24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 569/19769/22
провадження № 61-8736ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М., (суддя-доповідач) Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Традєкс», ОСОБА_1 , про захист ділової репутації юридичної особи,
У грудні 2022 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (далі - СТОВ «ДАК») звернулося до суду з зазначеним позовом про захист ділової репутації юридичної особи.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 липня 2023 року позов СТОВ «ДАК» задоволено. Визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію СТОВ «ДАК» інформацію, що поширена адвокатом ОСОБА_2, за сприянням та погодженням ОСОБА_3 до ГУ ДПС у Рівненській області у адвокатському запиті від 14 жовтня 2022 року (з відміткою податкового органу від 18 жовтня 2022 року за вх. № 21111/6/17-00) та у адвокатському запиті від 14 жовтня 2022 року (з відміткою податкового органу від 18 жовтня 2022 року за вх. № 21106/6/17-00), а саме: про незаконне позбавлення ОСОБА_3 участі в СТОВ «ДАК»; про необізнаність ОСОБА_3 щодо підстави та причини виключення його зі складу учасників СТОВ «ДАК»; про здійснення фактичного керування СТОВ «ДАК», ТОВ «Традєкс», ТОВ «Традекс Агрі» одноосібно ОСОБА_1 ; про неподання службовими особами СТОВ «ДАК» необхідної та правдивої звітності до ГУ ДПС у Рівненській області; про протиправність виведення коштів ТОВ «Традєкс» на СТОВ «ДАК»; про ведення службовими особами СТОВ «ДАК» господарських відносин із несумлінними платниками податків, вчинення фіктивних правочинів та безгосподарських товарних операцій. Зобов'язано адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену адвокатом ОСОБА_2 до ГУ ДПС у Рівненській області у адвокатському запиті від 14 жовтня 2022 року (з відміткою податкового органу від 18 жовтня 2022 року за вх. № 21111/6/17-00) та у адвокатському запиті від 14 жовтня 2022 року (з відміткою податкового органу від 18 жовтня 2022 року за вх. № 21106/6/17-00) шляхом направлення до ГУ ДПС у Рівненській області офіційних листів від адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з обов'язковим зазначенням про недостовірність всієї поширеної інформації. Визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію СТОВ «ДАК» інформацію, поширену адвокатом ОСОБА_2, за сприянням та погодженням ОСОБА_3 до АТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України» у адвокатському запиті від 26 жовтня 2022 року (з відміткою банківської установи від 03 жовтня 2022 року за вх. № 1823922), а саме про протиправне заволодіння службовими особами ТОВ «Традєкс» коштами отриманих від АТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України» у вигляді кредиту, шляхом їх подальшого відмивання (легалізації) під час здійснення господарської діяльності, у тому числі, належних та підконтрольних їм суб'єктів підприємницької діяльності таких як, зокрема, СТОВ «ДАК». Зобов'язано адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену адвокатом ОСОБА_2 до АТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України» у адвокатському запиті від 26 вересня 2022 року (з відміткою банківської установи від 03 жовтня 2022 року за вх. № 1823922) шляхом направлення до АТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України» офіційних листів від адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з обов'язковим зазначенням про недостовірність всієї поширеної інформації.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 липня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову СТОВ «ДАК».
У квітні 2024 року СТОВ «ДАК» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року в указаній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року (касаційне провадження № 61-5890ск24) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою СТОВ «ДАК» на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у цій справі на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Мотивуючи тим, що оскаржене судове рішення прийняте у малозначній справі, отже не підлягає касаційному оскарженню.
У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить зазначене судове рішення скасувати й залишити в силі судове рішення першої інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд врахував, що за результатами розгляду касаційної скарги СТОВ «ДАК» на аналогічне судове рішення у цій же справі, яка вже перебувала у Верховному Суді та з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, була визнана Верховним Судом малозначною (ухвала Верховного Суду від 01 травня 2024 року (касаційне провадження № 61-5890ск24)).
Підстави вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, відсутні. Крім того, заявник не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги вказаною обставиною.
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.
Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судового рішення у цій справі не дають підстав для висновків про те, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпунктів а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, інших мотивувань касаційна скарга не містить.
Доводи заявника полягають у незгоді з оцінкою зібраних судом у цій справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання заявника на порушення судом норм процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України й є необґрунтованими.
Указані заявником доводи касаційної скарги по суті висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Традєкс», ОСОБА_1 , про захист ділової репутації юридичної особи.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара