Ухвала
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 953/14727/20
провадження № 61-5297ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу в частині оскарження ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов Микола Ігорович, рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном,
10 квітня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Максимов М. І., подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, повний текст якої складено 8 березня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов М. І., подала до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції участі не брали, копію оскаржуваної постанови представник отримав 11 березня 2024 року.
На підтвердження зазначеного надала скріншоти електронної поштової скриньки в підсистемі «Електронний суд».
Касаційний суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення справи за встановленою процедурою.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданими доказами, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року.
Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є лежачою та хворою, а також такою, що втратила всі функції працездатності.
До касаційної скарги додано копію довідки Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» № Г-127 від 7 листопада 2023 року, згідно з якою ОСОБА_1 з 19 листопада 2021 року перебуває на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Статтею 5 вказаного Закону визначено пільги щодо сплати судового збору.
Однак положеннямицієї статті не передбачено звільнення від сплати судового збору з підстави, на яку посилається заявник.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63 - 64).
Наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення заявника від сплати судового збору. Заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження її реального майнового стану, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Тому клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 035,84(5 044,80(2 522,40(840,80*3)*200%)*0,8), про що надати відповідний документ, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року.
Касаційну скаргу в частині оскарження ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Максимов Микола Ігорович, рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко