27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 759/3048/23
провадження № 61-8509ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Сервісний центр морського та річного транспорту» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Державного підприємства Сервісний центр морського та річкового транспорту про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (далі - ДП «МОРРІЧСЕРВІС») з позовом про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 15 946,26 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 18 січня 2023 року № 04/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу організаційно-правового забезпечення Служби правового забезпечення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією підприємства.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організаційно-правового забезпечення Служби правового забезпечення Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.
Стягнено з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь ОСОБА_1 в розмірі 15 946, 26 грн, середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ДП «МОРРІЧСЕРВІС» залишено без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року залишити без змін.
У червні 2024 року ДП «МОРРІЧСЕРВІС» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру - про скасування наказу та поновлення на роботі, а також вимоги майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 15 946,26 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.
Ціна позову за вимогу майнового характеру становить 15 946,26 грн, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн*250=757 000,00 грн).
Щодо справи в частині вимог немайнового характеру - про скасування наказу та поновлення на роботі, то вона не є справою, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Сервісний центр морського та річного транспорту» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Державного підприємства Сервісний центр морського та річкового транспорту про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська