядок України, у зв'язку із чим підлягає скасуванню зводяться до незгоди заявника із ухваленим у справі судовим рішенням, а також свідчить про власне розуміння скаржником положень чинного законодавства, що не може бути підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції у цій справі та задоволення вимог заяви.
Такі доводи заявника спростовані як судом першої інстанції, так і висновками, викладеними у цій постанові.
Доводи апеляційної скарги про неналежне, на думку заявника, повідомлення його про судовий розгляд цієї справи не містять підстав для скасування оскарженого судового рішення та задоволення його вимог з огляду на таке.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Delcourt v. Belgium» («Делькур проти Бельгії»), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі «Hoffmann v. Germany» («Гофман проти Німеччини»), заява № 34045/96, пункт 65).
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).
Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип та було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. russia», заява № 43330/09, § 25, 27).
Із матеріалів справи відомо, що:
20 грудня 2023 року адвокат Ткаченко К. В. в інтересах Компанії GTS-ENGINEERING GmbH засобами поштового зв'язку звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 (а. с. 1-78);
згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 20 січня 2024 року Ткаченко К. В. отримав ухвалу суду першої інстанції від 02 січня 2024 року, якою заяву адвоката Ткаченка К. В. в інтересах Компанії GTS-ENGINEERING GmbH про скасування рішення МКАС при ТПП від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 залишено без руху (а. с. 81);
на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 02 січня 2024 року представник Компанії GTS-ENGINEERING GmbH Ткаченко К. В. 23 січня 2024 року надіслав до суду заяву про долучення документів до заяви і матеріалів справи (а. с. 85, 86);
ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року відкрито провадження у справі за заявою адвоката Ткаченка К. В. в інтересах Компанії GTS-ENGINEERING GmbH про скасування рішення МКАС при ТПП України від 11 вересня 2023 року у справі № 309/2022 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду на 12 год 22 лютого 2024 року (а. с. 178);
судовими повістками про дату, час і місце розгляду цієї справи суд першої інстанції повідомив Компанію GTS-ENGINEERING GmbH та її представника Ткаченка К. В. , направивши їх на указані останнім у заяві електронні адреси (а. с. 179-180);
заперечення представника ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» були надіслані компанії GTS-ENGINEERING GmbH та її представнику Ткаченку К. В. засобами поштового зв'язку на зазначені ним поштові адреси (а. с. 196, 197);
згідно з протоколом судового засідання Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у справі оголошено перерву до 14 березня 2024 року на 11:30 годин у зв'язку з неявкою Компанії GTS-ENGINEERING GmbH та її представника Ткаченка К. В. (а. с. 200, 201);
судовими повістками про дату, час і місце розгляду цієї справи суд першої інстанції повідомив Компанію GTS-ENGINEERING GmbH та її представника Ткаченка К. В. , направивши їх на указані ним у заяві електронні адреси (а. с. 203, 204);
повідомлення про розгляд цієї справи також завчасно публікувалися судом першої інстанції у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень;
відповідно до протоколу судового засідання від 14 березня 2024 року представник Компанії GTS-ENGINEERING GmbH Ткаченко К. В. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а. с. 219, 220).
Статтею 6 Конвенції передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виклав, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене частиною першою статті 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07 липня 1989 року).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на сталий та послідовний підхід, згідно з яким особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи, у зв'язку з чим посилання в апеляційній скарзі на неповідомлення судом першої інстанції у цій справі заявника та його представника про дату, час і місце розгляду справи є неприйнятними і такими, що спростовуються матеріалами справи та процесуальною поведінкою відповідного учасника.
Заявник та його представник у заяві про скасування рішення міжнародного арбітражного суду зазначали відповідні електронні адреси як засоби для зв'язку (info ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визначили за можливе комунікувати із судом таким способом, тобто добровільно погодилися, зокрема, на електронне спілкування учасника справи із судом.
Також колегія суддів звертає увагу, що представник Компанії GTS ENGINEERING GmbH Ткаченко К. В. подав до Київського апеляційного суду заяву про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу без використання електронного кабінету, а в апеляційній скарзі не зазначав, що йому та Компанії не було відомо про дату, час і місце судового засідання суду першої інстанції.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про неналежне виконання судом першої інстанції обов'язку повідомити сторону про дату, час і місце розгляду справи, оскільки суд направляв усі повідомлення про рух справи на указані заявником електронні адреси. Крім того, усі прийняті процесуальні документи в межах цієї справи завчасно надсилалися та опубліковувались у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що забезпечило право заявника та його представника бути обізнаним про рух його справи.
У цій справі Верховний Суд виходить із того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це у свою чергу покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на наведене, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно.
Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 456/1880/16-ц (провадження № 61-5466св23), від 06 березня 2024 року у справі № 137/214/21 (провадження № 61-5069св23).
Колегія суддів також звертає увагу, що докази листування, на які посилається представник заявника і яке, на думку Компанії GTS-ENGINEERING GmbH, підтверджує ділові стосунки між ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»та ПАТ «Сєвєрсталь», не можуть бути підставою для скасування судового рішення Київського апеляційного суду, оскільки зміст цих листів не стосується предмета доказування у цій справі та не стосується правовідносин, на врегулювання яких ухвалене оспорюване арбітражне рішення. Саме по собі листування суб'єктів господарювання не свідчить про факт здійснення торговельних операцій.
Крім того, обмежившись у цій частині апеляційної скарги винятково посиланням на невиконання, на думку заявника, норм процесуального права судом першої інстанції, заявник не зазначив як указане вплинуло на процедуру та результат розгляду цієї справи, враховуючи, що суд першої інстанції заслухав та надав обґрунтовану оцінку усім доводам заяви, які є ідентичними доводам апеляційної скарги, що досліджені Верховним Судом з викладенням відповідних висновків у цій постанові.
З огляду на наведене доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і підстави для його скасування відсутні.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного Київський апеляційний суд як суд першої інстанції повно, всебічно і правильно встановив обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення на підставі правильного застосування норм матеріального та процесуального права, тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії GTS-ENGINEERING GmbH, яка подана в її інтересах представником адвокатом Ткаченком К. В., - залишити без задоволення.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційну скаргу Компанії GTS-ENGINEERING GmbH, подану в її інтересах представником адвокатом Ткаченком К. В., залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в апеляційному порядку, немає.
Керуючись статтями 24, 268, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384, 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу Компанії GTS-ENGINEERING GmbH (Федеративна Республіка Німеччина), подану в її інтересах представником адвокатом Ткаченком Костянтином Валерійовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська