27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 755/18435/20
провадження № 61-17351св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Немировської О. В.,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із позовомдо Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.04.2021 справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2023 року позов задоволено частково. Зобов'язано Департамент соціальної служби виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути питання щодо створення служби по перевезенню лежачих хворих на безоплатній основі. Стягнуто з Департаменту соціальної служби виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок місцевого бюджету Київської міської ради на користь ОСОБА_1 10 000 грн (десять тисяч гривень) моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди змінено, виклавши, його резолютивну частину в редакції цієї постанови. Стягнуто з місцевого бюджету Територіальної громади м. Києва (Київської міської ради) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень. В інший частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2023 залишено без змін.
04 грудня 2023 року Київська міська рада, як особа, яка не брала участі у справі засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у цій справі та, з урахуванням уточнень, просила скасувати оскаржене судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу, відмовлено Київській міській раді у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська