19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 2-4752/2010
провадження № 61-914св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,
Короткий зміст вимог заяви
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк») звернулося до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження, мотивуючи її тим, що рішенням від 01 травня 2010 року Жовтневим районним судом м. Луганська у справі № 2-4752 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 29 квітня 2008 року № Ф-664 у сумі 131 393,78 доларів США. На виконання вказаного рішення позивачем отримано виконавчий лист від 27 вересня 2010 року, який був пред'явлений до примусового виконання до Жовтневого ВДВС Луганської МУЮ. До теперішнього часу жодних процесуальних документів у вказаному виконавчому провадженні, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження та/або оригіналів виконавчих листів, на адресу АБ «Укргазбанк» не надходило. У зв'язку із початком активних бойових дій в м. Луганську в 2014 році Луганська обласна дирекція АБ «Укргазбанк» була змушена припинити свою роботу в Луганській області, всі документи банку у вказаній справі залишилися в приміщенні дирекції в м. Луганську. Враховуючи захоплення приміщення, матеріально-технічної бази та всієї документації Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк», доступу до власних документів у вказаній справі заявник до теперішнього часу не має. Наявні обставини вказують на фактичну втрату не з вини стягувача зазначених виконавчих листів. На цей час рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 01 травня 2010 року у справі № 2-4752 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідач ні добровільно, ні примусово не виконує. Іншого способу примусового виконання судового рішення, ніж на підставі виконавчого листа, законодавством не передбачено, тому є необхідність отримання виконавчого листа за вказаним рішенням. Проте для отримання виконавчого документа необхідним є відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-4752 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного заявник просив частково відновити втрачене судове провадження Жовтневого районного суду м. Луганська у справі № 2-4752 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення резолютивної частини тексту рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 01 травня 2010 року у справі № 2-4752 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 29 квітня 2008 року № Ф-664 у сумі 131 393,78 доларів США.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-4752 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у частині відновлення резолютивної частини тексту рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 01 травня 2010 року у справі № 2-4752 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 29 квітня 2008 року № Ф-664 у сумі 131 393,78 доларів США.
Суд першої інстанції виходив із того, що до матеріалів справи долучено копію постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Мазур О. В. від 04 листопада 2010 року (ВП № НОМЕР_1), згідно з якою на підставі виконавчого листа № 2-4752, виданого 27 вересня 2010 року Жовтневим районним судом м. Луганська стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» 131 393,78 доларів США. Проте в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє рішення Жовтневого районного суду м. Луганська у справі № 2-4752 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також це рішення не долучене до матеріалів справи.
При вирішенні питання щодо можливості відновлення втраченого судового провадження суд першої інстанції врахував відсутність копії судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень та у матеріалах справи, а також те, що будь-яких інших доказів, які досліджені Жовтневим районним судом м. Луганська при розгляді справи, суду не надано. Наявність у матеріалах справи лише постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження районний суд вважав недостатнім для відновлення втраченого провадження, у зв'язку з чим дійшов висновку, що у відновленні втраченого судового провадження належить відмовити.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
Не погодившись із ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року АБ «Укргазбанк» 22 листопада 2023 року подало апеляційну скаргу в електронній формі засобами системи «Електронний суд» до Дніпровського апеляційного суду, яка підписана представником Легезіним О. Г .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу банку залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків у зазначені в ухвалі строки, а саме: для надання апеляційної скарги у новій редакції з усуненими недоліками відповідно до кількості учасників справи; для надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги з додатками; для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції для долучення до матеріалів справи.
06 грудня 2023 року АБ «Укргазбанк» на виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року надало до Дніпровського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, платіжну інструкцію від 04 грудня 2023 року № 323294247 та 07 грудня 2023 року - апеляційну скаргу у новій редакції з усуненими недоліками відповідно до кількості учасників справи.
Оскаржуваною ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу АБ «Укргазбанк» повернуто особі, яка її подала.
Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику, виходив із того, що апеляційну скаргу банку підписано її представником - начальником юридичного управління Легезіним О. Г., який на підтвердження своїх повноважень надав до матеріалів апеляційної скарги виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та наказ від 17 грудня 2020 року № 326-н/нт про самопредставництво АБ «Укргазбанк» у судах України.Згідно з відомостями ЄДРПОУ, отриманими з офіційного веб порталу ДП «Інформаційно-ресурсний центр», Легезін О. Г. , як представник, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (наказ АБ «Укргазбанк» від 17 грудня 2020 року № 326-н/нт). Відповідно до наказу від 17 грудня 2020 року № 326-н/нт про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни шляхом включення до відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені АБ «Укргазбанк», інформацію про осіб, які відповідно до укладених трудових договорів з працівниками (оформлені шляхом видачі наказів про прийняття на роботу) та посадових інструкцій працівників юридичних підрозділів АБ «Укргазбанк», діють у судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва АБ «Укргазбанк» з усіма правами учасників справ, що розглядаються в порядку господарського, цивільного, адміністративного судочинства, у тому числі з правом підпису та подання процесуальних документів, посвідченням копій документів, зокрема, що підтверджують повноваження (за винятком таких прав: змінювати предмет або підстави позову, зменшувати розмір позовних вимог, залишати позов без розгляду, відмовлятися від позову, визнавати позов повністю або частково, укладати мирові угоди).Інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва. Проте за інформацією ЄДРПОУ та наказу АБ «Укргазбанк» від 17 грудня 2020 року № 326-н/нт про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України повноваження Легезіна О. Г. представляти інтереси АБ «Укргазбанк» у судах є обмеженими в частині змінювати предмет або підстави позову, зменшувати розмір позовних вимог, залишати позов без розгляду, відмовлятися від позову, визнавати позов повністю або частково, укладати мирові угоди, що свідчить про право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва. Крім того, інформація щодо повноважень представника Легезіна О. Г. подавати апеляційні скарги в ЄДРПОУ відсутня.
На підставі викладеного апеляційний суд, посилаючись на пункт 1 частини п'ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), дійшов висновку, що апеляційну скаргу банку належить повернути заявнику як таку, що підписана особою, яка не мала повноважень її підписувати.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У січні 2024 року АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що наявність обмежень повноважень представника позивача не свідчить про право підписанта апеляційної скарги діяти в межах інституту самопредставництва та таким, що суперечить висновкам Верховного Суду. Водночас висновок апеляційного суду про те що «Інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва» а також про те, що «приписи частини третьої статті 58 ЦПК України передбачають можливість здійснення самопредставництва юридичної особи або суб'єкта владних повноважень особою, яка є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи або суб'єкта владних повноважень відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), а не працівником структурного підрозділу такої юридичної особи або суб'єкта владних повноважень», - взагалі не ґрунтується на будь-якій нормі закону.
У касаційній скарзі заявник також вказує, що на підтвердження повноважень Легезіна О. Г. , представника АБ «Укргазбанк», в порядку самопредставництва суду було надано належним чином завірені копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наказу від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України» та посадової інструкції начальника юридичного управління Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» Легезіна О. Г. Проте суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що до апеляційної скарги додано лише виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та наказ від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України», тобто поза увагою апеляційного суду залишилася посадова інструкція. Зміст трудових (посадових) обов'язків представника АБ «Укргазбанк» щодо представництва інтересів банку у судах України в порядку самопредставництва (права та обмеження) визначені у наданому суду наказі від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України», яким не передбачено обмеження повноважень Легезіна О. Г. щодо підписання апеляційних скарг, а також - у посадовій інструкції. Легезін О. Г. , який підписав апеляційну скаргу, також зазначений у переліку осіб, що перераховані у пункті 1 наказу від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України», які діють у судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва АБ «Укргазбанк», тобто він наділений належними повноваженнями щодо підписання апеляційної скарги.
Відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу АБ «Укргазбанк» передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору.
У встановлений судом строк заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 2-4752/2010 із Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2024 року матеріали справи № 2-4752/2010 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Форма і зміст апеляційної скарги має відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою та пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
У частині п'ятій статті 357 ЦПК України визначено самостійні підстави неприйняття апеляційної скарги до розгляду та повернення її судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон № 390-IX).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частини третя та четверта статті 58 ЦПК України у редакції, чинній із 29 грудня 2019 року).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 зазначила, що згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 від 15 жовтня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді», який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси АБ «Укргазбанк» Легезін О. Г. надав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань АБ «Укргазбанк», згідно з якою Легезін О. Г. , як представник, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, а також наказ АБ «Укргазбанк» від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України», на підставі аналізу яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, проте за інформацією ЄДРПОУ та наказу АБ «Укргазбанк» від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України» повноваження Легезіна О. Г. представляти інтереси АБ «Укргазбанк» у судах є обмеженими в частині змінювати предмет або підстави позову, зменшувати розмір позовних вимог, залишати позов без розгляду, відмовлятися від позову, визнавати позов повністю або частково, укладати мирові угоди, що свідчить про право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із таким висновком апеляційного суду, оскільки на підтвердження повноважень представника АБ «Укргазбанк» до апеляційної скарги додано копіївиписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань АБ «Укргазбанк», згідно з якою Легезін О. Г. , як представник, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (наказ АБ «Укргазбанк» від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт), наказу АБ «Укргазбанк» від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України», а також посадової інструкції начальника юридичного управління Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» (а. с. 37-48).
У пункті 1 наказу АБ «Укргазбанк» від 17 грудня 2020 року № 326-н/пт «Про самопредставництво АБ «Укргазбанк» в судах України» визначено, що перелічені у ньому особи відповідно до укладених трудових договорів (оформлених шляхом видачі наказів про прийняття на роботу) та посадових інструкцій працівників юридичних підрозділів АБ «Укргазбанк» діють у судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва АБ «Укргазбанк» з усіма правами учасників справ, що розглядаються в порядку господарського, цивільного, адміністративного судочинства, у тому числі з правом підпису та подання процесуальних документів, посвідченням копій документів, зокрема, що підтверджують повноваження (за винятком таких прав: змінювати предмет або підстави позову, зменшувати розмір позовних вимог, залишити позов без розгляду, відмовитися від позову, визнавати позов повністю або частково, укладати мирові угоди). У переліку осіб, які діють у судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва АБ «Укргазбанк», зазначено Легезіна О. Г .
Особи, вказані у пункті 1 цього наказу, мають повноваження на зміну предмету або підстави позову, зменшення розміру позовних вимог, залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову повністю або частково виключно на підставі рішення відповідного уповноваженого органу (посадової особи) АБ «Укргазбанк» (пункт 2 наказу).
У свою чергу у затвердженій 10 грудня 2020 року посадовій інструкції начальника юридичного управління Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк», що містить підпис про ознайомлення працівника Легезіна О. Г. , якій суд апеляційної інстанції не надав оцінки, закріплено, що в обов'язки начальника юридичного управління (пункт 3.1) входить, зокрема: представляти банк в судах за довіреністю, виданою банком (в частині повноважень, визначених довіреністю), а також в порядку самопредставництва юридичної особи (частина третя статті 56 Господарського процесуального кодексу України, частина третя статті 58 ЦПК України, частина третя статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України).
Також доцільно звернути увагу, що Легезін О. Г. , діючи від імені АБ «Укргазбанк», підписав заяву про відновлення втраченого судового провадження, яка розглянута судом першої інстанції по суті.
За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частини восьмої статті 48 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що наведені вище норми та обставини свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Легезіна О. Г. представляти АБ «Укргазбанк» у цивільному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції у цій справі, в порядку самопредставництва.
Подібний підхід до аналізу функцій представника юридичної особи у порядку самопредставництва відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 760/25411/20 (провадження № 61-8736св23), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 320/508/23 (провадження № К/990/28804/23), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2024 року у справі № 420/16521/21 (провадження № К/990/23986/22).
Отже, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про повернення апеляційної скарги у зв'язку з її підписанням особою, повноваження якої на представництво позивача (заявника) не підтверджені.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частинами першою, третьою-четвертою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення неправильного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статей 406, 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).
Розподіл судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року скасувати,справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийД. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець