25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 546/1283/23
провадження № 61-3725св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерного товариства «Акцент-банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-банк», яка підписана представником Омельченком Євгеном Володимировичем, на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року у складі судді Романенко О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «Акцент-банк»(далі - АТ «А-Банк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 942,44 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2023 року позовну заяву АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху. Надано позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до позовної заяви позивачем додана довіреність № 22939404-К-Н-О від 17 березня 2021 року, якою АТ «А-Банк» уповноважив керівника напрямку технології стягнення проблемної заборгованості АТ «А-Банк» ОСОБА_2 представляти інтереси банку в усіх органах державної влади, в тому числі і в судах. Проте, до позовної заяви не надано належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_2 , який підписав позовну заяву, має статус адвоката чи має право вчиняти процесуальні дії від імені АТ «А-Банк» в порядку самопредставництва.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року позовну заяву АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що копію ухвали від 20 жовтня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, 23 жовтня 2023 року було надіслано позивачу АТ «А-Банк» в його електронний кабінет Електронного суду та доставлено одержувачу 23 жовтня 2023 року о 18:33:20. Строк на усунення недоліків був наданий до 02 листопада 2023 року включно. Ухвала суду від 20 жовтня 2023 року про залишення без руху не виконана, будь-які заяви та клопотання від позивача не надходили, тому матеріали позовної заяви підлягають поверненню.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ «А-Банк» залишено без задоволення. Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви АТ «А-Банк» вимогам статей 175, 177 ЦПК України та вказав, що:
частиною першою статті 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 01 січня 2019 року. Отже, представництво інтересів АТ «А-Банк» може здійснювати адвокат або керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Проте, до позовної заяви не додано довіреності юридичної особи та документів, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала позовну заяву, представляти позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи). У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутня інформація, що ОСОБА_2 є адвокатом;
направлення до суду 09 листопада 2023 року за межами встановленого судом строку скріншоту наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду керівника напрямку не свідчить про належне виконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви. Крім того, вказаний скріншот наказу не є належним та допустимим доказом на підтвердження права підписанта брати участь у справі в порядку реалізації самопредставництва юридичної особи;
посилання в апеляційній скарзі на норми частини другої статті 60 ЦПК України є безпідставним, оскільки ця стаття визначає коло осіб, які можуть бути представниками у суді, але не стосується документів, що підтверджують повноваження представника.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2024 року АТ «А-Банк» подало касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , в якій просить скасувати ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року, справу передати до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що банк при поданні позовної заяви керувався положеннями діючого ЦПК України, просив розглянути справу в порядку спрощеного провадження, а, оскільки справа за розміром позовних вимог є малозначною, то представляти інтереси за нею може не лише адвокат чи представник в порядку самопредставництва, а й представник за довіреністю в порядку частини другої статті 60 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
У квітні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 27 березня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статі 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (частина друга статті 60 ЦПК України).
Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК Українимають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року у справі № 760/10973/21 (провадження № 61-16370св23) зазначено, що: «суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначивши ціну позову у розмірі 14 883,90 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн x 100 = 268 400 грн), тобто ця справа на момент подання апеляційної скарги була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ КБ «ПриватБанк» у суді апеляційної інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 759/3868/23 (провадження № 61-15040св23) зазначено, що: «[…] справа на момент подання апеляційної скарги була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ КБ «ПриватБанк» у суді апеляційної інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів, що Бережна Н. М. є адвокатом або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, є помилковим».
У справі, що переглядається:
у жовтні 2023 року АТ «А-Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 942,44 грн;
при визнанні позовної заяви АТ «А-Банк» неподаною та повернення її позивачу, суд першої інстанції вказав, що позивачем до позовної заяви не надано належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_2 , який підписав позовну заяву, має статус адвоката чи має право вчиняти процесуальні дії від імені АТ «А-Банк»в порядку самопредставництва;
суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що посилання в апеляційній скарзі на норми частини другої статті 60 ЦПК України, є безпідставним, оскільки ця стаття визначає коло осіб, які можуть бути представниками у суді, але не стосується документів, що підтверджують повноваження представника;
натомість, суди залишили поза увагою, що АТ «А-Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначивши ціну позову у розмірі 13 942,44, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн x 100 = 268 400 грн), тобто ця справа на момент подачі позову була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ «А-Банк» у суді першої інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону.
За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробив помилковий висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви АТ «А-Банк».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-банк», яка підписана представником Омельченком Євгеном Володимировичем, задовольнити.
Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Решетилівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2024 рокувтрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов